|
Аксентюк
Мар’яна
к.е.н., доцент кафедри,
Козятинська
Ірина
слухач магістратури,
Національний університет біоресурсів та
природокористування України
м. Київ
BALANSED SCORECARD – НОВИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
З досить швидкими темпами розвитку
бізнесового середовища постає проблема про пошук нових інструментів та методів
управління здатних забезпечити довгострокове існування підприємства шляхом
правильної реалізації його стратегії. Це потребує системи показників, яка
дозволяє з достатнім ступенем ймовірності прогнозувати успішність бізнесу в
довгостроковій перспективі. Як стверджує один з ідеологів та засновників школи
контролінгу А.Дайле «…информация контроллера для менеджера должна носить менее
технико-экономический а более управленческо-психологический характер»[2]. А менеджер,
опираючись при прийнятті рішень тільки на базу даних фінансового та
бухгалтерського обліку, не завжди з поміж безлічі альтернатив знайде правильне
рішення, оскільки не має повної уяви щодо стану справ.
Варто звернути увагу на вислів Билла Дженсена, автора
книги «Простота – новое конкурентное преимущество», який стверджує що «Работать умнее – значит
предоставлять любые и все необходимые работнику корпоративные данные в такой
форме, которую можно было бы изменить в соответствии с его индивидуальными
требованиями» [4]. Ряд авторів[1,4] притримується думки, що фінансові
показники корисні тільки як засіб звітності, а оперуючи ними в стратегічній
діяльності, припускаємось таких помилок:
-
не враховуємо
сьогоднішніх умов ділового середовища;
-
рухаємось вперед,
дивлячись в дзеркало заднього виду;
-
розглядаємо
функціональні області відокремлено;
-
жертвуємо
довгостроковою перспективою;
-
фінансові
показники не підходять для багатьох рівнів організації.
Досить часто менеджери працюють з великим несистематизованим обсягом інформації саме
фінансових показників, що як наслідок, відволікає їх увагу від більш вагомих
показників необхідних при прийнятті рішень.
Концепція збалансованої системи показників
(balanced scorecard
- BSC) була розроблена в середині 90-х років директором Norlan Norton Institute Девідом Нортоном (який займає нині посаду керівника Balanced Scorecard Collaborative)
та професором Harvard Business School
Робертом Капланом.
Підґрунтям для розробки даної концепції
перш за все стала критика чисто монетарного підходу до визначення ефективності
діяльності підприємства та традиційних інструментів управління. Розробники
даної концепції чітко усвідомлювали що труднощі з реалізацією стратегії
криються саме в недостовірнім переводі стратегічних цілей в конкретні
показники. В 1990 році Каплан і Нортон провели дослідження на десятках
організаціяй з метою пошуку новітніх методів оцінки діяльності підприємства.
Шляхом обговорення ряду альтернатив, робоча група зупинилась на ідеї, яка в подальшому
була висвітлена в першій з трьох статей Harvard Business Review «Сбалансированная Система Показателей – показатели как
факторы результатов деятельности». Досить
скоро дана концепція набула практичного розвитку в багатьох
провідних організаціях світу. Вона стала наскільки визнаною і ефективною, що
2004 році Harvard Business Review
назвав її однією з 75 самих впливових ідей ХХ століття.
Отже, головна ціль концепції BSC – прискорення і полегшення процесу реалізації
стратегії, перш за все через ефективну оцінку результатів діяльності
організації. Основа системи BSC – стратегія
розглядається через чотири проекції: фінанси, клієнти, внутрішні
бізнес-процеси, навчання і кар’єрний зріст. Автори підкреслюють, що розроблені
ними чотири проекції не є обмеженням, їх кількість може бути розширена. Однак,
вони вказують на значний причино-наслідковий зв'язок між ними, який повинен
дотримуватись при цьому. Всі проекції системи є елементами системи потенціалу,
який складається з сировинних, фінансових і людських ресурсів, інформації,
потужності підприємства, рівня запасів, набору правил соціальної поведінки, що
здебільшого забезпечує досягнення цілей підприємства в майбутньому. Потенціал
здебільшого характеризується якісними і в меншій мірі кількісними показниками.
