Архів / Archive

Головна » Статті » 2012_12_11-12_KamPodilsk » Секція_9_2012_12_11-12

ЗАСАДИ БЮДЖЕТНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Радченко Оксана
к.е.н, провідний науковий співробітник
ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН
м. Київ
 
засади бюджетної підтримки розвитку сільських територій
 
Бюджетна підтримка сталого розвитку сільських територій – це система політичних і правових заходів, фінансування організаційних і економічних факторів, виробничих і рекреаційних ресурсів та повноважень  громад, спрямованих на забезпечення стабільних прогресивних змін у виробничій, соціальній і екологічній сферах.
Проблема державної підтримки розвитку сільських територій наявна у платформі всіх аграрних реформ, які проводились на  Україні, починаючи ще з селянської 1861 p. та столипінської 1907-1910 рр., а сучасні інституційні засади державної бюджетної підтримки розвитку сільських територій беруть початок з 2010 р., коли  схвалено Концепцію Державної цільової програми стійкого розвитку сільських територій на період до 2020 року [1]. Мета даної програми - підвищення рівня життя сільського населення, охорона навколишнього природного середовища, збереження природних, трудових і виробничих ресурсів, забезпечення  конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.
У Концепції передбачаються державні програми розвитку села: врегулювання земельних і майнових відносин; розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації; фермерства; інвестиційна політика та підприємництво; розвиток інфраструктури сільських територій; соціальна політика у сільській місцевості тощо.
За планової економіки сутність підтримки розвитку сільських територій  зводилась до вирівнювання соціально-економічних умов проживання населення міст і сільської місцевості, і  майже всі витрати, пов'язані з соціально-економічним та культурним розвитком села несли держава і місцеві сільськогосподарські підприємства. Тому, маючи таку традицію, як вказує І. Чапко [2],   «до останнього часу розвиток села розглядався через сільське господарство, асигнування на невиробничі цілі спрямовувались через підприємства-виробники».
За своєю суттю нинішня  форма підтримки містить бюджетні субсидії на розвиток сільської інженерної та соціальної інфраструктури. Вона формується переважно з пакету соціальних послуг, спрямованих на створення стабільних і сприятливих умов проживання на селі. До них належать охорона здоров'я, початкова та середня освіта, забезпечення транспортом, побутовими послугами, торговельною мережею, культурно-просвітницькими закладами, а також передбачає певні соціальні програми і пільги для малозахищених верств населення, будівництво сільських доріг.
Для виконання Програми на період її дії необхідно 300 млрд. грн., або в середньому на рік 27 млрд. грн. щорічно. Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, кредитів банків, коштів інвесторів та ін.
Зокрема,  по Міністерству аграрної політики та продовольства України діють програми реформування та розвитку комунального господарства, розвиток фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинок дітей, ряд цільових програм з підготовки кадрів,  державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників ("Власний дім"). У різні роки, було передбачено ряд програм для розвитку сільських територій по Державній службі автомобільних доріг,  Міністерству освіти і науки, молоді і спорту, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству палива та енергетики тощо (рис.).
Для порівняння, якщо у 1990 році на ці цілі було використано 2,03 млрд. крб. (16 млрд. грн.), в середньому за 1991-1995 роки по 3,3 млрд. грн., 1996-2000 роки - по 0,6 млрд. грн., у наступні роки  до 2008 р. - по 0,4-0,7 млрд. грн, а на 2012 р. передбачено 7 млн грн на реформування та розвиток комунального господарства у сільській місцевості. Ці фактори знижують престижність праці і проживання на селі, негативно впливають на трудову зайнятість сільського населення загалом, спричиняють процеси деградації сільських територій.

Рис. 1. Фактичний рух коштів державного бюджету на соціальну сферу села [3].
 
На 2011 р. (таблиця) у держбюджеті заплановано 12,5 млрд. грн. на фінансування розвитку сільських територій, що на 18 % нижче рівня 2008 р. В той же час, рівень фінансування цих заходів здійснено на нижчому рівні, ніж у 2008 році на 22%. Якщо у 2008 р. більшість заходів фінансувалися зі спецфонду (88%), то у останні роки частка спецфонду зменшилася до 50%, проте зросла частка субвенцій з 2% у 2008 р. до 14% у 2011 р.
Таблиця 1
Фінансування розвитку сільських територій у 2008-2011 рр. млрд грн.

Джерело: [оперативна інформація сайту http://www.minagro.gov.ua].
 
Вдосконалення системи регулювання розвитку сільських територій передбачає здійснити комплексні заходи щодо формування доходів та розподілення бюджетних надходжень. Це  не тільки пряма бюджетна підтримка окремих заходів, а комплексна програма розвитку. У цьому важливе значення мають і місцеві бюджети.  Переважну частину фінансових ресурсів слід залишати в сільських регіонах, а лише її економічно обґрунтовану частку передавати бюджетам вищого рівня централізації.
За таких умов, як зазначає О.Л. Попова [4], збалансований бюджет сільських територій має стати головним інструментом їх соціально–економічного розвитку, засобом забезпечення високоефективної господарської діяльності. Цим досягається  багатовекторність сільської економіки, коли крім виробництва традиційної сільськогосподарської продукції та надання послуг, розвивається сільський та екологічний туризм, народні промисли, що впливають на навколишнє середовище та соціально-економічне життя. Саме такий підхід пов’язаний  з європейською моделлю сільського господарства.
Отже, на сільських територіях  необхідно створити  систему сучасних соціально–економічних відносин, ефективного використання виробничого, фінансового та трудового потенціалу територій, створення ефективного власника, забезпечення повної зайнятості працездатного населення, оптимального функціонування матеріально–технічної сфери, що  забезпечить досягнення мети успішного соціально–економічного розвитку.
 
Список використаних джерел
1.       Концепція  Загальнодержавної програми сталого розвитку сільських територій до 2020 року [Електронний ресурс. Режим доступу: http://minagro.gov.ua/rus/downloads/kontsep_razv_st_2020.htm].
2.       Чапко І. Формування бюджетної політики щодо сільського господарства та сільської місцевості України. [Електронний ресурс. Режим доступу: brc.undp.org.ua/img/publications/ua_P2005_02_07_05.pdf].
3.       Про результати аналізу державної підтримки розвитку соціальної сфери села. [Електронний ресурс. Режим доступу: //http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/991715?cat_id=412].
4.       Попова О.Л. Економічний механізм сталого розвитку аграрної сфери: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.03 / О.Л. Попова ; Держ. установа "Ін-т економіки та прогнозування НАН України". — Х., 2009. — 40 с.
Категорія: Секція_9_2012_12_11-12 | Додав: clubsophus (2012-12-11)
Переглядів: 1201 | Рейтинг: 5.0/3
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2012_12_11-12
Секція_2_2012_12_11-12
Секція_3_2012_12_11-12
Секція_4_2012_12_11-12
Секція_5_2012_12_11-12
Секція_6_2012_12_11-12
Секція_7_2012_12_11-12
Секція_8_2012_12_11-12
Секція_9_2012_12_11-12
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 624
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0