|
Бобир Юрій
викладач
ВП НУБіПУ Ніжинський агро-технічний інститут
м. Ніжин
МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ І МЕТОДИ
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Прийняття
рішень є важливою частиною будь-якої управлінської діяльності. Ефективність
управління багато в чому обумовлена якістю таких рішень. У рішеннях фіксується
вся сукупність відносин, що виникають у процесі трудової діяльності і
управління організацією.
Якщо
комунікації - свого роду «стрижень», що пронизує будь-яку діяльність в
організації, то ухвалення рішень - це «центр», навколо якого обертається життя
організації. Ефективне прийняття рішень необхідно для виконання управлінських
функцій. Вдосконалення процесу прийняття обгрунтованих об'єктивних рішень у
ситуаціях виняткової складності досягається шляхом використання наукового підходу
доданого процесу, моделей і кількісних методів прийняття рішень.
Існують
різноманітні точки зору на те, які рішення, прийняті людиною в організації,
вважати управлінськими. Деякі фахівці відносять до таких, наприклад, рішення
про обрання людиною роботи, рішення про звільнення з неї і т.п. виправданою є
точка зору, відповідно до якої, до управлінського слід відносити лише ті
рішення, що торкають відносин в організації.
Оптимальне функціонування та розвиток соціально-економічної системи
підприємства залежить від оптимізації системи управління, а також від
оптимізації управлінських рішень і організаційної структури управління, у межах
якої повинно забезпечуватися одержання прибутку та виконання соціальної функції. Питання
вдосконалення системи управління діяльністю підприємств досліджувалися в
наукових працях багатьох українських учених-економістів, таких як Азарян О.М.,
Апопій В.В., Балабанова Л.В., Бланк І.О., Лігоненко Л.О., Мазаракі А.А. та ін.
Проте недостатньо уваги приділялося в роботах учених проблемам формування
науково-обгрунтованого підходу до оптимізації процесу прийняття управлінських
рішень в діяльності підприємства.
Надзвичайно широкі можливості в розв’язанні завдань по створенню та
реорганізації підприємств, вибору оптимальних управлінських структур, зниженню
витрат виробництва, переведенню фінансово-економічної діяльності на вищий
ступінь (з використанням персональних ЕОМ, елементів автоматизації та
оптимізації цих та інших процесів) мають математичні методи обгрунтування
управлінських рішень. Математичні методи включають системний аналіз, екстраполяцію, кореляційний і регресійний
аналіз виробничих цілей, "дерева цілей", експертних оцінок та ін. Ці
методи передбачають використання сучасної електронної обчислювальної
техніки.[1]
Головною характеристикою моделі вважається спрощення реальної життєвої
ситуації, до якої вона застосовується. Оскільки форма моделі менш складна, а
дані, що не стосуються справи й ускладнюють розуміння проблеми, вилучаються,
модель часто збільшує здатність керівника розуміти й розв'язувати проблему, що
стоїть перед ним. Модель також допомагає керівникові поєднати свій досвід і
здатність міркувати з досвідом та думками експертів.[2]
Сформувавшись у процесі вибору альтернативи, управлінське рішення є певним
підсумком управлінської діяльності, результатом обмірковувань дій і намірів,
висновків, обговорень, прогнозувань, спрямованих на реалізацію цілей управління
Оптимізація управлінського рішення спрямована на вирішення
завдань соціально-економічного розвитку підприємства та передбачає виконання комплексу робіт
у наступній послідовності:
- вивчення завдання та складання її змістовного опису; збір і аналіз необхідної інформації, а також
визначення характеру зв'язків
(кореляційна, пряма, ймовірна) між параметрами завдання;
- визначення критерію якості управління таким чином, щоб його екстремальному значенню
відповідала краща ситуація з точки зору досягнення поставленої мети
соціально-економічного розвитку;
- виявлення сукупності обмежень і умов, що визначають
допустимі області функціонування системи управління
та зміни її окремих параметрів;
- побудова моделі або системи моделей вирішення завдання управління;
- вибір методу вирішення
завдання та розробка алгоритму прийняття оптимального рішення на основі аналізу альтернативних варіантів.
Завдання полягає в тому, щоб
знайти оптимальний розподіл виробничих ресурсів. При цьому критеріями можуть
бути, наприклад, максимум випуску продукції, максимум прибутку, мінімум
виробничих витрат тощо.[3]
Під час розробки економіко-математичних моделей управління
необхідно правильно обрати критерії якості управління
(цільової функції). Для цього під час
розробки критеріїв необхідно враховувати наступні
принципи: оцінка основної мети та завдання управління;
врахування змін параметрів системи, яка досліджується, за порівняно незначних
змін операцій, що досліджуються; виділення єдиного критерію із сукупності критеріїв дослідження комплексу
завдань; забезпечення простоти опису критерію під
час врахування результатів усіх основних існуючих операцій завдання; врахування динамічності процесу, який
моделюється або системи, прийняття
допущень під час опису поведінки
системи або процесу в статичному стані.
Список використаних джерел
1. Рульєв В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент/ Навчальний посібник. - К.: Центр
учбової літератури, 2011. - 312 с.
2. Н.В. Дикань, I.I.
Борисенко.Менеджмент/ Навч. посібник / К.: Знання, 2008. 389 с.
3. Хомяков В.І. Менеджмент
підприємства/ Навч. посібн. 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Кондор, 2005. –
434 с.
| 