При формуванні системи
збалансованих показників для встановлення цілей необхідно проаналізувати
потенціал підприємства, оскільки ці поняття тісно пов’язані одне з одним. Для
одних цілей існуючий потенціал може бути зависокий, а для інших, навпаки, не
зовсім достатній. Успіх підприємства на ринку залежить від багатьох факторів,
які можна вивчити за допомогою аналізу потенціалу Такий аналіз дозволяє виявити
слабкі й сильні сторони підприємства. Таким чином, результати аналізу
потенціалу безпосередньо впливають на стратегії підприємства а, відповідно, і
на формування BSC.
Існує думка, що аналіз
потенціалу, не може виступати ефективним інструментом системи контролінгу,
оскільки є досить наочним та примітивним, не має в своїй базі спеціальних формалізованих
залежностей та чіткої методології. На наш погляд, саме гнучкість аналізу
потенціалу та можливість формування його методики для конкретного призначення,
і є його найбільша перевага. А вже ефективність проведення аналізу
безпосередньо залежить від аналітичних здібностей менеджера.
Слабкими сторонами оцінки
діяльність багатьох підприємств є те що:
·
показники, які
використовують менеджери підприємства не носять ніякого стратегічного характеру
(на 2/3 від загальної кількості підприємств);
·
на підприємстві
не проводиться аналіз конкурентних переваг (на 1/3 від загальної кількості
підприємств);
·
не проводиться
аналіз сильних і слабких сторін (на жодному підприємстві);
·
прогнозні
показники розробляються лише терміном на один рік, стратегічне планування терміном
на 3-5 років не проводиться (на 2/3 від загальної кількості підприємств) ;
·
не приділяється
належна увага критичним факторам успіху підприємства.
Отже, саме ця область
зазнає проблем ефективної оцінки результатів діяльності, що стає перепоною на
шляху успішної реалізації стратегії. Форми річної звітності, що складаються
згідно законодавства на кожному підприємстві, звичайно, містять інформаційну
базу, але не завжди вона може бути цінною при формуванні стратегії. Вона може
виступати лише як одне з джерел вхідної інформації для формування BSC.
Отже, BSC через свої проекції дає змогу зробити правильний
вибір щодо інструментарію оцінки діяльності підприємств. Той факт, що вона
здобула практичне впровадження та неабияке визнання в багатьох повідних
корпораціях світу свідчить про її високоефективну дієвість. Впровадження BSC на вітчизняних підприємствах стало б вагомим кроком
на шляху до успішної реалізації їхньої стратегії. Слід зауважити, що на ранній
стадії впровадження BSC, її слід сприймати,
насамперед, як філософію управління. Необхідним є проведення внутрішнього
навчання менеджерів як вищого, так і нижчого рівня для представлення значних
переваг BSC та ліквідації на ранньому етапі так званого «опору
нововведенням».
Список використаних джерел
1. Бурцев В. Новые показатели успешности бизнеса и ожидания рынка // Менеджмент сегодня. – 2005. – №3. – С.28-32.
2. Дайле А. Практика
контроллинга / Под ред. М.Л. Лукашевича, Е.Н. Тихоненковой. М.: Финансы и
статистика, 2001.
3. Дитгер Хан/ Хунгенберг
Харальд. ПиК. Стоимостно-ориентированые концепции контроллинга: Пер. с нем. –
М.: Финансы и статистика, 2005. – 928 с.
4. Нивен Пол Р.
Сбалансированная система показателей: Шаг за шагом: максимальное повышение
эффективности и закрепление полученных результатов. Пер. с англ. – Днепропетровск:
Баланс Бизнес Букс, 2004. – 328 с.
5. Фольмут Х.Й. Инструменты
контроллинга от А до Я: Пер с нем. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 288 с.
| 
