Архів / Archive

Головна » Статті » 2013_04_18-19_KamPodilsk » Секція_1_2013_04_18-19

ВЗАЄМОДІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
Кондратюк Ольга
к.е.н., доцент
Арапочкіна Аліна
студентка
Криворізький економічний інститут
ДВНЗ „Криворізький національний університет ”
м. Кривий Ріг
 
ВЗАЄМОДІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
 
Проблеми узгодження систем бухгалтерського обліку та оподаткування є однією з актуальних тем, що обговорюють учені й практики. З прийняттям Податкового кодексу України система оподаткування, що наділена державою великими повноваженнями, регламентує порядок формування собівартості, прибутку, розробляє інструкції, рекомендації та передбачає покарання за неточне дотримання своїх правил. Це дає більше можливостей для використання інформації бухгалтерського обліку для цілей оподаткування, однак існує багато проблемних питань щодо цього.
Проблеми взаємозв’язку систем бухгалтерського обліку та оподаткування висвітлювались у наукових працях вітчизняних учених Ф.Бутинця, Е.Гейєр, С.Голова, Л. Горецька, Н.Гури, І.Жураковської, О.Малинкіна, А.Озеран, Д. Панкова, Д.Свідерського, Т.Сльозко, Я.Соколова, П.Хомина, ін. та зарубіжних: Х.Андерсона, М.Кутера, Л.Малявкіна, Б.Нідлза, С.Ніколаєва, В.Палія, І.Педченко, Ж.Рішар, І.Слабінської, Є.Чіпуренко, Л.Шнейдман та ін.
На думку Я. Соколова, бухгалтерський облік є впорядкованою системою збору, реєстрації та узагальнення інформації про майно, зобов’язання, і капітал підприємства та їх рух. Ґрунтуючись на первинних документах, реальному механізмі обліку та обробки даних, він є єдиною інформаційною базою для будь-якого виду обліку, в якому виникає потреба [4, с.24]. Інформація бухгалтерського обліку необхідна для прийняття різних управлінських рішень та обґрунтування податкової бази більшості податків.
Актуальність і дискусійність теми доводиться ти, що автори вбачають численні та суттєві розбіжності у правилах обліку окремих об’єктів та операцій, що визначаються бухгалтерськими і податковими нормами. З іншої сторони існує ціла низка принципів, властивих як бухгалтерському, так і податковому обліку (автономність, періодичність, єдиний грошовий вимірник, безперервність, відповідність доходів і витрат, послідовність). Багато спільного також є в об’єктах і методах цих підсистем обліку.
Інформацію, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку, можна використовувати для визначення податкової бази. Якщо її недостатньо, підприємство може або вести самостійні регістри податкового обліку, або доповнювати регістри бухгалтерського обліку додатковими реквізитами [1, с.19].
При обчисленні доходів і витрат, фінансових результатів використовують різні принципи формування бази оподаткування. В бухгалтерському обліку це принцип обачності, який впливає на мінімізацію фінансового результату, для податкових розрахунків – принцип максимального наповнення державного бюджету, що зумовлює збільшення оподатковуваного прибутку. Відмінності між цими правилами формування визначає наявність податкових різниць [3, с.12].
Визначення податкових різниць у нормативних актах України з’явилось тільки в 2011р. у Положенні бухгалтерського обліку «Податкові різниці», затвердженому Міністерством фінансів України наказом від 25.01.2011р. №27.
Постійні різниці – це різниці між податковим і обліковим прибутком, які виникають у поточному звітному періоді та не анулюються в наступних періодах. Наслідком постійних різниць є постійні податкові зобов’язання, що приводять до збільшення суми податку на прибуток, обчисленої відповідно до правил податкового законодавства, порівняно із сумою податку, розрахованою за даними бухгалтерського обліку. Податковий ефект від виникнення таких різниць призводить до зменшення облікового прибутку для цілей оподаткування в поточному періоді. У результаті виникає постійний податковий актив, поняття якого не міститься в нормативних актах. Відображення постійних податкових різниць у фінансовій звітності є значним нововведенням [3, с.14-15].
Тимчасові податкові різниці – це різниці між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно, які анулюються в наступному звітному періоді. У будь-якому разі тимчасових різниць не існувало б, якби звітний період становив не місяць (квартал, рік), а набагато більше, тоді такі доходи (витрати) врешті-решт були б враховані як при формуванні бухгалтерського, так і оподаткованого прибутку. Тимчасова різниця може бути такою, що підлягає відшкодуванню, і такою, що підлягає оподаткуванню [3, с.15].
У регістрах доходів і витрат доцільно виділити окремі графи для відображення різниць за відповідною класифікацією – тимчасова або постійна чи іншим способом, що забезпечуватиме накопичення відповідної інформації для її розкриття у фінансовій звітності.
Податкові різниці дають можливість взаємоузгодити бухгалтерський та податковий облік. Завдяки їх відображенню в обліку буде можливий контроль показників декларації на основі даних звітності і регістрів обліку цих різниць.
Е. Гейєр вважає, що у сьогоднішніх умовах одним з напрямів удосконалення облікової системи стає визначення розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком, виявлення шляхів їх можливої гармонізації, знаходження оптимальної моделі їх взаємодії, що буде адекватною економічній дійсності і задовольнятиме вимоги, що до неї висуваються.
Також на її думку, основними напрямками удосконалення взаємодії систем бухгалтерського обліку та оподаткування є, по-перше, завершення реформування системи бухгалтерського обліку, удосконалення П(С)БО з урахуванням положень МСФЗ, по-друге, внесення змін у податкове законодавство з метою гармонізації його з П(С)БО, узгодження понятійного апарату. Це дозволить створити оптимальну систему взаємодії бухгалтерського обліку і оподаткування, основою якої буде коригування даних бухгалтерського обліку для цілей оподаткування прибутку. При цьому, в рамках такої системи можна формувати податкові регістри, в яких будуть відображатись тільки відхилення прибутку для цілей оподаткування від бухгалтерського прибутку. [2, с.83].
Виходячи з викладеного, можна стверджувати, що бухгалтерський облік є основою для формування податкової бази. Їх зв'язок обмежується завданням визначення величини податкової бази. Податкова система перебуває в стані формування. Взаємодія бухгалтерського та податкового обліку потребує подальшого дослідження практиків та змін і удосконалень з боку держави на законодавчому рівні.
 
Список використаних джерел
1. Гейер Е. Моделі взаємодії бухгалтерського обліку та оподаткування прибутку / Е. Гейер // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. - №11. – С. 18 – 28.
2. Гейер Е. Удосконалення механізму взаємодії систем бухгалтерського обліку та оподаткування / Е. Гейер // Економічний аналіз: збірник наукових праць. – 2011. – №9 (ч.1). – 426с.
3. Жураковська І. Податкові різниці як спосіб взаємоузгодження бухгалтерського обліку та податкових розрахунків: обліковий аспект / І. Жураковська // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. - №12. – С. 12 – 22.
4. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет в зарубежных странах [учебник] / Я.В. Соколов, Ф.Ф. Бутынец, Л.Л. Горецкая, Д.А. Панков. – М.: Проспект. – 2007. – 672с.
Категорія: Секція_1_2013_04_18-19 | Додав: clubsophus (2013-04-15)
Переглядів: 1546 | Рейтинг: 3.0/1
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2013_04_18-19
Секція_2_2013_04_18-19
Секція_3_2013_04_18-19
Секція_4_2013_04_18-19
Секція_5_2013_04_18-19
Секція_6_2013_04_18-19
Секція_7_2013_04_18-19
Секція_8_2013_04_18-19
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 629
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0