|
Петюр Надія
Національний університет харчових
технологій
м.Київ
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
В тезах досліджено
проблемні аспекти виробничих запасів на підприємствах хлібопекарської галузі. Під час планування та проведення
процедур аудиту і звітності аудитор оцінює ризик існування суттєвих перекручень
у фінансовій звітності підприємства.
Матеріальні витрати
на підприємствах хлібопекарської промисловості складають до 60% собівартості
продукції. Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському
обліку операцій з виробничими запасами залежить правильність розрахунку таких
основних показників, як залишки оборотних засобів, тривалість обороту,
собівартість, коефіцієнт оборотності, рентабельність, прибуток.
Актуальність
досліджуваної проблеми полягає в вирішенні означених завдань та необхідноті
проведення подальших досліджень з метою визначення проблемних аспектів аудиту виробничих запасів на підприємствах
хлібопекарської галузі.
При аудиті виробничих
запасів аудитору необхідно використовувати в якості джерел інформації безліч
документів. До них відносяться: нормативно-правова база, внутрішні нормативні
документи, договори з матеріально-відповідальними особами та контрагентами,
первинні документи, облікові регістри, оперативна, статистична та фінансова
звітність. Зрозуміло, що аудитор не в змозі перевірити суцільним методом всі
документи. Для цього він складає репрезентативну вибірку і проводить вибіркову
перевірку [1, с.365] .
Проводити суцільну
перевірку виробничих запасів недоцільно, оскільки це вимагає матеріальних і
трудових витрат. Тому важливим завданням аудитора є оцінка системи внутрішнього
контролю. В залежності від отриманих результатів аудитор вирішує, розширювати
або звужувати коло дослідження. Буде проблематично, якщо після тестування
системи внутрішнього контролю, з'ясується, що система обліку і система
внутрішнього контролю неефективна. У такому разі аудитору доведеться проводити
суцільну перевірку, що займе багато часу.
Під час аудиту
аудитор повинен перевірити правильність і повноту оприбуткування запасів. Для
цього він повинен зіставити дані документів від постачальників з даними
прибуткових документів і договорами. Наступним етапом є звірка записів в
первинних документах про надходження цінностей і облікових регістрів. Також
йому необхідно перевірити правильність кореспонденції рахунків з оприбуткування
запасів - чи немає випадків, коли товарно-матеріальні цінності, які надійшли,
не оприбуткували, а їх віднесли на інші рахунки.
Особливу увагу
аудитор повинен приділити тому, чи дотримуються положення наказу про облікову
політику. Необхідно, наприклад, перевірити чи використовується саме той метод
оцінки вибуття запасів, який вказаний в наказі про облікову політику. Також,
аудитору необхідно самостійно перевірити правильність розрахунків оцінки при
вибутті запасів [2, С.193-200].
Проблемним аспектом
при аудиті запасів є правильність визначення первісної вартості. Таки складно
аудитору простежити весь ланцюжок витрат, понесених підприємством при закупівлі
виробничих запасів. Можливо, щоб не списувати деякі витрати в витрати звітного
періоду, зменшуючи таким чином прибуток, підприємство буде навмисно включати їх
до первісної вартості.
У тому випадку, якщо
запаси внесені в статутний капітал засновниками, то вони оцінюються за
справедливою вартістю. Аудитору необхідно перевірити, наскільки об'єктивна
обрана і узгоджена учасниками ця справедлива вартість.
Важливим питанням, що
потребує особливої уваги, є транспортно-заготівельні витрати. Аудитор повинен перевірити, чи
правильно розрахований середній відсоток і чи правильно списані транспортно-заготівельні
витрати в кінці звітного періоду. Як уже згадувалося, одним з прогалин в П(С)БО
9 є те, що не сказано, як підприємство повинно узагальнювати і списувати
витрати на придбання запасів і доведення їх до стану, придатного для
експлуатації в запланованих цілях.
Аудитор повинен
зіставити й порівняти дані документів на списання запасів та відповідні
регістри синтетичного обліку. Особливу увагу необхідно приділити списанню
запасів на реалізацію, а також на операції, пов'язані з видачею запасів за
рахунок заробітної плати. Часто зустрічаються помилки, які пов'язані з
невідображення в обліку виручки від реалізації [ 3,С.105-107].
Оскільки також
можливі помилки і пропуски при списанні відхилень від облікових цін, аудитор
повинен перевірити правильність кореспонденції рахунків по списанню запасів зі
складу у виробничу чи невиробничу сферу, на реалізацію.
Важливим є вивчення
дотримання правил видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних
цінностей. Аудитору необхідно переконатися, чи не списуються запаси на витрати
виробництва без їх оприбуткування та без оформлення на них видаткових
документів. При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести
документальну перевірку. Вона дозволить переконатися у відповідності норм у
документах на списання фактичним даним.
Як відомо, запаси
визнаються активами, якщо приносять економічні вигоди. Від достовірності,
об'єктивності, правдивості та повноти відображення фактів операцій з обліку
запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих показників
фінансової звітності. Аудитор повинен провести ідентифікацію виробничих
запасів. Вона полягає в перевірці того, чи можна даний об'єкт обліку віднести
до виробничих запасів.
Список використаних джерел
1. Кулаковська А.П.
Організація и методика аудиту: підручник / А.П. Кулаковська, Ю.В. Піча. - К.:
Каравелов, 2009. - 544 с.
2. Пантелєєв В.П.
Аудит: навч. посіб. / В.П. Пантелєєв. - К.: «Видавничий дім« Професіонал »,
2010. - 400 с.
3. Чернелевський
Л.М., Беренда Н.І. Аудит: Теорія і практика. Навчальний посібник –К.: «Хай-Тек
Прес», 2008. – 560с.
| 
