|
Зорій Надія
к.е.н., доцент, Бенько
Ірина
к.е.н., доцент
Тернопільський національний економічний
університет,
м. Тернопіль
ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ В
УКРАЇНІ
Реформування міжбюджетних відносин в умовах
децентралізації бюджетної системи України вимагає подальшого розвитку і
вдосконалення бюджетного контролю, який є складовою фінансового контролю.
Бюджетний
контроль – це сукупність заходів, які проводять державні органи,
пов'язані з перевіркою законності, доцільності й ефективності утворення,
розподілу і використання грошових фондів держави та місцевих органів
самоврядування [1, с.83].
Значимість
бюджетного контролю цілковито обґрунтована
завданнями, який він вирішує, а саме:
-
контроль за дотриманням процедури складання, розгляду і
затвердження бюджету та його виконання;
-
контроль за дотриманням бюджетного і податкового
законодавства;
-
контроль за правильністю формування дохідної частини
бюджету;
-
перевірка ефективності та цільового використання
бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів;
-
контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку і
звітності;
-
виявлення резервів збільшення дохідної частини бюджету
держави;
-
контроль за реалізацією механізму міжбюджетних відносин.
Впровадження інституту фінансової відповідальності за
бюджетні порушення, виявлені в ході контролю вимагає наявності досконалої
нормативно-правової основи бюджетного контролю, яка повинна забезпечувати законність та цілісність системи державного
бюджетного контролю, визначати методологічні
засади та порядок його проведення.
Проте,
сьогодні існує ряд проблем правової неврегульованості державного бюджетного
контролю, аналіз яких дасть змогу визначити принагідні заходи у законотворчому
процесі.
Центральне
місце з поміж існуючих проблем правового характеру є відсутність Закону України, що врегульовує відносини у сфері
фінансового контролю, хоча неодноразово до
Верховної Ради України вносились відповідні законопроекти.
Не менш
важливими проріхами законодавства є неврегульованість координації різних
органів, відповідальних за справляння надходжень бюджету, у процесі виконання
місцевого бюджету за доходами, прогнозуванні та аналізі доходів бюджету, а
також ступеня їх взаємодії.
Крім того, варто
зазначити, що не зважаючи на присутність у Бюджетному Кодексі України питань, щодо формування
проектів бюджетів та подання бюджетних запитів, у ньому не має чітких вказівок щодо вимог, структури і
методики формування таких документів.
Аналіз
нормативно-правової системи бюджетного контролю вказує на ще один аспект, який
потребує доопрацювання. Мова йде про такий важливий прийом контролю як оцінка
ефективності бюджетних програм.
Відповідно до статті
20 Бюджетного Кодексу України (БКУ) оцінка
ефективності бюджетних програм проводиться учасниками бюджетного процесу на
всіх його стадіях у формі моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та
ефективним використанням бюджетних коштів [ 2 ]. Проте, БКУ не встановлює ні організаційних і тим більше
методологічних засад здійснення такої оцінки. Методичні рекомендації щодо
здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, затверджені Наказом МФУ
від17.05.2011 № 608 дозволили конкретизувати завдання, етапи та методи
оцінки ефективності бюджетних програм [3]. Проте ці рекомендації стосуються виключно здійснення
оцінки ефективності бюджетних програм при складанні і виконанні державного бюджету.
Отже, результати дослідження свідчать про недосконалість окремих ділянок і
необхідність упорядкування нормативно-правової бази бюджетного контролю.
Для цього, на
наш погляд, варто почати з є розроблення та прийняття Закону України про
фінансовий контроль, що дасть змогу на законодавчому рівні визначити основні завдання, публічність, обов’язковість
оприлюднення результатів бюджетного контролю.
Уряду доцільно
встановити процедуру взаємодії
місцевих фінансових органів та органів, що контролюють справляння доходів
місцевого бюджету і в частині їх прогнозування та аналізу у ході виконання
місцевого бюджету, упорядкувати систему обміну інформацією щодо прогнозування
доходів та використання результатів оцінки.
З метою
уніфікації підходів до процедури аналізу бюджетних запитів та підготовки
супровідних матеріалів до проектів бюджету слід ухвалити на офіційному рівні правила,
структуру, методику розрахунків та
порядок підготовки матеріалів, що додаються до проекту закону про Державний
бюджет України та проекту рішення про місцевий бюджет, що підвищить якість
бюджетного планування.
Враховуючи роль суцільного впровадження програмно-цільового
методу при плануванні місцевих бюджетів важливим є наявність відповідного організаційно-методологічного
підґрунтя оцінки ефективності бюджетних програм. Тому, доцільно
внормувати методологію та порядок оцінки ефективності використання бюджетних
коштів, моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним їх
використанням, законодавчо закріпивши повноваження за відповідними державними
контролюючими суб’єктами.
Список використаних джерел
1.
Чала Н. Д. Бюджетна система : навч. посіб. / Н. Д. Чала,
Л. В. Лазоренко. – К. : Знання, 2010. – 223 с.
2.
Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.rada.gov.ua.
3.
Наказ МФУ від17.05.2011 № 608
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності
бюджетних програм [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
//http://www.minfin.gov.ua.
| 
