|
Ковальова Лілія
аспірантка
Житомирський національний агроекологічний університет
м. Житомир
ОСНОВНІ СКЛАДОВІ
МЕХАНІЗМУ КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ МОЛОКО- І М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ
ПІДПРИЄМСТВ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
В сучасних умовах господарювання особливого загострення
набуває проблема зростання заборгованості за товарними операціями між
суб’єктами економіки. Зниження платоспроможного попиту на продукцію та
зростання конкуренції призводить до зростання дебіторської заборгованості. Підприємствам
недостатньо фінансових ресурсів для оперативного погашення заборгованості перед
кредиторами, своєчасних розрахунків з працівниками по заробітній платі,
розрахунків з бюджетом, закупівлі засобів виробництва. Пожвавлення збуту
продукції за рахунок відстрочення платежів покупцям та замовникам спричиняють
швидке зростання дебіторської і кредиторської заборгованості [1, с.1697]. Нестача
обігових коштів змушує підприємства компенсувати їх за рахунок позичених та
залучених джерел фінансування що негативно впливає на фінансову стійкість та
платоспроможність молоко- та м’ясопереробних підприємств.
Глобальні причини виникнення та існування заборгованості
на вітчизняних підприємствах, проблеми, методи та інструменти управління
заборгованістю висвітлені у публікаціях багатьох вітчизняних і зарубіжних
вчених, таких як : А. Поддєрьогін, Є. Брігхем, І. Бланк,
Ю. Цал-Цалко С. Бондаренко, В. Баліцька, М. Білик, Н.
Матицина, О. Щукін та ін. Водночас, окремі важливі питання, пов’язані з
підвищенням платоспроможності, зміцнення фінансового стану та ефективності
функціонування підприємств галузі м’ясо-молочного продуктового підкомплексу,
висвітлено недостатньо. Зокрема, постає проблема відсутності дієвого механізму
управління процесами заборгованості переробних підприємств, що і зумовило
необхідність проведення даного дослідження.
З метою ефективного управління процесами заборгованості
на молоко- та м’ясопереробних підприємствах і забезпечення їх фінансової
стійкості та платоспроможності, нами запропоновано сучасний, адаптований до
впливу макро- і мікроекономічних чинників організаційно-економічний механізм
комплексного управління процесами заборгованості, що базується на системній
обумовленості важелів фінансового менеджменту і адекватному державному регулюванні.
Цей механізм передбачає сукупність взаємопов’язаних організаційних та
економічних важелів впливу на процеси заборгованості, які забезпечать підвищення
рівня платоспроможності та прибутковості досліджуваних підприємств.
Увесь процес управління ґрунтується на таких принципах
управління, як: комплексний характер формування управлінських рішень; високий
динамізм управління; плановості; регулярності контролю. Застосування інструментів
управління базується на основних функціях управління фінансового менеджменту [2,
с.141], які знаходять своє відображення у кожній із трьох складових даного
механізму – організаційній, економічній, мотиваційній. Функція планування
передбачає застосування таких методів як бюджетування, нормування, лімітування,
за допомогою яких здійснюється планування кредитно-товарної політики, обсягів
інвестованого капіталу, обсягів закупівель сировини, для цього в річний
кошторис підприємства закладаються знижки,
надбавки, штрафи контрагентам та премії персоналу. Організація фінансової
діяльності передбачає застосування таких інструментів як факторинг,
контокорентний кредит, облік векселів [3, с.21]. Паралельно із
застосуванням даних інструментів здійснюється оцінка бізнесових відносин з конкретними
контрагентами і роботи персоналу по результатах діяльності підприємства, та
налагоджуються договірні відносини з
контрагентами та персоналом підприємства. Функція мотивації виражається у
застосуванні знижок, надбавок, штрафів до контрагентів; виплата премій
персоналу; надання маркетингових послуг та обладнання контрагентам; застосування
матеріальних стимулів по результатах роботи працівників підприємства. Функція
контролю передбачає здійснення контролю за дотриманням планових показників;
налагодження системи спостереження за строками оплати платежів; контроль за
виконанням договірних відносин з боку контрагентів та персоналу; виявлення
резервів підвищення платоспроможності підприємства та контроль за результатами
виконання оптимізаційних рішень. Функція регулювання передбачає здійснення
державою регуляторної політики щодо процесів ціноутворення, банкрутства та
санації, податкової та фінансово-кредитної системи, законодавчого забезпечення
фінансових розрахунків між підприємствами [4, с.39]; на рівні підприємства
здійснюється створення системи оперативного обміну інформацією між підрозділами
та керівництвом підприємства; налагодження зв’язків з контрагентами,
удосконалення організаційної структури управління; координація матеріальних та
нематеріальних стимулів контрагентів та
персоналу; регулярний моніторинг
його заборгованості та платоспроможності; коригування планових показників та
оптимізація розміщення оборотного капіталу.
