|
Рипкович Марія
аспірант
Тернопільський національний економічний університет
м. Тернопіль
РОЛЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ
Туристично-рекреаційна сфера в економіці України
виступає важливим засобом поступлення валютних надходжень, збільшення внеску в
платіжний баланс, диверсифікації економіки, забезпечення зайнятості та
підвищення рівня добробуту нанесення країни. Її динамічний розвиток здійснює
мультиплікаційний ефект на інші галузі економіки, в яких активізується
інвестиційна діяльність та прискорюється обіг грошових коштів.
У той же час дана сфера потребує наявності сприятливих
економічних умов розвитку та залучення значних обсягів фінансових ресурсів, а
відтак питання розгляду фінансової складової функціонування
туристично-рекреаційної сфери є важливими у практичному і теоретичному плані.
Фінансово-кредитні проблеми розвитку
туристично-рекреаційної сфери економіки піднімаються в роботах українських
вчених. Вагомий внесок у дослідження особливостей фінансово-кредитного
механізму зробили О. Ковалюк, В. Сенчегов, С. Льовочкін, В. Опарін, С. Онишко,
М. Крупка та інші відомі науковці. Але, незважаючи на значний доробок наукових
досліджень щодо фінансових аспектів розвитку туристичної галузі, її
рекреаційної складової, ряд проблем потребує подальших досліджень. До них можна
віднести питання щодо оптимального співвідношення обсягів різних джерел
фінансування, вироблення дієвого механізму фінансового забезпечення цієї
специфічної галузі, оцінки ефективності фінансування туризму тощо.
Фінансове забезпечення туристично-рекреаційної галузі
має ряд особливостей і специфічних рис, пов’язаних перш за все з механізмом її
функціонування. З огляду на це, ця галузь потребує фінансування у суміжні сфери
діяльності (готельне та ресторанне господарство, різні види транспорту та його
інфраструктуру, заклади розваг, народні промисли, бальнеологічні об’єкти та
ін.), а з іншого боку, соціальний ефект полягає в тому, що модернізована
інфраструктура використовується не лише туристами, але й місцевим населенням.
На нашу думку фінансове забезпечення має вирішувати
такі основні завдання туристично-рекреаційної галузі:
-
досягнення максимальної ефективності
використання наявних фінансових ресурсів – максимізація обсягів виробленого ВВП
на основі вибору раціональної моделі фінансового забезпечення;
-
встановлення оптимальних пропорцій розподілу
та перерозподілу виробленого ВВП із метою повного забезпечення потреб громадян,
підприємств туристичної галузі, держави;
-
всебічне сприяння залученню усіх тимчасово
вільних коштів та отриманих доходів через інституції фінансового ринку та
потреби фінансового забезпечення.
У цьому контексті для створення сприятливого
середовища розвитку туризму і рекреації держава може вдатися до таких важелів
впливу:
1. фінансово-кредитні важелі, які спрямовуються на
створення сприятливого фінансово-кредитного середовища для розвитку
підприємницької діяльності у туристичній галузі, а саме: мікро- кредитування,
пільгове кредитування, державне субсидіювання, лізинг, тренінги з
фінансово-кредитних питань для працівників галузі туризму.
2. податкові, які передбачають оптимізацію кількості
податків для підприємств туристичної галузі, надання податкових пільг під
конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних
проблем, інвестування у туристичну галузь (податкове регулювання, створення
сприятливих умов для залучення інвестицій, бюджетне фінансування програм
розвитку туризму).
Разом з тим, хоча в Україні останнім часом
спостерігається поступове збільшення інвестицій у суміжні із туризмом сфери
діяльності, статистичні дані засвідчують їх недостатній обсяг для ефективної і
повноцінної діяльності туристично-рекреаційної сфери.
Формуючи нашу позицію з цього приводу, ми спираємося
на те, що фінансування розвитку туристично-рекреаційної сфери буде мати
кінцевий позитивний результат при умові, якщо використовуються:
- державні фінансові механізми підтримки туристичної
діяльності;
- обґрунтовані способи і методи статистичного обліку
туризму для правильного визначення фінансових потоків і фінансової рівноваги у
галузі туризму;
- позитивний досвід функціонування транснаціональних
компаній на ринку міжнародного туризму і врахування їх особливостей у
фінансуванні країн, що приймають;
- розвиток інформаційних технологій у туризмі як новий
підхід до його інвестування.
Таким чином, враховуючи, що з одного боку, туризм є
складною системою і залучає до свого функціонування велику кількість суміжних
галузей, а з іншого – пріоритетність його розвитку для економіки країни ставить
перед нашою державою створення обґрунтованого фінансово-інвестиційного
механізму забезпечення подальшого його розвитку.
Список
використаних джерел
1. Бондаренко М.П.
Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи [Текст] / М.П.Бондаренко
// Економіка і прогнозування.- 2011.- січень-березень (№1).- С. 104-114.
2. Сальська М.П.
Планування туристичної діяльності [Текст] : підручник / М.П. Мальська, О.Ю.
Бордун.- К.: Знання, 2010.- 310 с.
3. Поплавська Ж.В.
Фінансово-організаційні аспекти туристичного бізнесу [Текст] / Ж.В. Поплавська, В. Г.
Поплавський // Фінанси України.- 2006.- № 1.- С. 121-128.
4. Шарапова А.О.
Фінанси туристичного підприємства [Текст] : навч. Посіб./ А.О. Шарапова.- К.: Б.в., 2005.- 238
с.
| 
