|
Богданюк Олена
к.е.н., старший викладач кафедри статистики
та економічного аналізу
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
м. Київ
УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Ринкові умови та жорстка
конкуренція серед виробників продукції ставлять свої вимоги, щодо стратегії
розвитку сільськогосподарських підприємств. В таких умовах стратегія розвитку
підприємства спрямовується на задоволення потреб споживачів, досягнення переваг
над конкурентами, нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції, з метою
отримання прибутку.
Оскільки діяльність
сільськогосподарських підприємств, основним чином, пов’язана із виробництвом та
реалізацією продукції, тому показники її конкурентоспроможності будуть визначальними
при визначенні фінансових результатів.
Під
конкурентоспроможністю продукції розуміють
сукупність якісних і вартісних властивостей продукції, які забезпечують
задоволення конкретних потреб споживачів на певному сегменті ринку, тобто
сукупність властивостей, наданих продукції під час її розробки, виробництва і
реалізації, що забезпечує відмінність від аналогів за ступенем задоволення
потреб споживачів, за рівнем витрат на її придбання і використання, за ступенем
інформованості, доступності, зручності для покупця, що сприяє її динамічній
реалізації на ринку у певний період часу [1, С. 20].
Отже, конкурентоспроможність
сільськогосподарської продукції обумовлюється якісними й вартісними чинниками.
Якість – сукупність
властивостей та характеристик продукції чи послуг, які надають їм здатність
задовольняти обумовлені або передбачувані потреби (Стандарт ISO 8402-94).
ДСТУ ISO 9000-2001 визначає якість, як ступінь, до якого сукупність власних
характеристик задовольняє вимоги [2, С. 61] .
Вартісні показники
включають витрати на виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію
продукції.
Савчук В.К. зазначає,
що конкурентоспроможність продукції (К) у загальному вигляді визначається
відношенням корисного ефекту (Ек) до сумарних витрат, які включають
витрати, пов’язані з придбанням і експлуатацією товару і називаються ціною
споживання (Цс):
(1)
Відповідно, чим краще це
співвідношення, тим вища конкурентоспроможність продукції [3, С. 45].
Оцінюючи
сільськогосподарську продукції, слід відмітити її унікальність порівняно із
продукцією промисловості та інших галузей економіки. Особливості
сільськогосподарської продукції полягають в тому, що процес її виробництва пов’язаний
із процесом біологічної трансформації біологічних активів сільськогосподарських
підприємств, тому й показники її конкурентоспроможності повинні мати особливий
зміст.
Враховуючи специфіку
сільського господарства та сільськогосподарської продукції, вважаємо за
необхідне, уточнити показники конкурентоспроможності сільськогосподарських
підприємств.
На нашу думку, узагальнюючий показник
конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції
можна виразити, як інтегрований показник конкурентоспроможності (2):
, (2)
де Ік(j) - інтегрований показник конкурентоспроможності окремої продукції (і)
по відношенню до продукції-зразка; Ібг(і) — груповий показник за
біолого-господарськими параметрами; Іег(і) — груповий показник за еколого-господарськими
параметрами; Івг(і) – груповий
показник за виробничо-господарськими параметрами; Іеп — груповий показник за економічними
параметрами.
До біолого-господарських
характеристик слід віднести ті показники сільськогосподарської продукції, які генетично закладаються селекціонерами, генетиками.
До еколого-господарських
характеристик слід віднести ті параметри, які містяться в нормативних
документах, стандартах, які відображають вимоги технічної, екологічної та
морально-етичної безпеки продукції.
Виробничо-господарські параметри
продукції формують її виробничу собівартість на підприємстві.
На практиці
розрахунок конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції слід
проводити із застосуванням вагових коефіцієнтів. Такий порядок розрахунку показників
конкурентоспроможності застосовується під час підготовки Звіту про глобальну
конкурентоспроможність країн світу, який можливо переглянути на Світовому
економічному форумі [4].
Отже, групові показники мають включати одиничні, і їх величину
обчислюють як адитивну форму комплексного показника з ваговими коефіцієнтами.
Формула має вигляд (3):
, (3)
де Ігр(j) -
груповий показник окремої
сільськогосподарської продукції; qi(j) -
одиничний параметричний показник по і-му
параметру j -ї продукції; а-
вага і-го параметра; n- кількість параметрів, що аналізуються.
Запропонована
удосконалена методика розрахунку конкурентоспроможності сільськогосподарської
продукції дасть можливість всебічно оцінити показники іі якості та унікальності,
а також підвищити її конкурентоспроможність.
Список використаних джерел
1. Малік М.Й., Нужна
О.А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми:
Монографія / М.Й. Малік, О.А. Нужна. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 270 с.
2. Маркетингова
товарна політика: Підручник / С.І. Чеботар, С.М. Боняр, О.П. Луцій та ін. – К.:
Преса України, 2007. – 263 с.
3. Савчук В.К. Аналіз
господарської діяльності сільськогосподарських підприємств / В.К. Савчук. – К.:
Урожай, 1995. – 328 с.
4. The
Global Competitiveness Index 2010–2011 rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/documents/GCR09/index.html.
| 
