Архів / Archive

Головна » Статті » 2012_12_11-12_KamPodilsk » Секція_8_2012_12_11-12

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ
Єлістратова Юлія
аспірант
Житомирський національний агроекологічний університет,
м. Житомир
 
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ
 
Економічна безпека аграрного підприємства – це його здатність функціонувати та ефективно розвиватися за існуючого рівня ресурсного забезпечення та обраної спеціалізації виробництва. Вона залежить від економічної безпеки держави, регіону і ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку [1]. Наразі важливими факторами, що впливають на економічну безпеку підприємства є ступінь досконалості законодавчої бази, яка суттєво впливає на рівень розвитку вітчизняних товаровиробників та їх конкурентоспроможність.
Законодавче забезпечення економічної безпеки сільськогосподарських товаровиробників визначено Законом України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року [5]. Згідно Закону цілями держави є гарантування продовольчої безпеки; перетворення аграрного сектора на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках; комплексний розвиток сільських територій та розвязання соціальних проблем на селі [7].
Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України” спрямований на врегулювання виробництва та цінових коливань  в окремих підгалузях сільського господарства. Зазначений нормативний акт визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення [3].
Для продукції рослинництва законодавчо передбачене застосовування державного регулювання гуртових цін на аграрному ринку (через встановлення мінімальної та максимальної цін, товарні та фінансові інтервенції на організованому ринку, а у деяких випадках тимчасове адміністративне регулювання цін), заставні закупівлі, державні форвардні закупівлі, кредитні та страхові субсидії. Для регулювання ринку продукції тваринництва передбачені спеціальні і тимчасові бюджетні дотації. Після прийняття вищезгаданого закону обсяги державної фінансової допомоги галузям сільського господарства з року в рік суттєво змінюються.
Слід відмітити, що починаючи з 2008р. бюджетна підтримка сільгоспвиробників суттєво скоротилася. Таке скорочення зумовлене рядом чинників: по-перше, вступом України до СОТ, вимогами якого передбачене обмеження прямого державного фінансування аграрної галузі; по-друге, економічної кризою, що мала місце наприкінці 2000-х років; по-третє, прийнятим урядом рішенням щодо пріоритетності регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси для її виробництва перед прямими бюджетними дотаціями сільгоспвиробникам.
Що стосується Закону "Про державну підтримку сільського господарства України” то передбачено створення Фонду аграрних страхових субсидій. Необхідно зазначити, що ним також  передбачене обов’язкове страхування ризиків загибелі сільськогосподарської продукції та капітальних активів на умовах комплексного та індексного страхування у ряді випадків.
Нормативно-правове забезпечення продовольчої безпеки та конкурентоспроможності аграрної продукції через підтримку виробництва, ціноутворення та регулювання ринків у досліджуваний період реалізувалися також законами "Про зерно та ринок зерна в Україні”, "Про молоко та молочні продукти”, "Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру в Україні” та деякими іншими нормативними актами [5]. Однак в цілому законодавче забезпечення державної підтримки аграрного виробництва в Україні розроблено не повною мірою, що підтверджують показники розвитку сільського господарства.
По-перше, розмір дотацій виробникам передусім залежить від кількості наявних тварин чи площ посівів або насаджень. При цьому продуктивність таких активів практично не враховується. В результаті, зростання обсягів виділених державою коштів часто не призводить до адекватного нарощування обсягів виробленої продукції.
По-друге, для отримання державної фінансової допомоги аграрні підприємства повинні оформити визначений перелік обов’язкових документів, що часто призводить до появи бюрократичних бар’єрів і корупції.
По-третє, часткова компенсація вартості придбаної техніки чи здешевлення кредитів на її купівлю не дозволяє суттєво модернізувати машинно-тракторний парк підприємства, оскільки навіть частково компенсована державою вартість нової техніки залишалася недосяжною для багатьох сільгоспвиробників, особливо малих і середніх.
Виробництво певної кількості сільськогосподарської продукції, навіть за умов державної фінансової та іншої підтримки виробників, ще не гарантує останнім достатньої за обсягами (такої, що покриває фактичні витрати підприємства і дозволяє отримати прибуток) виручки від реалізації. Причиною цього є відносне перевиробництво на внутрішньому ринку і, відповідно, зниження закупівельних цін на продукцію сільського господарства, які пропонують оптові посередники, переробні підприємства чи кінцеві споживачі. Законодавче забезпечення сільськогосподарського виробництва має бути спрямоване на врегулювання зазначених проблем, підтримку вітчизняних товаровиробників та підвищення конкурентоспроможності продукції.
Проведені дослідження підтверджують, що наявне нормативно-правове забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва носить ситуативний характер та  не повною мірою забезпечує бажані соціально-економічні результати. Наразі доцільно насамперед провести моніторинг законодавства пов’язаного із сільськогосподарським виробництвом, щоб установити: адекватність правового забезпечення діяльності організаційних структур, створених у сільському господарстві та агропромисловому комплексі; правомірність використання землі і результативність роботи господарюючих суб’єктів, надходження від них податків, сплати дивідендів та розбудови соціальної інфраструктури в сільській місцевості.
 
Список використаних джерел
1.  Бойко В. В. Інституційне середовище як чинник формування економічної безпеки сільськогосподарських підприємств / В. В. Бойко // Інноваційна економіка. – 2009. – № 3. – С. 74–78.
2.  Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності: Економіко-правовий аспект: Навч. посібник / М. І. Камлик. – К.: Атіка, 2005. – 432 с.
3.  Березіна Л. М. Економічна безпека та проблеми удосконалення відносин суб’єктів АПК / Л.М.Березіна // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму: Зб. наук. праць. – 2011. – № 1 (4). – С. 39–43.
4.  Шамрай М. І. Фінансове забезпечення сільськогосподарських підприємств в контексті їх економічної безпеки / М.І.Шамрай // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Economics/12
5.  Ліга: Закон [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ligazakon.ua/
6.  Шевченко І. Особливості формування економічної безпеки підприємства / І. Шевченко // Наука молода. – 2010. – №10. – С. 178–181.
7.  Шемаєва Л. Г. Економічна безпека підприємств у стратегічній взаємодії з суб'єктами зовнішнього середовища: автореф. дис. д-ра. екон. наук / Л. Г. Шемаєва. – К., 2010. – 39 с.
8.  Шкарлет С. М. Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект: Монографія / С. М. Шкарлет. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – 436 с.
Категорія: Секція_8_2012_12_11-12 | Додав: clubsophus (2012-12-11)
Переглядів: 952 | Рейтинг: 4.0/1
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2012_12_11-12
Секція_2_2012_12_11-12
Секція_3_2012_12_11-12
Секція_4_2012_12_11-12
Секція_5_2012_12_11-12
Секція_6_2012_12_11-12
Секція_7_2012_12_11-12
Секція_8_2012_12_11-12
Секція_9_2012_12_11-12
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0