|
Труфіна Жанна
к.е.н., доцент
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ
ТУРОПЕРАТОРА ТА ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ
У
зв’язку з прийняттям ПКУ та застосуванням національних і міжнародних стандартів
бухгалтерський облік діяльності туроператора потребує застосування заходів, які
мають бути спрямовані на вдосконалення методики обліку діяльності туристичних підприємств,
приведення нормативно-законодавчої бази у відповідність до міжнародних вимог і національних стандартів.
Туристичну
діяльність забезпечують і здійснюють туроператори, турагенти, а також інші
суб’єкти підприємницької діяльності або інші особи, що надають послуги з
тимчасового розміщення, харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних
послуг.
Раніше суб’єкти туристичної діяльності були
стурбовані порядком обкладання ПДВ туристичних послуг, який пропонував ПКУ у
ст. 207.
Зміни до цієї статті охопили всі можливі способи
реалізації туристичного продукту(туристичних послуг) - як за прямими так і за
посередницькими договорами, а об’єктом обкладання ПДВ і для туроператора, і для
турагента є сума винагороди, що
визначається як різниця між вартістю поставленого ним турпродукту та вартістю
витрат, понесених таким туроператором у зв’язку з їх придбанням (створенням)
такого турпродукту (турпослуги). Це теж стосується і туроператора, який здійснює операції з
поставки на територію України турпродукту, призначеного для його споживання за
межами території України, тобто у сфері виїзного туризму.
Згідно пп. 207.2, 207.3 ПКУ при розрахунку
винагороди дозволяють враховувати всі витрати, пов’язані з придбанням
(створенням) турпродукту. До витрат які формують собівартість продукту можна
відносити тільки витрати, що здійснені в межах діяльності згідно із Законом про
туризм, а саме: у зв’язку з наданням послуг з перевезення, харчування,
екскурсійного, курортного,та іншого обслуговування туристів, характерних
туристичних послуг, у тому числі послуг турагента. Суми вхідного ПДВ не
включаються до податкового кредиту туроператора, а потрапляють до складу витрат
на підставі пп.139.1 ПКУ, не зменшуючи при цьому суму винагороди туроператора.
Вивчення економічної сутності витрат на туристичних
підприємствах потребує врахування специфіки галузі туризму та визначення
суб’єктів діяльності, які надають
туристичні послуги. Відповідно до Закону України "Про туризм” необхідно в першу
чергу виокремити суб’єктів підприємництва (туроператорів), які формують тобто,
виробляють турпродукт та турагентів, які здійснюють діяльність спрямовану на
просування й реалізацію туристичного продукту, сформованого туроператором.
До основних положень бухгалтерського обліку, за якими
визначається собівартість, відносяться: П(С)БО 1 "Загальні
вимоги до фінансової звітності” зі змінами
від 07.02.2013р. №73 і П(С)БО 16 "Витрати”. Для цілей оподаткування витрати туристичної діяльності
можна поділити на витрати, які входять до собівартості реалізованого
туристичного турпродукту, та інші витрати (п.38.1 ПКУ). Відмінність полягає в
тому, що витрати, які будуть формувати собівартість є податковими витратами
одночасно з визнанням доходів від їхньої реалізації, тоді як адміністративні
витрати, витрати на збут та інші визнають за нарахуванням.
Бухгалтерський облік повинен забезпечити дані не лише про
обсяг реалізованого турпродуту та доходи від її реалізації, але й про
асортимент наданих туристичних послуг, масштаби продажу, ціни, продуктивність
праці, якість турпродукту, собівартість, адміністративні витрати, витрати на
збут, канали збуту й витрати на їх функціонування та інші показники, необхідні
для управління процесом реалізації.
Бухгалтерський облік доходів туроператора від продажу
турпродукту має забезпечити не тільки об’єктивне відображення в синтетичному та
аналітичному обліку доходів від основної та операційної діяльності, ефективний
аналіз доходів, а й правильне визначення фінансового результату підприємства
від господарської діяльності.
Норми стандарту П(С)БО
15 "Дохід” передбачають, що в бухгалтерському обліку туроператора дохід від
продажу туристичного продукту повинен бути відображений тільки після повного
виконання договору на туристичне обслуговування.
У п. 207.5 ПКУ встановлено, що базою обкладання ПДВ для
операцій, що здійснюються турагентом, є винагорода, що нараховується
(виплачується) на його користь туроператором чи іншими постачальниками
турпослуг, у тому числі і за рахунок коштів, отриманих таким турагентом від
споживачів турпродукту [1, с. 312].
Організація діяльності бухгалтерського та
податкового обліку туристичної діяльності створить передумови для формування
соціально орієнтованої політики на підприємствах різних форм власності.
Список використаних джерел
1. Податковий
кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VІ. (з
наступними змінами і доповненнями) //
Все про бухгалтерський облік. – 03.01.2011. – №1-3.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати": Наказ
Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318. [електронний ресурс.]- Режим
доступу.- www.minfin.gov.ua.
| 
