|
Лучко Інна
студентка,
Мироненко Марк
к. е. н., доцент
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Вінниця
ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Лізингові послуги є досить значним важелем для розвитку малого та
середнього бізнесу, що визначає
актуальність дослідження даної
теми. Тому для розвитку цих галузей необхідний надійний і відносно
дешевий ринок даних послуг.
Відносно економічної сутності лізингу ще не існує єдиної думки. Його зміст
та роль в теорії трактуються по різному. Одні розглядають лізинг як одну з форм
кредитування підприємницької діяльності, другі цілком ототожнюють його з
довгостроковою орендою або однією з її форм, яка в свою чергу зводиться до
відносин найму або підряду, треті вважають лізинг прихованим способом
купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном, а
четверті інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим
майном за дорученням.
На думку багатьох вчених, лізинг в Україні перебуває у зародковому стані. Відмітимо,
що станом на 01.01.2010 року кількість лізингових компаній становить 188.
Більшість із них працюють з великими підприємствами (50%) [3].
Лізинг - особливий вид підприємницької діяльності, що включає три форми
організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст
кожного з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних
майново-фінансових операцій.
Законом України «Про лізинг» дається таке визначення лізингу: «Лізинг - це підприємницька діяльність, яка
спрямованана інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягаєв
наданні лізингодавцем у виключне користування навизначений строк
лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або придбавається ним у
власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного
продавця майна,за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових
платежів.
Нині в Україні утримується тенденція короткострокового кредитування. За
висновками головного експерта групи фінансового лізингу компанії Укрексімлізинг
Смоляра А. Ю., серед лізингових операцій нині в Україні переважають операції
оперативного лізингу з правом наступного викупу майна. Пояснюється це тим, що
операції фінансового лізингу є як правило, більш довгостроковими.
Загальноекономічна ситуація в Україні ж є важкопрогнозованою, тому ризик по
цим операціям є надто великим, до того ж встановити адекватні комісійні ставки,
обумовлені у договорі фінансового лізингу заздалегідь, стає майже неможливо.
Лізинг у різних своїх формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би стати
непоганою альтернативою кредитуванню. Він дозволяє суттєво зменшити стартові
капіталовкладення, а отже, відкриває широкі можливості для розвитку малого та
середнього бізнесу. Про це свідчить досвід багатьох країн світу: у формі лізингових
операцій здійснюється близько 46% усіх інвестицій в Ірландії, 35% - в Англії,
30% - США, 26% - Швеції, 20% - Австрії, 17% - у Франції. Тобто, в розвинутих країнах понад 25 - 40% інвестицій
здійснюється через механізм лізингу, а в Україні цей показник близький до 1.
[1]
Лізингові операції, як правило, не вимагають якого-небудь заставного або
авансового забезпечення. Для банку, коли він виступає у ролі орендодавця по
лізинговій угоді, її гарантування досягається тим, що власність на обладнання і
технічні засоби, які здаются в оренду, залишається в банку [2].
Оскільки лізинг вимагає від банка-орендодавця вкладень на довгостроковий
період, то для підтримання ліквідності балансу сукупний обсяг лізингових
операцій повинен бути обмежений обсягом довгострокових ресурсів, що є у
розпорядженні банку. Проблема ресурсів є особливо актуальною на початковій
стадії здійснення лізингових операцій, коли відбуваються головним чином
вкладення коштів у операції лізингу.
Одним з можливих рішень продовження строку лізингу- це встановлення
надійних відносин між декількома банками, з якими можна було б укласти угоду
про гарантований кредит (за строками і сумою). Це дало б можливість перекрити
довгостроковий лізинговий договір декількома короткостроковими банківськими
кредитами.
Лізинг формує нові, більш потужні мотиваційні стимули в підприємництві. Він
створює умови для ініціативи та підприємливості, раціонального використання
матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, дозволяє кожному працівнику
перетвориться на реального господаря невласних засобів виробництва, кожен
самостійно приймає технічні, технологічні і організаційні рішення з повної
економічної відповідальністю за їх наслідки.
Лізингові компанії налаштовані на співпрацю з юридичними особами, тобто
великими корпоративними клієнтами, адже саме вони формують майже всю частку їх
доходу. Фізичні особи є лише не значною частиною, для прибутку даних фірм.
Іншою проблемою є недосконалість законодавства в цьому питанні. А саме проблеми
пов’язані із оподаткуванням ПДВ, а також внесків до Пенсійного фонду. Ще одним
фактором який знижує привабливість даних договорів є те, що платежі по них
прив’язані до не зовсім стабільних курсів євро та долара. Лізингові компанії
активно користуються банківськими кредитами для поповнення ресурсів. За даними
Українського об'єднання лізингодавців (УОЛ), кредити займають майже 70% у
фінансуванні безпосередньо лізингових операцій, а питома вага власних коштів
лізингових компаній скоротилася на 30%. Це означає, що вартість отриманих
кредитів перекладається на плечі клієнтів, що робить для них лізинг дорожчим.
Однією з проблем є те, що самі лізингові компанії налаштовані на співпрацю
з юридичними особами, тобто великими корпоративними клієнтами, адже саме вони
формують майже всю частку їх доходу. Фізичні особи є лише не значною частиною,
каплею в морі для прибутку даних фірм. Іншою проблемою є недосконалість
законодавства в цьому питанні. А саме проблеми пов’язані із оподаткуванням ПДВ,
а також внесків до Пенсійного фонду. Ще одним фактором який знижує
привабливість даних договорів є те, що платежі по них прив’язані до не зовсім
стабільних курсів євро та долара. Лізингові компанії активно користуються
банківськими кредитами для поповнення ресурсів. За даними Українського
об'єднання лізингодавців (УОЛ), кредити займають майже 70% у фінансуванні
безпосередньо лізингових операцій, а питома вага власних коштів лізингових
компаній скоротилася на 30%. Це означає, що вартість отриманих кредитів
перекладається на плечі клієнтів, що робить для них лізинг дорожчим.
Отже, лізинговий ринок України на даному етапі розвитку має ряд проблем,
вирішення яких може в перспективі викликати значний його розвиток. А це є
досить необхідним, враховуючи теперішній стан економіки країни, адже, як уже
було сказано, лізинг може бути тим імпульсом, який просуне вперед розвиток
малого і середнього бізнесу, а отже і всіє економіки.
Список використаних джерел
1.
Експрес - результати дослідження ринку лізингу України за
2-й квартал 2009 року // Перший український лізинговий портал. – Електронний
ресурс. – Режим доступу:
http://www.lease.org.ua/.
2.
Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної
діяльності: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002.
– 384 с.
3.
Лизинг в Украине: дорого и мало. – Електронний ресурс. –
Режим доступу: http://www.domik.net/.
4.
Кравець Я.М. Лізинг – умови розвитку в світі та Україні /
Я.М. Кравець. - Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/.
| 
