|
Книшек Оксана
старший викладач кафедри обліку і аудиту
Аршиннікова Анна
курсант
Академія митної служби України
м. Дніпропетровськ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ КОНТРОЛЮ СУБ'ЄКТІВ ЗЕД
З БОКУ МИТНИХ ОРГАНІВ
Сучасне правове поле
у сфері митного регулювання характеризується великою кількістю законодавчих актів,
що постійно змінюються, а також наявністю численних протиріч у цих актах. Одночасно
з цим, митні та інші органи використовують досить ефективний набір інструментів
для виявлення підприємств, що мінімізують податки, в тому числі і митні платежі.
Не виявлені вчасно
митні ризики можуть стати причиною зменшення для підприємства запланованого
прибутку від зовнішньоекономічних операцій, зниження його
конкурентоспроможності, виникнення відповідальності за несплату податків,
невиконання договірних зобов’язань. Ключові зміни в питаннях митної вартості та
захисту прав декларантів, введення інституту уповноважених економічних операторів,
пост-аудит та інші питання зумовлюють пошук і застосування ефективних форм і
схем організації зовнішньоекономічної діяльності. Саме тому особливо
актуальними сьогодні є питання управління матеріальними, інформаційними, сервісними
та фінансовими потоками при здійсненні ЗЕД та оптимізація переміщення товарів
через митний кордон України.
Для здійснення справжнього
контролю необхідна ефективна система інформаційного забезпечення, яку фахівці в
області контролю [1] визначають як: "Сукупність реалізованих рішень за об’ємом,
розміщенням і формами організації інформації, що включає оперативну, планову, облікову,
звітну, нормативно-довідкову інформацію, класифікатори техніко-економічної інформації,
системи документації (уніфіковані і спеціальні)” [3].
Інформаційна система контролю
складається з трьох рівнозначних компонентів: персоналу, методів роботи з інформацією,
техніки і обладнання. Всі три елементи інформаційного забезпечення контролю –
персонал, техніка і методи роботи – знаходяться в тісному взаємозв’язку.
Під інформаційними технологіями,
як однією з елементів системи, розуміється комп’ютери і оргтехніка, формати і
структури зберігання даних (бази даних), а також призначені для користувача інтерфейси,
що дозволяють фахівцям обробляти зведення всіма доступними методами, спів
ставляти показники та факти між собою на основі різних джерел надходження
даних.
Мета функціонування системи
інформаційного забезпечення суб’єктів контролю повинна бути чітко орієнтована. За
сферою застосування вона повинна забезпечити отримання якісної вичерпної інформації,
необхідної для проведення перевірочних заходів про стан господарювання.
Основне її
призначення – це задоволення потреби контролерів у фактах, цифрах, відомостях і
іншій інформації, яка в узагальненому вигляді буде надаватись спеціалістом і керівників
службам контролю [2]. При цьому необхідно відзначити, що потреби суб’єктів контролю
в інформації досить широкі, а головне – це співставність та аналітичність інформації.
Така інформація дозволяє здійснювати аналіз і порівняння фактичних даних, виявляти
недостатні і неточні відомості, оцінювати рівень виконавської і управлінської дисципліни.
На сьогодні можна
виділяти наступні невирішені проблеми:
1. Не розроблена адекватна
умовам переходу до розвиненого ринку теорія митного контролю. В наукових працях
відсутня чітка інтерпретація значення і функцій митного контролю, не адаптовані
до сучасних умов господарювання його класифікаційні ознаки і принципи здійснення,
не систематизовані критерії його ефективності.
2. Не визначені основні
напрями організації митного контролю в частині забезпечення збереження майна
власника та соціального захисту працюючих.
3. Немає чіткої і повної
нормативної бази, яка б регулювала діяльність митного контролю. Існуючі акти
характеризуються уривчастістю і безсистемністю, має принципові вади і упущення,
розробляються в більшості випадків не фахівцями з контролю.
4. Відсутня системна методологічна
база митного контролю, не розроблені його загальні правила (стандарти) і
комплексне методичне керівництво по здійсненню контролю зі сторони держави, власників
та керівників підприємств. Розроблені в окремих фірмах методики митного
контролю повною мірою не дозволяють здійснювати комплексний контроль митних
процесів в умовах ведення бізнесу.
5. Має місце нераціональний
розподіл функцій між суб’єктами митного контролю, відбувається перетин напрямів
їх діяльності, що без відповідної координації на державному та локальному рівнях
породжує невиправдане дублювання і паралелізм. Внаслідок цього не тільки розмивається
відповідальність суб’єктів контролю, але і відбувається нераціональне витрачання
коштів на цю мету. Не відповідають вимогам реформ, що відбуваються, організація
і порядок діяльності суб’єктів внутрісистемного (внутріфірмового) контролю, а також
немає чіткого розмежування між діючими системами внутрішнього контролю і
внутрішнього аудиту. В той же час судова і експертна практика показують, що
контроль діяльності багатьох суб’єктів господарювання є неефективним.
6. Недостатньо налагоджена
система взаємодії між органами державного, податкового, аудиторського (незалежного)
і внутрішнього контролю фірм. Не розвинена система обміну інформацією між різними
суб’єктами митного контролю про виявлені порушень і відхилень. Відсутність
єдиної інформаційної бази суб’єктів митного контролю не дозволяє повністю
володіти ситуацією і правильно орієнтуватися в ефективності його дій.
Серед виділеного
переліку проблем перша і четверта – це проблеми теорії і методології контролю,
які можуть бути певною мірою вирішені в процесі розробки нових інтелектуальних засобів
контролю, розробка яких сприяє науково-практичному оновленню ряду підходів до здійснення
контролю.
Для створення
оптимальних умов вдосконалення системи контролю з боку митних органів
необхідний моніторинг і впровадження нових методичних і комп’ютерних розробок, а
також періодичні залучення фахівців з суміжних галузей (права, аудиту,
економічного аналізу, комп’ютерних технологій та ін.) для збагачення досвіду
персоналу в області здійснення контролю. А також необхідно розробити систему
інформаційного забезпечення для співпраці внутрішніх аудиторів із зовнішніми,
адже завдяки ефективній системі інформаційного забезпечення, митні органи, які
проводитимуть зовнішній контроль матимуть змогу більш швидко здійснювати
перевірку і не докладатимуть додаткових зусиль для збору інформації.
Список використаних джерел
1. Бурцев В.В.
Организация системы государственного финансового контроля в Российской
Федерации:– М.: Дашков и К, 2002. – 277 c.
2. Бутинець Т.А. Категорії
господарського контролю: проблеми визначення / Т.А. Бутинець // Вісник
Житомирського державного технологічного університету. / Серія: Економічні
науки. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – № 2(52). – С. 12-19
3. Цит. за Романовим
Т.Ф., Карепиной О.И., Альбековим З.А. Государственный финансовый контроль:
проблемы и направления модернизации. Монография – Ростов-н/Д: Изд-во ООО "Азов
Печать”, 2009. – 240 с., C. 193-194.
| 
