|
Ліщинська Людмила
к.т.н.,
Цимбал Олександр
студент
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця
ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА
МЕТОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
В сучасних умовах
розвитку світової економіки, тотальної інтеграції та глобалізації паралельно
зростає якість життя населення, змінюються критерії забезпеченості,
покращуються економічні показники країн, вдосконалюється система розвитку нових
технологій, покращуються умови розвитку бізнесу.
Для здійснення
всебічного розвитку як з боку економіки так і в соціальній сфері, потрібно
максимально рентабельно використовувати потенційні можливості держави для
виконання нею диференційованих завдань. І якщо виконання таких завдань на
макроекономічному рівні контролюється як владою так і суспільством, на
мікрорівні виконання місцевих бюджетів не може піддаватись розсудам всіх
громадян. Саме тому, фінансовий контроль за виконанням місцевих бюджетів є
важливою ланкою в забезпеченні соціального та економічного розвитку нашої
країни та нації.
Дослідженням питань теорії, методології,
організації фінансового контролю та муніципального фінансового контролю
присвячені праці вітчизняних вчених: І.В. Басанцова, М.Т. Білухи, Т.М. Боголіб,
В.Д. Базилевича, О.Д. Василика, М.М. Голованя, І.К. Дрозд, В.Ф. Журка, М.М.
Каленського, Є.В. Калюги, Л.А. Костирко, В.І. Кравченка, В.М. Мельника, Н.І.
Рубан, О.О. Терещенка, В.М. Федосова, М.Г. Чумаченка, І.Я. Чугунова, В.О.
Шевчука та ін.
Актуальність даного
питання полягає в тому, що від якості виконання місцевих бюджетів залежить
повнота виконання поставлених владою загальнодержавних завдань, щодо
соціального забезпечення та економічного розвитку, та забезпечення
функціонування органів місцевого самоврядування.
Метою даного
дослідження є виявлення теоретичних основ фінансового контролю виконання
місцевих бюджетів, а також визначення шляхів удосконалення даного виду
державного контролю.
Муніципальний фінансовий контроль, який є одним з
етапів бюджетного процесу та важливою функцією управління, сприяє успішній
реалізації державної фінансової політики, дотриманню законності, доцільності та
ефективності використання коштів місцевого бюджету. Державний фінансовий
контроль в регіонах – це реалізація права органів місцевої влади законними
шляхами захищати фінансові інтереси регіону і громадян.
Метою перевірки формування та використання коштів
місцевих бюджетів є об’єктивна необхідність комплексно оцінити роботу
територіальних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у
фінансовій сфері, їх спроможність ефективно забезпечувати життєдіяльність
існуючого господарства території, ощадливо використовувати наявні фінансові
ресурси та вишукувати додаткові джерела наповнення бюджету[2. c 124] .
Згідно із
законодавства функції контролю використання коштів бюджетів покладено на
Міністерство фінансів, Державну контрольно-ревізійну службу, місцеві державні
адміністрації, органи Державного казначейства України.
Наукові дослідження з питань фінансового контролю
виконання місцевих бюджетів є достатньо диференційованими, але можна визначити
чотири основних напрями досліджень.
Перший напрям представлений у сфері дослідження контролю
як сферу або форму управлінської діяльності органів державного та фінансового
управління. В цьому контексті зауважимо, що контроль є самостійною функцією управління,
особливим видом діяльності, який характеризується цільовою спрямованістю, відокремленим
характером та однорідністю змісту.
Другий напрям розглядається у працях з
кібернетики. Контроль розглядається як форма зворотного зв'язку, за допомогою якого
керуюча система отримує необхідну інформацію про дійсний стан керованого об'єкта
та виконання управлінських рішень. Кібернетичний підхід до фінансового контролю
запропонований в монографії С.В. Івахненкова.
Згідно з третім напрямом контроль ототожнюється з
регулярною перевіркою дотримання фінансового законодавства, виявленням відповідних
порушень. Така позиція відбиває правову концепцію сутності контролю, оскільки зводить
його лише до способу забезпечення законності, до перевірки дотримання правових норм.
Четвертий напрям ототожнює фінансовий контроль з
контрольним процесом, сукупністю контрольних дій та операцій, що відповідає технології
проведення фінансового контролю, але не розкриває в достатньому ступені його
економічну сутність[1. c 18].
Серед недоліків у
виконанні місцевих бюджетів можна виділити наступні порушення: недотримання
вимог бюджетної класифікації; порушення норм бюджетного законодавства щодо
зарахування окремих доходів; недотримання законодавства стосовно формування і
використання коштів резервного фонду; затвердження в кошторисах видатків не
затверджених законодавством і не підтверджених розрахунками; порушення
законодавства стосовно купівлі товарів, робіт, послуг за державні
гроші;завищення вартості виконаних робіт з будівництва та інших послуг.
Нажаль на даний
момент, державний фінансовий контроль відносно виконання місцевих бюджетів
знаходиться не найвищому рівні, оскільки диференціація об’єктів контролю не
адаптована під існуюче законодавство та методи контролю.
Тому, для поліпшення
фінансового контролю в даній галузі, потрібно запровадити низку методологічних
засадах вибору об’єктів контролю та зміну критеріїв вибору об’єктів за
принципом періодичності здійснення контрольних заходів на критерії оцінки ймовірності
ризиків, які, у свою чергу, потрібно розробити на базі законодавчих змін у
форматі контролю виконання місцевих бюджетів за доходами, видатками та
контролю законності й ефективності управління майном.
Під час об’єктів
контролю виконання місцевих бюджетів за доходами необхідно звернути увагу на: відсутність
зростання власних надходжень бюджету за 3-5 років; відсутність у власних
доходах ринкового збору, податку на рекламу, орендної плати та інших; повноту
врахування платників податку з доходів фізичних осіб; невиконання вимог і пропозицій
попереднього контролю.
При виборі об’єктів
контролю виконання місцевих бюджетів за видатками слід враховувати: наявність у
затверджених бюджетах капітальних видатків; наявність місцевих програм та
затвердження видатків на них; невиконання вимог попередніх контрольних заходів;
наявність субвенцій капітального характеру; істотне зростання дебіторської та
кредиторської заборгованості. При виборі за об’єкт контролю суб’єктів
господарювання комунального сектору треба звернути увагу на: обсяг активів і
наявність коштів, виділених із місцевого бюджету; наявність закупівель за
звітний період обладнання й нерухомості; зростання адміністративних витрат у
складі собівартості робіт (послуг).
Важливим також є
вибір форми контролю, який пов’язаний із активним запровадженням державного
фінансового аудиту поряд із існуючою формою контролю – інспектуванням. Вибір
форм здійснення державного фінансового контролю стосується не лише контрольних
заходів із виконання місцевих бюджетів, а й суб’єктів господарювання,
заснованих органами місцевого самоврядування.
Отже, запровадження
запропонованих методів удосконалення державного контролю за виконанням місцевих
бюджетів, дозволить покращити наявну систему контролю, що відобразиться на більш
якісному виконанню функцій місцевих бюджетів.
Список використаних джерел
1. Окремі питання контролю виконання місцевих
бюджетів / О.І. Качковська // Фінансовий контроль. - 2011. - № 2. - С. 17-22
2. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: [підручник] /Б.Ф. Усач. – К.: Знання, 2011. – 290
с.
| 
