|
Савчук Ірина
магістр
Полтавський університет економіки і торгівлі
м. Полтава
СУТНІСТЬ ОЦІНКИ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ ФОРМУВАННЯ
Одним із дискусійних питань в
науці є критерії та підходи до оцінки. Це пов’язано з тим, що поняття «оцінка»
у різних економічних категоріях та напрямках має суттєво відмінні особливості
при визначенні тих чи інших критеріїв та підходів до її формування. Розглядаючи
категорію оцінки в бухгалтерському обліку і аудиті, економічному аналізі,
менеджменті існування різноманітних цілей, елементів, критеріїв, показників
оцінки, підходів до її формування посилює вимоги до обґрунтованості цього
поняття. В таблиці 1 наведено поняття оцінки за різними джерелами.
Таблиця 1
Визначення поняття «оцінки» за
різними джерелами
Одним із основних питань у системі бухгалтерського обліку є також критерії
і сутність оцінки. Це пов’язано з тим, що оцінка об’єктів обліку повинна
забезпечувати співставність даних різноманітних активів (вимог) і пасивів
(зобов’язань). Вивчення еволюції оцінки в історії обліку дає можливість
врахувати позитивний досвід світових бухгалтерських шкіл, кращі теоретичні
розробки видатних вчених бухгалтерського обліку щодо формування оцінки,
позбавились помилок в обліку.
Теорія бухгалтерського обліку ставить до оцінки основні вимоги, що
забезпечують правильність відображення об'єктів обліку та достовірність оцінки.
До цих вимог належать: реальність
(адекватність), єдність та цілеспрямованість
оцінки.
Оцінка в бухгалтерському обліку – це спосіб вартісного
вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція — спосіб
вартісного вимірювання процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва
продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу розширеного відтворення.
Мета оцінки в бухгалтерському обліку ― узагальнення інформації про різнорідні
господарські процеси й економічні явища, які відбуваються на підприємстві[4,с.58].
Основні види оцінки, які передбачено П(С)БО: фактична собівартість (для
основних засобів застосовують термін "первісна вартість”). Вона є основною оцінкою
об’єктів бухгалтерського обліку; залишкова (чиста балансова) вартість основних
засобів та нематеріальних; чиста вартість реалізації запасів; чиста
реалізаційна вартість дебіторської заборгованості; переоцінена вартість
основних засобів і нематеріальних активів.
За твердженням А.Г. Загороднього, основною вимогою до оцінки є її
реальність, яка забезпечується достовірністю даних бухгалтерського обліку та
принципами обліку господарських операцій.
Н.М. Малюга, вказувала, що кожна з оцінок необхідна для вирішення певного
кола завдань. У своїх дослідженнях проф. Н.М. Малюга виділяє такі ознаки
класифікації оцінки: за об’єктом, який вимірюється: індивідуальні, агрегатні; за
критерієм обчислення: об’єктивні, суб’єктивні; залежно від подальшого
використання майна: за собівартістю; за ринковою ціною; відносно суб’єкта оцінок: історичні, калькуляційні; за видами:
номінальні, фіксовані, майнових статей в балансі, безпосередні, опосередковані;
за часовою належністю: за моментом виміру, за моментом, для якого призначені
результати; за методами розрахунку: незмінні, відновлені, інші; за видами
переоцінки: уцінка, дооцінка.
Класифікаційні ознаки за кожною із зазначених підстав тісно
взаємопов’язані, і кожна з них може бути розгорнута за всіма іншими. Будь-який
з методів може мати декілька часів і вимірників, спиратися на різні критерії і
вимірювати як індивідуальні, так і агреговані об’єкти.
В економічному аналізі поняття «оцінка» та підходи до її формування
відіграють значну роль, а саме при здійсненні аналізу різних об’єктів
дослідження та їх джерел функціонування. Для цього використовуються різні
показники. У процесі оцінки, оброблення економічної інформації можна
використовувати спеціальні прийоми. В них розкривається суть і специфічність
методу економічного аналізу, відображається його системний, комплексний
характер. Системність в економічному аналізі обумовлена тим, що господарські
процеси розглядаються як багатогранні, внутрішньо складні єдності взаємопов'язаних
елементів.
Дослідження різних методичних підходів до оцінки в економічному аналізі
дозволило виділити чотири методичні підходи: використання структурованої
системи показників; використання єдиного узагальнюючого показника; використання
комплексного підходу за допомогою структурованої система показників та
узагальнюючого показника; використання узагальнюючого інтегрованого показника.
Отже під оцінкою, як загальним поняттям в економіці, розуміють результат
визначення та аналізу якісних і кількісних характеристик об’єкта, якими
управляють, а також самого процесу управління.
Можна констатувати, що єдина теорія оцінки в бухгалтерському обліку і
аудиті, економічному аналізі, менеджменті, які мають свої об’єкти, критерії і
підходи знаходиться в стадії формування. Створені концептуальні підходи до
оцінки в різних областях знань, які базуються на різних критеріях, різняться за
цілями та призначаються для вирішення конкретних завдань.
Список використаних джерел
1. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний
аналіз: теорія і практика: Підручник/ Анатолій Григорович Загородній (ред.). —
Л.: «Магнолія Плюс», 2006. — 428с.
2. Ловінська Л.Г. Оцінка в бухгалтерському обліку. Монографія. – К.:КНЕУ,
2006. – 256с.
3. Соколов В.Я. Оценки и их виды//Бухгалтерский учет. – 1996. - №12.-С.55-60.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб.
і доп. – К.:КНЕУ,2000.-578с.
| 