Введення в дію даного механізму слід починати із поетапної методики
управління загальною заборгованістю підприємства, яка складається з семи етапів і враховує специфіку основної
діяльності досліджуваних галузей. На
першому етапі оцінюються якісні параметри та динаміка обертання дебіторської та
кредиторської заборгованості; другим етапом є обґрунтування на основі
нормативних даних критичних та оптимальних рівнів дебіторської та кредиторської
заборгованостей з обов’язковим врахуванням специфіки виробництва; третім етапом
є регулювання оптимального співвідношення дебіторської та кредиторської
заборгованості з врахуванням впливу «зв’язаних витрат»; на четвертому етапі
складається план-графік закупівлі сировини та продажу готової продукції на
основі визначених критичних рівнів дебіторської та кредиторської заборгованості
та оптимального їх співвідношення; п’ятим етапом є розробка кредитної політики
підприємства з врахуванням запланованих термінів і обсягів продажу продукції,
та її закріплення за постачальниками і підрядчиками на договірній основі. До
складу кредитної політики входить системна градація штрафів, санкцій та
заохочень клієнтів до вчасного погашення коштів за отриману продукцію [5, с.381];
на шостому етапі аналізуються переваги і недоліки дебіторської і кредиторської
заборгованості для підприємства, підраховуються непрямі втрати з доходу та
створюються резерви сумнівних боргів; сьомим етапом, на нашу думку, має бути
постійний контроль за дебіторською та кредиторською заборгованістю та вчасне її
рефінансування.
Отже, нами визначено основні складові
організаційно-економічного механізму управління загальною заборгованістю
молоко- і м’ясопереробних підприємств та запропоновано детальну поетапну методику
його впровадження на підприємствах досліджуваних галузей. Подальші наші
дослідження будуть направлені на дослідження питань оптимізації структури
заборгованості підприємств м’ясо-молочної переробної галузі.
Список використаних джерел
1. Ковальова Л.М. Оцінка стану заборгованості та її вплив
на прибутковість та фінансову стійкість підприємств по переробці молока в
Житомирській області / Л.М.Ковальова // Економіка: проблеми теорії та практики.
– 2009. – №7. – С.1694-1706.
2.Бланк И.А.
Финансовый менеджмент: Учебный курс.-К.: Ника-Центр, Эльга, 2001.-528 с.
3. Щукін О.І. Організаційно-економічний механізм управління підприємствами
малого та середнього бізнесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд.екон.наук: спец.08.02.03. «Фінанси, грошовий обіг і кредит» /
О.І. Щукін. – Київ. 2006. – 24 с.
4. Матицина Н.
Основні засади регулювання розрахункових відносин через управління дебіторською
заборгованістю. / Н. Матицина // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – №12. –
С.38 – 42.
5. Ковальова Л.М.
Роль штрафних санкцій в системі управління заборгованістю м’ясо- та
молокопереробних підприємств / Л.М.Ковальова // Вісник ЖНАЕУ.- 2010. № -
С380-391.
| 
