|
Полятикіна Лариса
к.е.н.,
доцент
Редько Наталія
магістр
Сумський національний
аграрний університет,
м.Суми
ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ
Виробничо-господарська діяльність
та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості
основними виробничими фондами та їх використання. Основні засоби - це
матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі
виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для
здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання
(експлуатації) основних фондів перевищує один рік (операційний цикл, якщо
останній є тривалішим за один рік).
За рахунком 10
"Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених,
безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які
обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням
об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція
тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно
очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних
засобів, за кредитом - вибуття основних засобів
внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання
активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума
уцінки основних засобів.
Первісною
вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства,
визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива
вартість.
Первісна
вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює
залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова
вартість переданого перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю
об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, справедлива
вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна
вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на
неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних
засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що
була передана (отримана) під час обміну.
Первісна
вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням
об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо),
що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних
від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у
зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і
приладдям до нього; або конструктивно відокремлений предмет, призначений для
виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно
з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх
обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент,
унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого
активу, що контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт основних засобів
складається із частин (компонентів), які мають різний термін корисного
використання (експлуатації), то кожна з них частин може визнаватися в
бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Об'єкт основних засобів
визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в
майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути
достовірно визначена.
Основні
засоби в Україні можна класифікувати: за їх функціональним призначенням; за галузевою ознакою: за
використанням; за ознакою належності; за натурально-матеріальним складом;
За функціональним призначенням
розрізняють:
- виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть
участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди,
силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у
сфері матеріального виробництва;
- невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої
або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для
обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови,
споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій
сфері.
Для організації обліку і
забезпечення контролю збереження основних засобів кожному об'єкту основних
засобів (інвентарному об'єкту) незалежно від того, чи знаходиться він в
експлуатації, в запасі або на консервації, при прийнятті їх до бухгалтерського
обліку повинен привласнюватися відповідний інвентарний номер, який позначається
на ньому шляхом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, насічки або
таврування.
Інвентарний
об'єкт - це
закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий
конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних
самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних
предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні
пристосування керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може
виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі, а не
самостійно.
Інвентарний номер, привласнений
об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження
на даному підприємстві та вказується в усіх первинних документах і регістрах
бухгалтерського обліку.
Облік основних засобів повинен
бути організований на всіх етапах їх руху.
Підприємства можуть
проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних
матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням різних методів.
Будь-яке підприємство незалежно
від форми власності має певну кількість основних засобів, за допомогою яких
здійснюється виробнича діяльність. Основні засоби є матеріальною основою
виробництва, вони характеризують технічний стан підприємства та його
економічний розвиток, виступають одним із головних технічних ресурсів
господарської діяльності підприємства. їх використання потребує організації
нагляду та контролю за наявністю й збереженням з моменту придбання до вибуття.
Список використаних джерел
1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів спеціальності "Облік і аудит” / за ред. проф. Ф.Ф.
Бутинця, 8-ме видання. – ПП "Рута”, 2009.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби",
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, із
змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від
30.11.2000 р. № 304 та від 25.11.2002 р. № 989.
| 
