|
Даценко Наталія
здобувач
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
м. Київ
СТАН ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Продовольча
безпека - це рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує
соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та
якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток
держави.
Основними
загрозами продовольчій безпеці України є:
- незбалансоване споживання
продуктів харчування населенням;
- низький рівень споживання продуктів тваринного походження
в енергетичному раціоні населення;
- висока частка витрат домогосподарств на продукти
харчування у структурі їх загальних витрат;
- висока диференціація вартості харчування за соціальними
групами;
- низька ємність внутрішнього ринку по окремих продуктах
харчування;
- імпортозалежність країни за окремим продуктом;
- сировинний характер експорту сільськогосподарської
продукції;
- зростання цін на сільськогосподарську продукцію на
внутрішньому ринку;
- повільне впровадження міжнародних стандартів та систем
якості продуктів харчування;
- відсутність контролю за безпечністю продуктів харчування.
Вплив
загроз на соціально-економічний розвиток визначається системою індикаторів
продовольчої безпеки. Нижче наведено окремі загрози продовольчій безпеці
держави та індикатори (показники) для їх
оцінки.
Незбалансоване
споживання продуктів харчування населенням. Баланс споживання основних продуктів харчування свідчить, що у 2010 р. в Україні по більшості
основних видів продовольства фактичне споживання знаходилося нижче раціональних
норм. Найбільше відставання від раціонального споживання спостерігалося по
плодах, ягодах і винограду – на 46%, молоку і молокопродуктах – на 46%, м'ясу і
м'ясопродуктах – на 35%, рибі та рибопродуктах – на 28%.
За трьома продовольчими групами, а саме:
"хліб і хлібопродукти", "картопля", "олія рослинна
всіх видів" фактичне споживання перевищило раціональну норму. Таке
перевищення є свідченням незбалансованості харчування населення, яке
намагається забезпечити власні потреби за рахунок економічно доступніших
продуктів.
Низький
рівень споживання продуктів тваринного походження в раціоні населення. Основну частину калорій українці
споживають разом із продукцією рослинного походження, натомість 27,1%
середньодобового раціону забезпечується за рахунок споживання продукції
тваринного походження, що у 2 рази нижче за встановлений пороговий критерій
(55%).
Висока
частка витрат домогосподарств на продукти харчування у структурі їх загальних
витрат. Індикатор доступності продуктів харчування у 2009 р. Становив 51,8 % при
граничному критерії 60% (2009 р. сукупні витрати домогосподарств становили
2754,08 грн. на місяць, з яких витрачалось на харчування 1426,1 грн. на
місяць).
У загальній структурі витрат на продукти харчування
найвищу питому вагу 27 займають витрати на: м'ясо і м’ясопродукти – 25% (358,7
грн. на домогосподарство), овочі (включаючи картоплю) – 14% (195,2 грн.), хліб
і хлібопродукти – 13% (185,2 грн.), молоко і молочні продукти – 12% (167,9
грн.).
Низька
ємність внутрішнього ринку по окремих продуктах харчування. В Україні триває тенденція
зменшення обсягів споживання населенням окремих продуктів харчування. Так,
зниження середньодушового споживання призвело до скорочення ємності
внутрішнього ринку за шістьма основними групами продовольства, а саме за
групами: хліб і хлібопродукти, молоко і молокопродукти, риба і рибопродукти,
картопля, цукор та олія рослинна всіх видів. Негативною тенденцією 2010 р. є
зменшення в раціоні населення тих видів продовольства, споживання яких
найбільше відстає від раціональних норм (молочні та рибні продукти).
Імпортозалежність
країни за окремим продуктом. Найбільш вразливими позиціями щодо імпортозалежності є
позиції "риба та рибопродукти", "плоди, ягоди та виноград",
"олія рослинна всіх видів", частка імпорту за цими групами у
загальному споживанні відповідно становить 68,3%; 53,8% та 49,4% при 30-ти
відсотковому пороговому критерії цього індикатора.
Висока
диференціація вартості харчування за соціальними групами. У 2009 р. 20% домогосподарств з
найбільшими доходами в середньому витрачали на харчування 1732,9 грн. на
місяць, а 20% домогосподарств з найменшими доходами – 1256,32 грн.
Коефіцієнт диференціації вартості харчування за
соціальними групами був високим і становив 1,38.
Сировинний
характер експорту сільськогосподарської продукції. За період економічного зростання
не відбулося поліпшення структури експорту аграрної та продовольчої продукції з
України. У загальній структурі експорту сільськогосподарської та харчової продукції
частка 16-24 позицій УКТ ЗЕД (готова харчова продукція) у 2010 р. становила
25,9%, тоді як частка 1-24 позицій УКТ ЗЕД (сільськогосподарська продукція) –
47,8%.
Зростання
цін на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку, що негативно виливає на загальний
рівень інфляції. За січень-квітень 2011 р. загальний індекс споживчих цін зріс
на 8,1%; продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 6,8%. При
цьому ціни на хліб і хлібопродукти зросли на 17,3%, на м’ясо та м’ясопродукти –
2,2%, молоко – 6,3%, сири – 5,9%, масло – 12,9%, олію – 17,4%, рибу і
рибопродукти – 3,4%, фрукти – 9,6%, овочі – 10,1%, картоплю – 17,6%, цукор –
0,6%.
Повільне
впровадження міжнародних стандартів та систем якості продуктів харчування.
В Україні
більшість сільськогосподарської продукції виробляється невеликими приватними
господарствами населення, які не лише фінансово а й матеріально та технологічно
обмежені щодо впровадження міжнародних стандартів якості продуктів харчування,
оскільки процес одержання сертифікатів системи ISO є надзвичайно трудомістким
та капіталозатратним.
Таким
чином, як результат реалізації екстенсивної моделі розвитку аграрного сектору,
більшість показників продовольчої безпеки України знаходиться за межами
порогових значень.
Список використаних джерел
1.
Законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 р.
N 964-IV.
2.
Жаліло Я.А. Розвиток
аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України.
– К.:НІСД, 2011. – 39 с.
| 
