Прийдак Тетяна
асистент
Полтавська
державна аграрна академія
м. Полтава
ЦУКРОБУРЯКОВЕ ВИРОБНИЦТВО ПОЛТАВЩИНИ: ПРОБЛЕМИ ВІДРОДЖЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ
Подальший розвиток
однієї з найважливіших галузей економіки області – аграрної – вимагає
цілеспрямованого системного підходу. Полтавщина має значні можливості для
розвитку аграрного сектора, перетворення його у високоефективний,
експортоспроможний сектор економіки, здатний забезпечити продовольчу безпеку.
У процесі
реформування аграрного виробництва Полтавської області здійснено перерозподіл
земель між формами господарювання – сільськогосподарськими, фермерськими й
особистими селянськими господарствами.
Питанням розвитку аграрного сектора, функціонування ринку цукрових
буряків, забезпечення ефективності функціонування буряківництва та підвищення
його конкурентоспроможності присвячені дослідження багатьох вчених –
економістів. У контексті нашого
дослідження на особливу увагу заслуговують наукові праці І. Лукінов, П. Саблук,
П. Гайдуцький, О. Онищенко, В. Юрчишин, П. Борщевський, В. Месель-Веселяк, М.
Дем’яненко, О. Шпичак, М. Лобас, В. Амбросов, Б. Пасхавер, В Пиркіна, В. Андрійчук, В. Бойко, Є. Імас, О.
Крисальний, М. Коденська, М. Малік, В.
Мартьянова, М. Федоров, В. Збарський та інші. Наукові здобутки вчених є багатогранними та
розкривають сутність економічних процесів, що визначають ефективність
функціонування буряківництва. Бурякоцукровому секторі регіона залишається низка
складних проблем, які потребують послідовного та поетапного вирішення для подальшого
розвитку і сталого функціонування. До основних проблеми бурякоцукрового підкомплексу
належать такі:
- деформація структури виробництва. У 2009 р. 45,7% валової продукції
сільського господарства виробляється в господарствах населення.
- деформація цінових
пропорцій – співвідношення цін на цукровий буряк та матеріально – технічні
ресурси, які споживаються в аграрному секторі;
- нераціональне використання
земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, особливо меліорованих,
зниження родючості земель внаслідок недостатніх природо – охоронних та
агротехнічних заходів у землекористуванні;
- критична зношеність основних виробничих фондів. Рівень зношеності
сільськогосподарської техніки становить 60-80%. Значна частина техніки
застаріла не лише фізично, а й морально;
- недосконалість механізмів інвестиційного забезпечення. Інвестиційні
ресурси аграрного сектора формуються головним чином за рахунок власних коштів
підприємства. Залишається вкрай вузьким сегмент довгострокового кредитування
аграрного виробництва;
- відсутність реформування у соціальній сфері села.
Стратегічною метою
розвитку цукробурякового підкомплексу є:
-
досягнення стабільного економічного зростання шляхом забезпечення умов для
розвитку ефективного підприємництва в аграрному секторі;
-
підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішніх
ринках на базі нарощування обсягів інвестицій та їх інноваційного спрямування;
-
створення цивілізованих умов для проживання в сільській місцевості як
основи припливу працездатних верст населення та відтворення людського капіталу.;
-
формування дієздатних сільських територіальних общин.
Однією з важливіших
аграрно – продовольчих сфер України є цукробурякова, територіальне розміщення
якої характерно для господарств зони Лісостепу зі сприятливими для розвитку рослин природно – кліматичними
умовами.
Цукрові буряки –
важлива технічна культура, з якої виробляють цукор. Коренеплід містить до 22 %
цукру і більше, вітаміни, вуглеводи й міні реальні солі. В агротехнічному
значенні цукрові буряки сприятливо впливають на розвиток усіх інших культур у
сівозміні, підвищуючи загальну її продуктивність та культуру землеробства в
цілому. Стан та рівень розвитку сільського господарства визначає продовольчу
безпеку, істотно впливає на сталість економіки та вагомості ролі регіону в
Україні, виступає важливим фактором забезпечення екологічності життя населення
регіону.
Значення продукції
цукробурякового виробництва не лише в тому, що вона слугує джерелом виробництва
важливішого продукту харчування – цукру.
Цукрові буряки – біоенергетична культура. Продукція цукроваріння основна
й супутня, що отримується в процесі глибокої промислової переробки
коренеплодів, є не тільки базою для виробництва цукру, а й виготовлення нових
видів продукції, утомі числі технічного призначення. Необхідна державна
визначеність щодо перспектив розвитку буряківництва – однієї з найбільш
інтенсивних галузей, вихідна продукція якої може за нашими розрахунками бути
експортоспроможною.
Програму розвитку
цукробурякового виробництва передбачає комплексне вирішення проблеми на основі
інвестиційно-інноваційної моделі розвитку; розробити та впровадити механізм
регулювання економічних відносин у цукробуряковому підкомплексі, що забезпечує
утвердження інноваційної моделі розвитку, інвестиційно прийнятий рівень норми
прибутку на капітал, включаючи земельний, товаровиробникам усіх ланок, зокрема
виробникам цукрових буряків, та конкурентоспроможність вихідної продукції;
впровадити механізм державної підтримки розвитку цукробурякового виробництва,
спрямованої на створення для товаровиробників господарюючих структур умов
прискореного впровадження у виробництво організаційний, виробничо-технологічних,
структурних та інших інновацій; законодавчо захистити вітчизняних
товаровиробників цукробурякового під комплексу і ринку цукру від
необґрунтованого імпорту тростинного цукру-сирцю; стимулювати залучення
інвестицій у розвитку цукробурякового під комплексу з метою подальшого
використання його продукції для продукції для виробництва біоенергетичних
продуктів; виділити кошти для закупівлі цукру Аграрним фондом до Державного інтервенційного
фонду; при формуванні видатків державного бюджету України на наступний рік
виділення коштів для державної підтримки виробництва цукрових буряків у межах
квоти «А» із розрахунку на 1 га посівів передбачити у розмірі, що забезпечує
прибутковість галузі на рівні економіки країни; продовжити практику надання
бурякосійним господарствам і цукровим заводам коштів на часткову компенсацію
ставки за залученими кредитами для своєчасної підготовки до виробничого сезону:
придбання сільськогосподарської техніки, закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників
цукрових буряків та здешевлення вартості пального.
За рівнем
ефективності цукробурякового виробництва Україна може стати світовим економічним
і технологічним лідером, що супроводжуватиметься розширенням її участі у
міжнародних економічних відносинах, зростатиме її частка у світовому експорті
цукрові і цукристих продуктів, високопродуктивних сортів насіння та сучасної
вітчизняної технології вирощування цукрових буряків [3]. Розвиток вітчизняного
цукробурякового виробництва в умовах ринкової економіки має відповідати наявному
природно-кліматичному потенціалу, національним інтересам і бути гарантом
продовольчої безпеки держави.
Список використаних джерел
1. Законом України "Про державну підтримку
сільського господарства України” № 1877 – IV вiд 24.06.2004 р. [Електронний
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
2. Саблук П. Т. Цукробурякове виробництво України:
проблеми відродження, перспективи розвитку./ Саблук П. Т., Коденська М. Ю. - К.:ННЦ ІАЕ, 2007. - 390с.
3. Збарський В. Розвиток аграрного сектора
Полтавщини/ Збарський В. //Бухгалтерія в сільському господарстві № 15-16 серп.
2011.
|