|
Кір’ян Світлана
к.е.н., доцент
ПВНЗ «Європейський університет»
м. Київ
Економічна оцінка системи
обліку в україні та ЗА РУБЕЖЕМ
З початку реформування
бухгалтерського обліку була досягнута
його головна мета - приведення національної системи бухгалтерського обліку у
відповідність з міжнародними стандартами
фінансової звітності та вимог ринкової
економіки.
Головний напрям реформування і трансформації системи обліку в Україні та за
кордоном − забезпечення реальності оцінки економічних процесів, що здійснюються
на підприємстві та в суспільстві. При цьому важливу роль відіграє
економічна оцінка системи обліку, яку ми прослідкуємо для вітчизняної та
зарубіжної практики.
Економічна
оцінка системи обліку передбачає одержання свідчення про його відповідність і
здатність адекватно оцінювати стан економіки. Тому не існує держав, де б це
явище було відсутнє. Щорічно розраховується «індекс чесності» Transparency
International [3], в списку останніх країн Україна та Росія, яка ділить 147 -
150 місця з Бангладеш, Кенією і Сирією. За цим принципом у свій час йшов і
Китай, і США, і Південна Корея.
Політика в
області обліку і аудиту в міжнародному контексті значною мірою визначається Міжнародною федерацією бухгалтерів (International Federation of Accountants, IFAC), яка була заснована 7 жовтня 1977 з метою координації
на світовому рівні діяльності
професійних організацій у галузі обліку,
фінансової звітності та аудиту. Міжнародна
федерація бухгалтерів (МФБ) - глобальна організація, що об'єднує представників бухгалтерської професії, включаючи аудиторів, бухгалтерів
та інших працівників бухгалтерської
та фінансової сфери, зайнятих
публічної практикою, в промисловості і торгівлі, в громадському секторі, освіті.
В сучасних умовах практикуються наукові зібрання для вироблення рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи в умовах зовнішніх ризиків і викликів з метою подальшого обговорення лідерами на майданчиках G8, G20, G-global,
БРІК, МВФ, МБ,
ОЕСР і засіданнях ООН [5].
Як вказує Р.
Грачова [6], наша вітчизняна школа рахівництва, містить у собі всі традиції
класичних шкіл. Вагомий вплив, внаслідок історичних причин, справили на наш
вітчизняний облік французька і німецька традиції, що живилися з
давньоіталійського джерела, завдяки впливу яких, у вітчизняній бухгалтерській
школі зберігся процедурний, економічний і частково юридичний аспекти обліку.
Цей факт ще раз підкреслює вагомість економічної оцінки обліку для суспільства.
Разом з тим, проблемою насамперед є те, що власне
оцінка, як метод, - використовується і системою бухгалтерського обліку. Загалом,
на думку дослідників [1], «досягнення достовірності оцінки є чи не однією з
найбільших проблем сучасної облікової теорії і практики… достовірна оцінка
об’єктів обліку вважається основою ефективної економіки … в міжнаціональному
масштабі. Крім того, суперечливі інтереси користувачів інформації спричинили
появу множини методів оцінювання, що свідчить про актуальність проблеми, на що
вказують дослідники Ф. Бутинець, В. Жук, Г. Журавель, Л. Ловінська, Н. Малюга, В.Моссаковський,
П. Хомин тощо.
Як систематизовано І.В. Супруновою [4], з середини 90-х років в Україні
спостерігається стрімке зростання кількості публікацій, присвячених оцінці, що
спричинено економічними та політичними перетвореннями, бурхливим розвитком
підприємництва, активними приватизаційними процесами, розвитком банківського
сектору, реформуванням системи бухгалтерського обліку та становленням
аудиторської діяльності. Таким чином, у контексті дослідження публікацій виявлено
ряд проблемних питань оцінки: недосконалість понятійного апарату; відсутність
єдиної класифікації; необхідність вибору з широкого спектру способів оцінки;
механізм застосування оцінки за справедливою вартістю тощо.
Не можна
недооцінювати потенціал оцінки системи обліку у виявленні економічних
диспропорцій. Пов'язано це з тим, що бухгалтерські служби не тільки мають
найбільш повною інформацією про фінансові операції організацій, але і володіють
наявністю знань фінансового, бухгалтерського і податкового законодавства.
Істотним
недоліком економічної думки у країнах постсоціалізму Ю. Івахів називає те, що
вона не має системного, ринкового погляду на проблему вартості, а економічна
теорія в західних державах чітко її не висвітлює [1, с. 8]. Разом з
тим, у цей час англо-американська школа стала найвпливовішою у світі, але, як
слушно зазначає проф. Я. В. Соколов, її поширення пов’язане не лише з її
методологічними перевагами, скільки з експансією англо-американського капіталу
і поширенням англійської мови [6]. Тому очевидно, що наступною буде та країна,
яка внесе до теорії обліку щось таке, що допоможе знайти в обліку різних країн
ті загальні точки, за допомогою яких будь-яка національна концепція зможе без
великих зусиль влитися до світової облікової системи.
Таким
чином, загалом досліджено [4], що для вітчизняної та зарубіжної практики
ведення бухгалтерського обліку характерним є ряд спільних проблемних питань.
Зокрема, проблема квантифікації вартості в бухгалтерському обліку, узгодження
термінологічного апарату оцінки, відсутність єдиної класифікації оцінки,
запровадження методів оцінки, задекларованих в МСФЗ, без їх адаптації до
особливостей вітчизняної системи бухгалтерського обліку, необхідність вибору з
широкого спектру адекватного способу оцінки об’єктів бухгалтерського обліку та
закріплення способу оцінки в обліковій політиці підприємства тощо.
Список використаних джерел
1. Івахів
Ю.О. Питання оцінки в бухгалтерському обліку: термінологічний аспект [Електронний ресурс. Режим доступу: soskin.info/ea/2012/1-2/201227.html].
2. Ловінська Л.Г. Оцінка в бухгалтерському обліку [Текст]: монографія /
Л. Г. Ловінська. – К.: КНЕУ, 2006. – 256 с.
3. Хоружий Л.И. Роль бухгалтерского учета в условиях модернизации экономики России [Електронний ресурс. Режим доступу: http://agromagazine.msau.ru/].
6. Грачова Р. Бухгалтерський облік: від ремісництва до теорії
[Електронний ресурс. Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/1cid0458.html].
| 
