|
Сагата Ірина
студентка
Національний
університет «Львівська політехніка»
м.
Львів
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИМИ
ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Успішна
робота будь-якого підприємства залежить від ряду факторів, які більшою чи меншою
мірою впливають на його діяльність. Обов’язковим критерієм при цьому є
наявність в достатньому обсязі запасів сировини та матеріалів, готової
продукції, товарів для торгівлі. Раціональна
структура, ефективне використання і підвищення ефективності використання
товарно-матеріальних запасів є запорукою забезпечення безперервності
виробничого процесу, а отже, й одним з факторів рентабельного виробництва [4].
Дослідженню
проблем організації політики управління товарно-матеріальних запасів значну
увагу приділило у своїх працях багато вітчизняних вчених-економістів, зокрема Бланк
І.А. [1], Бочаров В.В. [2], Джеймс К. Ван Хорн [3], Коваленко Л. О. [4], Павлова
В.М. [6], Поддєрьогін А.М. [7]. Проте низка важливих не лише практичних, а й
теоретичних проблем щодо матеріальних запасів потребує подальших досліджень і
наукових розробок.
Призначення
функції управління запасами полягає у забезпеченні збалансованості між
обслуговуванням споживачів та інвестиціями в товарно-матеріальні запаси.
Основні завдання
фінансового менеджера при управлінні товарно-матеріальними запасами полягають в
аналізі їх обсягу та структури, а також джерел їх формування і подальшому
формуванні такого обсягу та структури запасів, які б забезпечили неперервність
і стабільність виробничого процесу при мінімальних витратах на утримання, розробці
системи управління запасами та ефективний контроль за їх рухом на підприємстві.
Певною мірою
вирішити основні завдання управління запасами дають можливість моделі Баумоля
та Міллера — Орра, які з успіхом застосовуються також для оптимізації
управління грошовими коштами підприємства .
Модель Баумоля,
яка ґрунтується на припущеннях про точно прогнозований збут, рівномірне
надходження замовлень та рівномірне їх виконання, дає можливість аналітично
виразити залежність між обсягом запасів (замовлення) та витратами на їх
утримання.
Модель Міллера —
Орра, яку іноді називають вдосконаленою моделлю Баумоля, визначає оптимальні
обсяг запасів та точку замовлення на основі рівня страхового запасу, витрат на
утримання запасів та дисперсії залишку запасів на складі.
Моделі Міллера —
Орра і Баумоля, хоча й мають велике практичне значення, можуть слугувати лише
орієнтиром при управлінні товарно-матеріальними запасами в умовах нестабільного
ринку, характерного для України і багатьох інших країн з перехідною економікою [8].
Політика
управління товарно-матеріальними запасами являє собою складову частину загальної політики
управління оборотними активами. Розрізняють три типи політики управління
запасами: агресивну, консервативну і помірковану.
Консервативний підхід передбачає
повне забезпечення поточної потреби в усіх видах активів, що забезпечують
нормальний хід операційної діяльності; створює високі розміри їх резервів на випадок
непередбачених складнощів у забезпеченні підприємства сировиною та матеріалами,
погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки оплати дебіторської
заборгованості, активізації попиту покупців тощо. Такий підхід гарантує
мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно впливає на ефективність
використання оборотних активів - їх оборотність і рівень рентабельності.
Помірний підхід спрямований на
забезпечення повного задоволення поточної потреби в усіх видах активів і створення
нормальних страхових їх розмірів на випадок збоїв у ході операційної діяльності
підприємства. При такому підході забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем
ризику та рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.
Агресивний підхід полягає в мінімізації
усіх форм страхових резервів за окремими видами активів. При відсутності збоїв
у ході операційної діяльності він забезпечує найбільш високий рівень ефективності
їх використання. Проте будь-які збої в ході операційної діяльності призводять до
суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва та реалізації
продукції [1].
Ефективне
управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого і операційного
циклу, зменшити поточні витрати на їхнє збереження, вивільнити з поточного господарського
обороту частину фінансових ресурсів, реінвестуючи їх в інші активи [5].
У процесі
розробки політики управління запасами повинні бути заздалегідь передбачені
заходи щодо прискорення залучення в обіг наднормативних запасів. Це забезпечує
вивільнення частини оборотного капіталу, а також зниження розміру втрат
товарно-матеріальних цінностей у процесі їх зберігання.
У цілому, при
плануванні запасів сировини та матеріалів на підприємстві незалежно від
політики управління товарно-матеріальними запасами, що буде формуватись
менеджерами підприємства, необхідно: оцінити вартість і доступність коштів для
фінансування придбання запасів; проаналізувати та оцінити найбільш вагомі
витрати на утримання запасів, а саме витрати на фінансування, страхування,
складування та можливі втрати в результаті старіння й псування запасів;
врахувати сезонну доступність сировини та сезонні коливання обсягів
виробництва; визначити оптимальний розмір закупки сировини чи матеріалів з
урахуванням як витрат на зберігання запасів, так і можливої економії від
зниження ціни сировини чи вартості доставки при збільшенні розміру закупки;
визначити мінімальний обсяг страхового запасу, який буде достатнім для
забезпечення безперебійної роботи підприємства в умовах нерівномірного
постачання та збуту [8].
Таким чином,
товарно-матеріальні запаси займають вагому частину у активах підприємства,
важливе місце у складі майна та структурі його витрат діяльності, відповідно
ефективне управління ними впливає на фінансовий результат діяльності
підприємства.
Список
використаних джерел
1. Бланк І.А. Основи
фінансового менеджменту/ І.А. Бланк – Том 1 – К.: Ніка-центр, 1999 – 592 с.
2. Бочаров В.В.
Финансовый инжиниринг: учебник / В.В. Бочаров. – Питер, 2004. – 400с.
3. Ван Хорн Джеймс С.
Основы финансового менеджмента / Ван Хорн Джеймс С., Вахович Джон М. — М.: ООО "И.Д.
Вильяме", 2008. — 1232 с.
4. Коваленко Л. О.
Фінансовий менеджмент: навч. посібн./ Л. О. Коваленко, Л. М. Ремньова. – 2-ге
вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 485 с.
5. Міценко Н.Г.
Проблеми управління товарними запасами торговельних підприємств/ Н.Г. Міценко,
Н.Б. Миколів // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів –
2011. – Вип. 21.3. – С. 313-317.
6. Павлова Л.Н. Финансовый
менеджмент: учебник / Л.Н. Павлова. – М.: Юнити-Дана, 2003. – 273с.
7. Поддєрьогін А.
М. Фінансовий менеджмент / [ А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.] :
кер. кол. авт. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін. [2-ге вид.]. – К.: КНЕУ, 2005. –
536 с.
8. Шелудько В. М.
Фінансовий менеджмент: підручник / В.М. Шелудько. – К. : Знання, 2006. – 439 с.
. – [Електронний ресурс] – Режим доступу - http://pidruchniki.ws.
| 
