|
Джемелінська Леся
к.е.н., доцент
Національний
технічний інститут України
«Київський
політехнічний інститут»
м. Київ
ЗАСТОСУВАННЯ
БЕНЧМАРКІНГУ В УПРАВЛІННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПОСЛУГ АВІАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ
Актуальним в
сучасних ринкових умовах є ефективне застосування бенчмаркінгу в управлінні
конкурентоспроможністю послуг вітчизняних компаній.
Питання
бенчмаркінгу досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких Г.Л.
Багиев, Л.Є Довгань, В.Г. Герасимчук, Ф. Котлер, Д. Т. Кернез, Ж-Ж Ламбен, Є.А.
Міхайлова, М. Портер, Р.А. Фатхутдінов, А.І. Яковлєв та ін.
Проблеми
визначення якості транспортних послуг та маркетингу авіатранспортних послуг
розглянуті в роботах вчених Г. І. Арутюнової, Т.Ю. Габрієлової, М.Ф.
Трихункова, Ю.П. Кураченка, А.І. Косарєва та ін.
Бенчмаркінг –
технологія вивчення та впровадження кращих методів ведення бізнесу; продукт
еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності, що передбачає
розроблення заходів щодо поліпшення якості продукції і діяльності підприємства,
це безупинний систематичний пошук і впровадження найкращого досвіду, що
приведуть організацію до більш досконалої форми; процес оцінювання як
внутрішнього становища компанії, так і зовнішньої оцінки, який ґрунтується на
певних об’єктивних фактах, що постійно збираються.
Об’єкт
дослідження бенчмаркінгу – товари, послуги та досвід промислового виробництва.
Суб’єкт дослідження бенчмаркінгу – це визнані лідери у своїй галузі (не тільки
безпосередні конкуренти). Технологія бенчмаркінгу об’єднує в єдину систему розроблення
стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів [1].
Одним із специфічних видів товару є
послуга — нематеріальні блага, які одна сторона (продавець) передає іншій
(клієнту) без передачі права власності на них. Управління якістю у сфері
послуг передбачає:
визначення рівня задоволеності споживачів; оцінку рівня якості послуг;
розробку заходів щодо підвищення якості послуг відповідно до вимог споживачів. Якість послуг визначається такими
факторами: надійність, оперативність, чутливість,
компетентність, матеріальність [2] .
За даними
Державіослужби України за 2011 р. на ринку авіаперевезень існує 76 авіакомпаній, з них 36 авіакомпаній здійснюють
пасажирські перевезення.
З 2010 р. до 2012 р. продовжувалось динамічне зростання попиту на
ринку авіаперевезень. Зокрема, у 2011 р. послугами
українських авіакомпаній скористалось 7,5 млн.пасажирів, це майже на 23 % більше показника 2010 року. Кількість
перевезеного вітчизняними авіакомпаніями вантажу та пошти у 2011 р. була на 4,8 % більше, ніж у 2010 р.
За 9 місяців 2012
р. авіаційним транспортом України перевезено 6,4 млн. пасажирів та 83,2
тис.тонн вантажів та пошти, приріст порівняно з аналогічним періодом 2011 року
– 10,5 % та 23,6%. Пасажирські та вантажні перевезення упродовж січня –вересня 2012
р. здійснювали 43 вітчизняні авіакомпанії,
Пасажирські
перевезення на регулярній основі між 13 українськими містами здійснювали 8
вітчизняних авіакомпаній [3].
Частка
перевізників «Міжнародні авіалінії України» та «АероСвіт» складає більше 75%
усіх пасажирських рейсів. Не зважаючи на зростання перевезень пасажирів,
«АероСвіт» за підсумками 2011 року отримав збиток 1,456 млрд. грн., а чистий
збиток МАУ склав 418,2 млн. грн. [4].
З 2000 р. до 2011 р.
обсяги пасажирських перевезень українських авіакомпаній зросли майже в 6 разів. Факторами, які позитивно
впливають на показники діяльності вітчизняних авіакомпаній, є подальше
розширення маршрутної мережі та збільшення інтенсивності польотів на опанованих
напрямках водночас з оновленням парку повітряних суден.
Для покращення діяльності авіакомпаній важливим є підвищення безпеки
польотів та покращення якості обслуговування (покращення харчування, правильна
інформація у колл-центрах, вчасний виліт, вічливість бортпровідниць), оцінка
конкурентоспроможності авіакомпаній та проведення бенчмаркінгу для ефективного
управління якістю.
Для оцінки та управління якістю послуг авіакомпаніям доцільно провести
планування проекту бенчмаркінгу (вивчити внутрішнє середовище компанії),
дослідження (поставити цілі і послідовно їх реалізовувати), спостереження та
збір інформації (вивчення об’єкта бенчмаркінгового порівняння, зібрати якісні
дані та дослідити кращі), аналіз (встановлення тенденцій і практики, що
дозволить здійснити найкращі досягнення), адаптацію (провести адаптацію
виявленої практики до особливостей компанії та її упровадження), здійснити
поліпшення та впровадження (розробити план упровадження, процедури контролю,
оцінити та аналізувати процес упровадження). Остаточним етапом бенчмаркінгового
проекту є планування наступного проекту бенчмаркінгу.
Для управління конкурентоспроможністю послуг на основі бенчмаркінгу
авіакомпаніям слід добре обмірковувати внутрішньо організаційні процеси,
концентруватися тільки на кращих прикладах, виявляти бажання компаній-партнерів
надати інформацію, розуміти те, що існує конфіденціальна інформація, прагнути
зрозуміти процеси і механізми, що призводять до кращих результатів, враховувати
те, що бенчмаркінг є непереривним процесом, прагнути змінюватися та розвиватися
на основі результатів бенчмаркінгового дослідження.
Список використаних джерел
1.
Довгань Л.Є.
Конкурентоспроможність підприємств [Текст] /Л.Є.
Довгань – К.:ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. – 144 с.
3. Державна авіаційна служба України. Підсумки діяльності авіаційної галузі
України за 2011 р., 2012 р./Електронний ресурс: http://www.avia.gov.ua/
4. Рябова С. Зенитно-долговой огонь [Текст]/С. Рябова. «Эксперт»
(№33-3), 9.09. 2012. – С.18-19.
| 
