|
Гармідер Лариса
к.е.н., доцент
Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля
м. Дніпропетровськ
особливості і специфіка розвитку
сфери торгівлі
Істотною рисою сучасних міжнародних економічних відносин
є процес роздрібної глобалізації, який тісним чином пов'язаний з концентрацією
і транснаціоналізацією торговельного капіталу. Одним з ефективних методів
управління таким капіталом є мережеві технології. Ринкова частка мережевого
сектора роздрібної торгівлі різко зросла за останнє десятиліття [1].
У розвитку українського рітейлу фахівці виділяють чотири
етапи [2]. Перший етап (1994-2000 роки). У цей період поширеним явищем був
перехід від оптової торгівлі до роздрібної (багато сучасних торговельних мереж
виникли в результаті диверсифікації бізнесу оптових і дистриб'юторських
компаній). З'явилися перші вітчизняні компанії, з яких почався розвиток
мережевої торгівлі ("Ля Фуршет", м Київ) [3]. Другий етап (2000-2003
роки) характеризується різким скороченням прибутків середнього класу, що
з'являється. В результаті існуючі мережі переглядають свою політику у бік
зниження торговельної націнки і розширюють асортимент товарів вітчизняного
виробництва. З 2000 року на ринку почали з’являтися перші супермаркети, орієнтовані на масового споживача (Вilla,
«Велика кишеня» (ТОВ «Квіза-Трейд») та Megamarket (ПАТ«МегаМаркет»)) [4]. За даними дослідження виявлено, що в Україні в 2000 р.
налічувалося близько 10 мереж з середньою кількістю 2-3 торговельні об’єкти
("Євромарт”, "Рейнфорд”, "Білла”, "Фуршет”, "Вест Лайн”, "Фоззі”, "Велика
кишеня”) [5].
Третій етап (2003-2008 роки).
Характеризується масовим виходом на український ринок іноземних мереж,
посиленням конкурентної боротьби, причому якщо на другому етапі між собою
конкурували українські компанії, то на цьому етапі в боротьбу включилися
транснаціональні корпорації. Найактивніше розвивався сегмент
продуктового рітейлу, який представлений більше ніж 30 операторами, які
займають близько 15% ринку роздрібної торгівлі [6]. В рейтингу «Індекс розвитку
світової роздрібної торгівлі» за 2005 рік Україна посідає третє місце серед
тридцяти країн, що розвиваються, за вкладанням інвестицій у роздрібній торгівлі
(після Індії та Росії). За темпами зростання роздрібної торгівлі Україна
взагалі посідала перше місце — стрибок з 20-го (за підсумками 2003 року) на
3-тє місце у 2006 р. [7]. Станом на початок 2005
р. сформовано групу з 10 національних торговельних мереж-лідерів, загальний
товарооборот яких сягає 67% товарообороту торговельних мереж України. З'явилися
нові формати (гіпермаркет, cash & carry). Роздрібна торгівля стає однією з
найбільш розвинених сучасних українських галузей. Починаючи з 2003 р. до кінця
2008 р. темпи зростання роздрібного товарообороту демонстрували стрімке
збільшення в середньому на 20% щорічно. Характерною
рисою розвитку вітчизняної торгівлі за 2003-2008 рр. стало збільшення оборотів
практично всіх рітейлерів в основному за рахунок екстенсивного зростання – розширення
торгової мережі і присутності її в регіонах.
У 2009 р. почався четвертий етап розвитку української
роздрібної торгівлі. З початком фінансово-економічної кризи у другій половині
2008 р. і падінням споживацької активності спостерігалося і стрімке падіння
«лояльності» клієнтів до торговельних мереж [6]. Весь 2009 р. характеризувався згортанням регіональної
експансії торговельних мереж, розпочався період консолідації та поглинання. Про
це свідчить динаміка кількості об’єктів роздрібної торгівлі та обсяг
торговельної площі, що припадає на 1000 жителів України. В Україні у 2009 р.
