|
Блонський
Андрій
Аспірант
Запорізький
національний технічний університет
м. Запоріжжя
ERP, ЯК
СИСТЕМА УПРАВЛІНСЬКОГО КОНТРОЛЮ НА СУЧАСНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Для того щоб мати конкурентну
перевагу, будь-якої компанії необхідно володіти сучасними технологіями управління
та підвищувати ефективність роботи співробітників. Тому впровадження ERP систем
необхідно для компаній, які тільки починають свою діяльність або ж хочуть
розширити діючий бізнес.
ERP (англ. Enterprise Resource
Planning, планування ресурсів підприємства) − організаційна стратегія
інтеграції виробництва і операцій, управління трудовими ресурсами, фінансового
менеджменту та управління активами, орієнтована на безперервне балансування та
оптимізацію ресурсів підприємства за допомогою спеціалізованого інтегрованого
пакету прикладного програмного забезпечення, що забезпечує загальну модель
даних і процесів для всіх сфер діяльності [1, с.14]. ERP-система − конкретний
програмний пакет, який реалізує стратегію ERP.
Модель більшості систем управління
ERP можна описати наступним чином: в єдину базу даних надходять відомості про
різні аспекти діяльності підприємства (продажі, маркетинг, фінанси, людські
ресурси, виробництво, логістику і т.д.), на основі яких програма будує різні
звіти, прогнози, графіки і т.д. Фактично це означає, що для управління
інформацією замість ізольованих баз даних кожного окремо взятого підрозділу,
передбачається використовувати одну і ту ж базу даних. А це, в свою чергу,
дозволяє топ-менеджменту компанії та працівникам в різних відділах завжди мати
однакову і актуальну інформацію. ERP система спрощує і прискорює виконання
рутинної роботи, знижує ризик виникнення помилок в процесі введення даних,
підвищує ефективність і продуктивність роботи підприємства.
Цінність ERP системи полягає в забезпеченні
інформаційної інтеграції всіх областей діяльності компанії. Але важливо
розуміти, що ERP система − це лише інструмент, який надає можливість підвищити
ефективність бізнес-процесів компанії. Впровадження ERP системи фактично є
капіталовкладенням, так само як і розширення виробництва, яке при правильному
плануванні з часом окупиться і принесе підприємству конкурентні переваги і
прибуток.
Сучасна ERP система повинна
забезпечувати:
− комплексний підхід до підсистем і
задачам автоматизації управління компанією;
− роботу всіх модулів системи в
одному інформаційному просторі з можливістю надання локальної роботи деяких
підсистем, груп користувачів і робочих місць;
− функціонування єдиної системи
документообігу;
− забезпечувати принцип
однократності вводу даних і можливість використання вихідних документів системи
як первинних;
− одночасне підтримування системою
декількох компаній, з отриманням консолідованих звітів;
− роботу співробітників компанії,
які обслуговують різні підприємства з автономними або єдиними аналітичними
довідниками;
− доступ до структур зберігання
інформації;
− роботу в умовах розподіленої
обробки даних;
− використання в підсистемах
загальних програмних бібліотек, в яких підтримується єдина технологія обробки
даних та стандартизованих інтерфейсів.
Модульний принцип організації
дозволяє впроваджувати ERP-системи поетапно, переводячи в експлуатацію один або
кілька функціональних модулів на кожному етапі, а також вибирати організації
тільки ті з них, які актуальні для організації. Крім того, модульність
ERP-систем дозволяє будувати рішення на основі декількох ERP-систем, вибираючи
з кожної кращі в своєму класі модулі (англ. best-of-breed) [2]
Модулі операційного блоку покривають
діяльність організації по створенню продуктів і послуг і необхідні функції по
забезпеченню цих процесів. Якщо кадрові та фінансові модулі досить універсальні
для різних організацій, то багато операційні модулі більш специфічні для різних
галузей, так як підходи до перетворення ресурсів у різних галузях суттєво
відрізняються. У більшості систем сформувалися такі групи операційних модулів:
− логістичні: постачання, управління
взаєминами з постачальниками, управління ланцюгами постачання й
транспортуванням, управління запасами, складами, інвентаризацією;
− виробничі: управління
специфікаціями (англ. Bill of materials) (в дискретних виробництвах) і
рецептурами (в процесних виробництвах (англ. Process manufacturing)), виробниче
планування, облік продукції, управління виробничими програмами;
− забезпечувальні: управління
технічним обслуговуванням і ремонтами устаткування, планування потужностей,
управління транспортом;
− збутові: ціноутворення, обробка та
конфігурування замовлень, продажу, дистрибуція, після продажне обслуговування.
Окремі функції операційного блоку
найчастіше виносяться в спеціалізовані програмні продукти і фігурують як
виділені класи прикладного програмного забезпечення, такими є EAM для
технічного обслуговування і ремонтів, CRM для продажів і дистрибуції, PLM для
управління специфікаціями, APS і MES для управління виробництвом[3].
Впровадження ERP-системи вважається
фактично необхідною умовою для публічної компанії і, починаючи з кінця 1990-х
років, ERP-системи, які спочатку впроваджувалися тільки промисловими
підприємствами, експлуатуються більшістю великих організацій незалежно від
країни, форми власності та галузі [1, с.15−17].
Список
використаних джерел
1. Leon, Alexis Enterprise Resource Planning. − 2nd./
Leon, Alexis // − New Dehli: McGraw-Hill, 2008. − 500 р.
2. Mabert,
Vincent A Watts, Charles A. Enterprise Applications: Building Best-of-Breed
Systems (англ.) / Bendoly, Elliot and Jackobs, F. Robert Strategic ERP.
Extension and use // − Stanford:
Standofrd University Press, 2005. − Р. 52-70
| 
