|
Зима Юлія
к.е. н.,
доцент
Міжнародний університет фінансів
м. Київ
Проблеми автоматизованого обліку ПДВ
Організація обліку
податків є найбільш проблемним аспектом системи обліку підприємства. Слід
визнати, що суттєвою характеристикою обліку податків окрім кількість податків,
які сплачує підприємство і звітності, є процедура, за якою накопичується
облікові інформація, потрібна для ведення податкового обліку. Вирішення
проблеми накопичення достовірної, повної інформації з метою вчасної сплати та
подання звітності лежить в площині використання інформаційних технологій.
Проблемам обліку
податку на додану вартість присвячені роботи таких фахівців, як Г.В. Нашкерська, В.К. Орлова, С.В. Хома, Н. А.
Ривак тощо.
При автоматизації
облікових операцій з розрахунку податку на додану вартість, слід врахувати такі
особливості:
- підприємство може одночасно вести
облік операцій, які підпадають під різні ставки оподаткування (0% чи 20%), або
звільняються від оподаткування;
- на кожному підприємстві є
господарські операції, які включаються в розрахунок податкового кредиту та
зобов’язань, а є такі, які не включаються. Відповідно і облік таких операції
потрібно вести окремо;
- розрахунок ПДВ відбувається за першою подією,
якою може бути відвантаження товарів чи отримання оплати. При цьому слід
врахувати, що первинні документи бухгалтерського обліку, за якими фіксуються
операції оплати-відвантаження не є підставами для включення суми в кредит чи
зобов’язання. Формування суми ПДВ до сплати чи відшкодування здійснюються лише
на підставі виписаних належним чином податкових накладних покупця чи
постачальника [2];
- у підприємства формуються два
потоки податкових документів: податкові накладні, які підприємство виписує при
реалізації товарів, та податкові накладні, які підприємство отримує при
придбанні. І перший, і другий потік документів потрібно чітко контролювати, щоб
уникнути проблеми не включення сум у розрахунок ПДВ;
- для операцій придбання можливий
пропорційний розподіл ПДВ (ст. 199 Податкового кодексу).
Вказані особливості
ускладнюють процедуру формування зобов’язань з ПДВ, що призводить до:
- неправильного визначення суми
податку до сплати;
- неправильного заповнення
податкових декларацій;
- недостовірного обліку ПДВ.
Автоматизований облік
вирішує цю проблему, але лише частково. Так, наприклад, в рішення "1С:
Бухгалтерія для України 8” визначається схема оподаткування для кожної
господарської операції [4]. Для вирішення проблеми контролю
руху податкових накладних, система пропонує такі поняття як:
-ПДВ очікуваний –
формується за даними оперативного обліку, а не за даними податкових документів;
-ПДВ підтверджений – формується
на підставі виписаних чи отриманих податкових документів.
Для відображення ПДВ
на рахунках обліку використовують наступні рахунки плану рахунків:
- 6412 "Розрахунки по ПДВ”- для
обліку зобов’язань з ПДВ. На цьому рахунку аналітичний облік не ведеться.
Сальдо на рахунку підтверджується податковими документами;
- 643 "Податкові зобов’язання ”-
для обліку податкових зобов’язань з ПДВ;
- 644 "Податковий
кредит” – для обліку
податкового кредиту з ПДВ;
Для
формування інформації про ПДВ в системі використовуються регістри накопичення.
Їх дві групи [4]:
1.
Регістри, які використовуються як службові остаточні регістри накопичення.
Контролюють процес відвантаження та оплати.
В
цих регістрах за кожним документом, пов’язаним з контрагентами, фіксується вся
інформація про податкові параметри операції – ставка ПДВ, вид діяльності для
ПДВ.
Документ
"Закриття місяця” процедурою "Закриття регістрів податкового обліку” списує з
регістра операції, по яким пройшли відвантаження і оплата товару.
2.
Регістри, які ведуть облік очікуваного і підтвердженого ПДВ.
Регістри дозволяють
вивіряти суми підтверджених податкового зобов’язання та кредиту і
непідтверджених податкового зобов’язання та кредиту.
Застосований
в рішенні механізм дає змогу спростити процедуру нарахування та розрахунку ПДВ.
Однак, окремі облікові процедури залишаються ускладненими:
-
розрахунок пропорційного податку на прибуток;
-
облік податку на прибуток в операціях руху основних засобів;
-
облік податку на прибуток при значних обсягах операцій
оплати-відвантаження.
Проте,
складнощі автоматизованого обліку ПДВ пов’язані не стільки з недосконалістю
програмного забезпечення, а зі складністю самого механізму формування
податкового зобов’язання, визначеного законодавством.
Загалом,
можна зробити висновок про те, що пошук вирішення проблем автоматизації
облікових процедур розрахунку податку на додану вартість слід шукати не лише в
інструментах програмного забезпечення, але й в спрощенні самої процедури обліку
і сплати податку.
Список використаних джерел
1.
Про затвердження форми
податкової накладної та порядку її заповнення: Затверджено Наказом ДПАУ № 969 від
29.12.2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій:
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: / http://www.dtkt.com.ua
4.
Шаталов А.М. "1С:Бухгалтерия для Украины: первые шаги”. – Фирма 1С. – 2009. –
С. 276.
| 
