|
Бочуля Тетяна
к.е.н., доцент
Харківський державний університет харчування та торгівлі
м. Харків
ЛОГІКА НАУКОВОЇ ДУМКИ
СТОСОВНО АКТУАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Реалії
сучасності є такими, що розвиток системи бухгалтерського обліку залежить від
послідовної інтеграції наукових теорій та наукових ідей, теоретичних і
методологічних концепцій, які лежать в основі нормативно-правового,
організаційного, інформаційного та методичного забезпечення бухгалтерського
обліку. У перспективі розвиток системи бухгалтерського обліку можливий як
наслідок реформування наукових теорій, національного законодавства, запозичення
світового досвіду, який має неабиякий вплив на інституційні зміни,
техніко-технологічні інструменти, умови та ефективність його ведення.
Мета
бухгалтерського обліку за останні декілька століть значно трансформувалася, що
стало логічним наслідком еволюції суспільства й економіки. Облік більше не
схожий на «… півня, який пильнує й стереже», як влучно зауважив засновник
сучасних принципів бухгалтерії Л. Пачолі [2]. Розширити мету обліку вдалося наприкінці ХІХ ст.
Л. Гомбергу, який вбачав в обліку джерело інформації для контролю, необхідного
для забезпечення ефективного управління майном. Показово, що російська
бухгалтерія завдяки працям Л.І. Гомберга вийшла на світову арену і вплинула на
розвиток європейського обліку [5]. Сучасники Л. Гомберга французькі дослідники
Е. Леоте і А. Гільбо виділили соціальну функцію та розробили власну унікальну
концепцію, за якою облік представлявся як сукупність суспільних відносин [1].
Сьогодні
головна мета обліку полягає в задоволенні потреб управлінської системи
інформацією з урахуванням ієрархічних рівнів управління, що зумовлює виділення
в єдиній системі обліку підсистем, які забезпечують таку інформацію [3].
Н.А.
Тичиніна метою обліку вбачає інформаційне моделювання процесу управління
підприємством, спрямоване на створення умов, що сприяють нормальному протіканню
економічних процесів, реалізації намічених планів, програм, проектів, підтримці
стабільного функціонування економічної системи та її об'єктів [4]. Таке
становище зумовлено специфікою обліку, який, діючи в системі управління і
виконуючи ряд функцій, охоплює процеси виробництва, обігу та розподілу
суспільного продукту, формуючи інформацію про кругообіг засобів і результатах
їх використання.
Кожен виток
розвитку системи обліку має супроводжуватися процесами еволюції, диференціації,
гармонізації та метаболізму. Еволюційні зрушення орієнтовані на зміну
характеристик системи, якими передбачена повна відповідність цілям та завданням
реальних фінансово-економічних відносин як в середині системи, так і в
зовнішньому ринковому оточенні. Диференціація завбачає вироблення
інформаційного продукту, придатного та затребуваного різними споживачами
інформації, для яких важливо володіти необхідними відомостями як історичного,
так і перспективного характеру. Гармонізація національної системи
бухгалтерського обліку має на меті забезпечення єдності, інтегрованого
функціонування та централізації систем з відповідним рівнем узгодженості із
зовнішнім оточенням, що у сукупності складає ефективну координаційно-регулюючу
систему інформаційно-аналітичного забезпечення бізнесу. Ускладнення процесів
провадження фінансово-господарської діяльності викликали цілком закономірну потребу
у формалізації інформаційних потоків та побудові системи, в якій
мультиплікуються різні елементи і властивості інформаційного обороту.
Світові
глобалізаційні процеси стали основою того, що для української системи
бухгалтерського обліку в її науковому та практичному вираженні притаманні
аспекти міжнародного досвіду, який має більш високий рівень методології. Це
спонукає до наслідування правил ведення обліку, інтерпретованих в міжнародному
контексті та адаптованих до вимог інформаційної економіки.
Сучасність є
такою, що національний бухгалтерський облік кардинально змінив свою
функціональну спрямованість і з переважно фіксуючого інструменту
трансформувався в інструмент аналізу та вдосконалення фінансово-господарської
політики організації, що логічно змінило інформаційну спрямованість й
компетентність обліку в умовах розширення впливу інформаційного простору.
Облікова
система залишається головним інформаційним джерелом для управлінських потреб,
яка найбільш повно здатна забезпечити користувачів достовірними даними. Нові
умови бізнесу змінили вимоги до її характеру, визначивши напрям розвитку та
розгалуження видів обліку, серед яких цінність набули такі, що орієнтовані на
запити користувачів щодо отримання інформації планового характеру, котра
дозволить у повній мірі забезпечити розвиток підприємства в перспективі та
набути ним стабільного фінансового стану в конкурентному ринковому середовищі.
Багато в
чому українська практика орієнтована на кращий досвід світового наукового
товариства, для якого характерною є зміна парадигми існуючого знання,
запровадження нових постулатів, відхилення звичних стереотипів. Досягнуті
результати в області досліджень концепцій бухгалтерського обліку, пов'язані з
вивченням зарубіжного досвіду та часто поєднуються з досить непослідовним
застосуванням прийнятих світовим бухгалтерським співтовариством облікових
принципів, що спричиняє складності в розвитку української економіки.
Оцінюючи
феномен наукової думки українських вчених, можемо зробити висновок про
емпіричний характер їх наукових надбань. Не дивлячись на гальмування окремих
напрямів науки, позитивно можна оцінити безумовний позитивний ефект –
запровадження на основі наукових досліджень управлінського обліку, контролінгу,
прогнозного та інтелектуального обліку, які змінили обліковий світогляд в
українській економіці. У підтримку національної системи бухгалтерського обліку
науковці вдало інтегрують різні галузі досліджень, використовуючи їх
мультиплікативну дію для розвитку вітчизняного ринку, економіки та суспільства.
Всебічне
узагальнення різних наукових підходів, філософсько-світоглядних основ,
результату критичного аналізу думок вчених-економістів до вирішення проблеми
подальшого розвитку бухгалтерського обліку в умовах його реформування на основі
аналізу його сучасного стану дозволило сформулювати напрями розвитку
бухгалтерського обліку як науки, в основі яких лежить взаємодія різних
концептуальних, управлінських та позитивістських теорій, які кардинально
перетворили інтеграцію внутрішніх процесів розвитку бухгалтерського обліку і
зовнішніх умов, що обумовило динаміку такого розвитку. Для України нова
облікова теорія в її інтелектуальному характері є однією з найбільш
перспективних і продуктивних напрямків розвитку економічної науки.
Список використаних
джерел
1. Леоте Е., Гильбо А. Общие руководящие
начала счетоведения. Пер. с фр. Н.В. Богородского / Под ред. А.П. Рудановского.
М., 1924.
2. Пачоли Л. Трактат
о счетах и записях / Л. Пачоли. – М. – 2001, Финансы и статистика. – 368 с.
3. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського
обліку в Україні (теоретично-методологічні аспекти). Автореф. дис... докт.
екон. наук: 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Тернопіль,
2000. – 27 с.
4. Тычинина Н.А. Теоретическое
обоснование содержания учетно-аналитического обеспечения устойчивого развития
предприятия / Н.А. Тычинина // Вестник ОГУ. – 2009. – № 2. – С. 102–107.
5. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа; 3-е изд., доп. – М.: Инфра-М, 2011. – 352 с.
| 
