|
Чкан Ірина
к.е.н., старший
викладач,
Шрамко Кирило
слухач
магістратури
Таврійський
державний агротехнологічний університет
м. Мелітополь
НОВИЙ
ПРОЕКТ ЗАКОНУ «ПРО ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ»: ЩО
НОВОГО?
Нова влада,
європейські пріоритети та вимоги не залишають осторонь жодний елемент
національної економіки. За останні роки внаслідок багатьох економічних реформ відбулись
суттєві зміни в економіці нашої країни. Не є винятком і реформи в системі
охорони здоров’я України, які почалися ще за часів незалежності і які досі
тривають, адже реформування – це тривалий процес.
Повноцінні зміни
галузі охорони здоров’я неможливі без законодавчого урегулювання питань,
пов’язаних з медичним обслуговуванням. В першу чергу це стосується такого
актуального питання, як впровадження загальнообов’язкового державного медичного
страхування. Про що свідчить вже п’ятий зареєстрований у парламенті проект
Закону України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування»
від 13.08.2012 р. поданий А.В. Яценко [1]. Сподіваймося, що доля цього законопроекту буде не
така як його попередників, які залишились без розгляду. Звідси, впровадження
загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні, гальмується
через те, що не існує однозначного підходу до створення законопроекту про
загальнообов’язкове державне медичне страхування.
Згідно останнього законопроекту, поданого А.В. Яценко, зареєстрованим у
парламенті, запропоновано створення 3-рівневої моделі страхування [1]:
·
1-й рівень – солідарна
система загальнообов’язкового медичного страхування, що базується на засадах
солідарності й субсидування та здійснення страхових виплат за рахунок коштів
Фонду загальнообов’язкового медичного страхування;
·
2-й рівень – накопичувальна
система загальнообов’язкового медичного страхування, що базується на засадах
накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному страховому фонді та
фінансування витрат на оплату укладення договорів довічного медичного страхування;
·
3-й рівень – система
недержавного медичного страхування, що базується на засадах добровільної участі
громадян.
Перший
та другий рівні системи медичного страхування становлять систему загальнообов’язкового
медичного страхування, другий та третій –
накопичувального. Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати
страхові виплати одночасно відповідно до різних рівнів системи медичного
страхування.
Законопроектом
передбачається скасування законів України від 23.09.1999 р.
№ 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності» та від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Запропоновано
передати кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування
у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов’язкового державного
соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які ліквідуються, Фонду загальнообов’язкового медичного
страхування.
Кожній
застрахованій особі видається договір (поліс) медичного страхування. Форми
типових договорів встановлюються Фондом медичного страхування України. Таким
чином, у разі прийняття цього закону медичним страхуванням буде охоплене все
населення в обов’язковому порядку.
Медичне
страхування здійснюватиметься Фондом загальнообов’язкового державного медичного
страхування, який належить до державних позабюджетних цільових фондів, його робочими
органами на місцях – територіальними управліннями та
відділеннями в Автономної Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, в районах і містах обласного підпорядкування, які мають укладати
договори із закладами охорони здоров’я, здійснювати оплату за надану медичну
допомогу, контролювати якість надання медичної допомоги [1].
Даний
законопроект містить багато позитивних моментів, і, звичайно, необхідно його не
залишати на стадії розгляду та забезпечити його реалізацію, для досягнення
цілісної української системи охорони здоров’я. Звичайно, щоб запрацював даний
законопроект лише схвалення у Верховній Раді недостатньо, адже дія закону
потребує значних обсягів фінансових, трудових та матеріальних ресурсів.
На нашу думку,
необхідно почати запровадження обов’язкового медичного страхування (ОМС)
поетапно. Перш за все почати на пробних регіонах або галузях, з наступним
поетапним розширенням числа регіонів або галузей. Таким чином зробити і
поетапне розширення категорій застрахованих осіб.
Прийняття
проекту забезпечить здійснення суттєвих кроків щодо гармонізації законодавства
України, сприятиме оновленню правових норм у сфері медичного законодавства на основі
комплексного підходу, і забезпеченню на цій основі надійного соціального
захисту населення України.
Прийняття в Україні Закону «Про загальнообов’язкове
державне медичне страхування» має стати чинником, який прискорить
трансформаційні процеси в галузі охорони здоров’я.
Список
використаних джерел
1. Проект Закону
України «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування» від
13.08.2012 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF8JP00I.html
| 
