|
Маначинська
Юлія
к.е.н., старший викладач кафедри обліку і аудиту
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ КРІЗЬ ПРИЗМУ
АКТУАРНОЇ КОНЦЕПЦІЇ
Важливим
напрямом аналізу актуарної фінансової звітності є аналіз рентабельності
вкладеного капіталу, при здійсненні якого в якості важливого інформаційного
джерела виступає актуарний бухгалтерський баланс і актуарний звіт про власний
капітал. Такий вид аналізу стає першочерговою необхідністю в процесі прийняття
багатьох управлінських рішень, та для здійснення перспективної оцінки, стратегічного
планування, а також в ході функціонально-вартісного управління розвитком
суб’єкта господарювання в цілому. Саме аналіз рентабельності вкладеного
капіталу сприяє ефективному аналізу діяльності підприємства шляхом оцінки
впливу вагомих чинників зростання прибутковості бізнесу та приросту економічної
вартості, що об’єднані в єдину ієрархічну систему показників [1, с.112].
На думку Л.
Н. Салімова теорія і практика господарювання свідчать про те, що не лише обсяги
але і темпи реалізації та взаємодії інвестиційних процесів визначають стійкий
економічний розвиток як окремого суб’єкта господарювання так і країни загалом [2].
Перспектива
оцінка приросту рентабельності на вкладений капітал за умов активного ринку
капіталу на базі актуарний розрахунків, що слугують основою складання та
формування актуарної фінансової звітності – це важливе інформаційне джерело для
прийняття обґрунтованих та дієвих управлінських рішень на довгострокову
перспективу.
С. Пенман [3] на основі
принципів побудови системи показників Дюпон розробив їх ієрархічну систему, яка
сприяє проведенню комплексного аналізу рушійних чинників впливу на рівень
рентабельності вкладеного капіталу за даними актарного бухгалтерського балансу
і актуарного звіту про сукупний прибуток.
Першочерговими
рушійними факторами впливу на рентабельність власного капіталу, в системі
показників, виступають: рентабельність операційних активів, фінансовий леверидж
та перевищення рентабельності чистих операційних активів над чистою вартістю
позикових джерел фінансування. Вищезгадані чинники розподіляються на складові,
що сприяє комплексній оцінці ефективності фінансово-господарської діяльності
суб’єктів господарювання на ринку капіталу [1].
У відповідності
до моделі Пенмана на рентабельність власного капіталу чинять вагомий вплив
наступні три фактори: рентабельність чистих операційних активів, фінансовий
леверидж та приріст фінансових зобов’язань [4].
Так
рентабельність власного капіталу, за умов інвестиційної активності, знаходиться
в прямій залежності від рентабельності чистих операційних активів. Тобто
збільшення віддачі від чистих операційних активів сприяє приросту рентабельності
на вкладений капітал [1, c.115].
А. І.
Шигаєва [1; 4] робить
акцент на тому, що у зв’язку з тим,
що в структурі прибутку виокремлюють стійкі та тимчасові складові,
рентабельність чистих операційних активів доцільно класифікувати на стійку
рентабельність та рентабельність за часовими компонентами прибутку.
Підґрунтям для
оцінки економічної вартості організації та побудови прогнозів слугують стійкі
компоненти сукупного прибутку. Зазвичай до стійких компонентів прибутку
відносять: прибуток від реалізації (основна операційна діяльність), в свою
чергу прибуток від інших операцій (інша операційна діяльність) розглядаються як
тимчасова складова [4].
Проте в
багатьох випадках, у складі прибутку від реалізації також можуть виникати
тимчасові компоненти, тому на практиці, на думку зарубіжних науковців, під час
виокремлення стійких складових прибутку доцільно здійснювати більш детальний
вертикальний аналіз [4].
Проведенню
вищезгаданого ґрунтованого перспективного аналізу структури повинна передувати
виважена та раціональна інвестиційна політика нашої держави. По мірі участі в
інтеграційних процесах суттєво ускладнилися форми взаємодії процесів
інвестиційної активності та формування тенденцій розвитку національної
економіки в цілому. Україна, так само як інші держави соціалістичного світу,
беручи участь у міжнародному русі капіталу й товарів потребує цілковитої
переорієнтації методології інвестиційної політики.
Адже
активність інвесторів, особливо не резидентів, здатна не лише суттєво
прискорити економічне зростання, але й зумовити зворотній, деструктивний вплив.
Тому саме удосконалення існуючих аналітичних концепцій оцінки прибутковості
бізнесу на базі актуарного підходу в умовах активного ринку капіталу, як
вагомого чинника економічного зростання – сприятиме модернізації національної
економіки та обґрунтуванню інвестиційної стратегії країни із врахуванням
принципово нових умов господарювання.
Список використаних джерел
1. Шигаев А. И. Актуарный учет и
использование его данных для управления / А. И. Шигаев ; под ред. д-ра экон.
наук, проф. В. Б. Ивашкевича. – М. : Магистр : ИНФРА-М, 2011. – 224 с.
2. Салимов Л.Н. Сущность
инвестиционной активности и ее значение в управлении региональной экономикой //
Вестник Челябинского государственного университета. – 2009. - №9. – Экономика.
Выпуск 20. – С. 34 – 41.
3. Penman S. H.
Financial Statement Analysis and Security Valuation. 3rd ed. New York :
MsGraw-Hill /
Irwin, 2007.
4. Шигаев А. И. Анализ рентабельости
вложенного капитала по модели Пенмана / А. И.
Шигаев // Экономический анализ: теория и практика. – 2010. – №
21. – 77 – 84.
| 
