|
Коломієць Оксана
магістр
Перевозова Ірина
к.е.н., доцент
Івано-Франківський національний технічний
університет нафти і газу
м. Івано-Франківськ
СУТНІСТЬ ВИТРАТ
МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ
Бухгалтерський облік в умовах
динамічних змін економічних відносин потребує перегляду багатьох категорій.
Особливої актуальності набуває необхідність зміни орієнтації бухгалтерського
обліку з ретроспективи на перспективу. Тобто фактично підвищується роль
прогностичної функції бухгалтерського обліку.
Одним з шляхів спрямування бухгалтерського
обліку на перспективу є побудова методики облікового відображення витрат
майбутніх періодів. Дана категорія є досить дискусійною, що пов’язано з
невизначеністю місця витрат майбутніх періодів у загальній класифікації витрат
суб’єктів господарювання, їх сутності та складу.
Витрати майбутніх періодів як
економічна категорія зародилися ще в XІV ст., але особливий інтерес вчених до
даної категорії почав зростати починаючи з ХІХ ст., які вважають витрати
майбутніх періодів коригуючою статтею балансу.
Відповідно до Інструкції про
застосування плану рахунків в Україні під витратами майбутніх періодів
розуміють витрати, які здійснені у звітному періоді, але підлягають віднесенню
на витрати в майбутніх звітних періодах [1, с. 33].
Розкриття сутності поняття
витрати майбутніх періодів різними українськими авторами наводиться по-різному.
Наприклад, Бондарьова О. трактує витрати майбутніх періодів як "витрати, що
розміщуються в активі та забезпечують одержання економічних вигід протягом
кількох звітних періодів” [2, с. 39]. Коваленко Т.О. стверджує, що "витрати
майбутніх періодів – це витрати, які здійснені у звітному періоді, але
підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах (підготовка до
виробництва в сезонних галузях виробництва, сплачені авансові орендні платежі,
передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо)” [3, с. 86].
Ковтун І. Ю., Розова О.В. говорять, що "витрати майбутніх періодів – це витрати,
що не включаються до собівартості реалізованих активів, а розглядаються як
витрати того періоду, в якому вони були здійснені” [4, с. 40].
Отже, дефініції витрат майбутніх
періодів в Україні є різними. Проте більшість авторів (Т.О. Коваленко, М.М.
Могилова тощо) використовують у своїх статтях термін встановлений Міністерством
Фінансів України.
Слід зазначити, що особливої
різниці між визначеннями поняттями, що подані авторами, не існує. Суть все одно
залишається однаковою та наближена до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, можна
виділити такі підходи до трактування поняття "витрати майбутніх періодів”:
1) це особливий вид активу, який,
на відміну від авансів виданих, не може бути конвертованим в грошові кошти;
2) це зменшення економічних вигід
у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань у процесі господарської діяльності
для одержання доходу або іншої вигоди у майбутніх періодах;
3) це витрати, які понесені
суб’єктом господарювання у звітному періоді в процесі господарської діяльності,
але мають відношення до майбутніх звітних періодів, тобто будуть включені до
складу витрат наступних звітних періодів шляхом капіталізації.
Витрати майбутніх періодів є особливою
економічною категорією, яка відрізняє її від інших видів витрат. Відмінність
даної категорії полягає в тому, що вона є активною статтею і не включаються
прямо до фінансового результату в тому періоді, в якому вони були понесені, на
відміну від загальних витрат, які взагалі є не балансовими статтями та прямо
включаються до розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства.
Отже, витрати майбутніх періодів
є специфічним об’єктом у системі бухгалтерського обліку, який не слід
ототожнювати з витратами звітного періоду. З метою правильного розуміння економічної
суті досліджуваних витрат і для потреб чіткого відображення інформації в обліку,
використання її в аналітичних процедурах та в процесі здійснення контролю рекомендовано
вважати витратами майбутніх періодів витрати, які понесені суб’єктом
господарювання у звітному періоді в процесі господарської діяльності з метою
одержання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах і будуть включені до складу
витрат наступних звітних періодів шляхом капіталізації і не можуть бути
конвертовані в грошові кошти.
Список використаних
джерел
1. Iнструкція про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій затверджена від 31.03.99 р. №
291 / Міністерство Фінансів України (зі змінами та доповненнями).
2. Бондарьова О. Сьогоднішні
витрати під майбутню оренду / О. Бондарьова // Бізнес бухгалтерія. – 2008. – №
12. – С. 39 – 47.
3. Коваленко Т.О. Особливості
обліку витрат на малих підприємствах / Т.О. Коваленко // Вісник Житомирського
Державного Технологічного Університету / Економічні науки. – Житомир: ЖДТУ,
2005. – № 1 (31). – С. 86 – 90.
4. Ковтун І.Ю. Актуальні питання
обліку витрат періоду: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної
конференції ["Стан та проблеми інноваційної розбудови України”, 2007] / І.Ю.
Ковтун, О.В. Розова. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – Том 4. – С. 40
– 44.
| 