налічувала 65,3 тис. одиниць об’єктів роздрібної торгівлі, що менше порівняно з
2000 р. майже на 37%. У 2005 р. на 1 000 жителів України припадало 134
квадратні метри торговельної площі, у 2009 р. – 174 квадратні метри, але це
значно менше, ніж у країнах Євросоюзу і Східної Європи. У той же час у 2005 р.
на 1 000 жителів припадало 1,6 об’єкта роздрібної торгівлі і 0,6 об’єкта
ресторанного господарства, а у 2009 р. відповідно 1,4 та 0,5 об’єкта [8]. Великий
торговельний бізнес має найбільш динамічні темпи розвитку. За оцінками окремих
аналітиків, у світовій роздрібній торгівлі у найближчому майбутньому залишиться
лише 5 - 10 компаній [9].
Як свідчить досвід зарубіжних компаній, криза
переорієнтувала бізнес із максимізації суми прибутків на приріст кількості
покупців, знижуючи ціни на свої товари, бо це формує позитивний імідж компанії
та закріплює його на перспективу. На початок 2010 р. в роздрібній торгівлі
продовольчими товарами України функціонувало 68 торговельних мереж, у т. ч. 8
національних, магазини яких розташовані в переважній кількості областей (зокрема, торгово-промислової корпорації "Фоззі Груп" – у 24 областях,
корпоративної торговельної мережі "Фуршет" – у 21,
"Квіза-Трейд" – у 18) [5].
Ключовою тенденцією сучасного розвитку торгівлі є глобалізація, проявом якої
став вихід торговельних мереж за межі своєї країни та відкриття магазинів в
інших країнах світу. Разом із розвитком вітчизняних торговельних мереж, у т. ч.
шляхом злиття або придбання невеликих, зростає кількість іноземних мереж і в
оптовій торгівлі. За результатами глобальних досліджень, проведених компанією
СВ Richard Ellis, Україна в 2010 р. посіла 18-те місце в рейтингу країн, які
розглядають транснаціональні роздрібні компанії для експансії в 2011 р.
Таким чином, перед роздрібними торговцями ще гостріше
постануть надзвичайно важливі питання щодо визначення стратегічних цілей
діяльності, вибору стратегічних зон господарювання, формування стратегічного
товарного портфелю, визначення політики ціноутворення, диверсифікації
діяльності, доцільності кількісного розширення підлеглих торговельних об’єктів
і забезпечення керованості ними,
формування ефективних взаємовідносин з партнерами, які б сприяли
розвитку вітчизняного товаровиробника, а отже, й створенню масового платоспроможного
споживача [5].
Список використаних джерел
1 Хоботова С. Н. Глобализация
розничной торговли и ее воздействие на экономику принимающих стран /C.Н.
Хоботова //Проблемы современной экономики. – 2008. – № 4 (28) [Электронный
ресурс] – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/
2. Черданцева І.Г. Історичний розвиток концепції торговельного маркетингу в
Україні /І.Г. Черданцев, А.Я Клипач [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
4. Шрамко Е. От «Супер» до «гипер»:
Самой популярной формой торговли в Украине становятся супермаркеты с элементами
cash & carry / Е. Шрамко //Компаньон. – 2000. – № 23. – С. 42-47.
5. Голошубова Н. Розвиток торговельних
мереж в Україні /Н. Голошубова //Товари і ринок – 2011 - № 1 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
6. Мусаєва С. Українська «продажність»
зростає / С. Мусаєва // Главред – 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.glavred.info/
7. Дикаленко М. Торговельний PRорив /
М. Дикаленко // Украинский деловой еженедельник «Контракты». – 2005. – №48 //
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua/
8. Павлова В.А. Торговельні мережі в
Україні: особливості та проблеми розвитку /В.А. Павлова // Академічний огляд –
2011 - № 1 (34) – С. 63-69.
9. Лидеры мирового
ритейла [Электронный ресурс] – Режим доступа: // www.rate1.com.ua/
| 
