|
Бортнікова Ольга
старший викладач
Луцький національний
технічний університет
м. Луцьк
ІННОВАЦІЙНІ
ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Ефективне функціонування обліку в сучасних
умовах є неможливим без застосування новітніх інформаційних технологій збору,
обробки та передачі інформації. Усі розробки в цій сфері ґрунтуються на
використанні інформаційних технологій, зокрема географічних інформаційних
систем, які служать для збору, зберігання, обробки і розповсюдження просторових
даних з метою прийняття обґрунтованих, проектних і управлінських рішень [1].
Проблеми впровадження інновацій у інформаційне забезпечення управління сільськогосподарським
виробництвом з метою підвищення економічного потенціалу та рівня екологічної
безпеки підприємства досліджені у працях В. І. Зацерковного,
В. В. Морозова, П. Т. Саблука, Г. С. Тесленка, В. М. Трегобчука,
А. М. Третяка, А. Ю. Шелестова та інших.
Вагомий досвід із впровадження та
використання геоінформаційних технологій містять результати глобальних
державних програм розвинених країн світу. Зокрема, Європейський Союз фінансує
розробку та впровадження масштабної програми GMES (Global Monitoring for Environment and Security), яка має на меті
створення інформаційної основи для прийняття рішень у сфері охорони навколишнього
середовища. Одним із ключових напрямів розвитку програми є моніторинг
сільськогосподарської галузі європейських країн (www.gmes.info). На даний
момент в рамках GMES впроваджено сервіс спостереження за якістю посівів
сільськогосподарських культур (Global Crop Monitoring), здійснюється оновлення
карт класифікації земних покривів (EUROLAND), контроль за раціональним
використанням культивованих земель (Agri Environmental Monitoring) тощо.
Окрім того, в Об’єднаному дослідницькому
центрі (JRC) Європейської Комісії функціонує й удосконалюється система
прогнозування врожайності AGRI4CAST [2, c. 121]. Організацією з продовольства й
сільського господарства FAO (Food ad Agricultural Organization of the United
Nations) розроблена програма GIEWS (Global Information and Early Warning
System). Міністерство сільського господарства США впроваджує проект MARS
(Monitoring Agriculture with Remote Sensing), який дає змогу акумулювати
інформацію про стан сільського господарства не лише в межах країни, а й за
кордоном. Проект глобального сільськогосподарського моніторингу (GLAM),
фінансований спільно USDA і NASA, актуалізує геоінформаційні системи
супутниковими даними з сучасного покоління супутників дистанційного зондування
Землі.
В Україні процес впровадження інноваційних
технологій у систему управління сільським господарством знаходиться на стадії
розвитку. Так, спеціалістами відділу космічних інформаційних технологій та
систем Інституту космічних досліджень НАНУ–НКАУ (Куссуль Н. М.) спільно з
Національним університетом біоресурсів і природокористування України (Шелестов
А. Ю.) на замовлення Міністерства агрополітики було розроблено Web-портал
системи агромоніторингу сільськогосподарських культур. Геопортал призначений
для надання сервісів моніторингу сільськогосподарських культур на території
України через мережу Інтернет (http://agro.ikd.kiev.ua). У 2011 р.
співробітники відділу завершили проект Європейської комісії «Оцінювання площ
посівів на основі супутникових даних в Україні». Розроблені алгоритми
використовуються для вирішення прикладних задач в галузі сільського
господарства та моніторингу стану рослинності [3].
На локальному рівні пропонується велика
кількість геоінформаційних систем, які адаптовані для обліку, прийняття
управлінських рішень та організації виробництва в сільському господарстві:
MapInfo, Atlas GIS, ArcView та ін. На вітчизняному ринку найбільшого поширення
набули ArcGIS, ArcView зі спеціальними модулями оперативного обліку, виведенням
зображення у 3D форматі, просторовим аналізом. Геоінформаційні системи ArcGIS
та Mapinfo Professional мають широкий набір інструментів для створення
електронних карт.
Використання ГІС у обліку сільськогосподарського
підприємства дало змогу запроваджувати інноваційні методи землеробства. Однією
із таких технологій є «точне землеробство» (Precision Farming), яке набуло
поширення в європейських країнах у 90-ті роки минулого століття та визнане
світовою сільськогосподарською наукою як ефективний спосіб економії ресурсів та
зменшення негативного екологічного впливу виробництва. Технології точного
землеробства ґрунтуються на аналізі кожного поля: визначення особливостей
рельєфу, агрохімічного складу ґрунтового покриву і застосування на кожній
ділянці поля різних агротехнологій. На основі біологічних потреб рослин
вноситься нормована доза мінеральних добрив тільки на тих ділянках, які цього
потребують. Усе це забезпечує суттєву економію мінеральних добрив та зменшення
ймовірності забруднення навколишнього середовища.
Позитивний ефект від впровадження
зазначених інноваційних технологій обліку досягається за умови використання
багатофункціональних комплексних систем, які вміщують різноманітні матеріали та
дані: цифрові топографічні карти сільськогосподарських угідь, інформацію про
ґрунти, цифрові моделі рельєфу, показники метеорологічних спостережень,
статистичні дані тощо. Проте ефективність використання зазначених систем прямо
пропорційно корелює із масштабами підприємства та обсягами виробництва
сільськогосподарської продукції.
Автоматизація обліку на нижчому рівні може
бути здійснена методами GPS-навігації, що потребує значно меншої кількості
капіталовкладень, але відповідно забезпечує менший спектр інформаційної
підтримки прийняття рішень. Збір інформації для функціонування таких систем
здійснюється за допомогою апаратних засобів моніторингу, які забезпечують
прийом GPS-сигналів, збір вимірів із установлених датчиків і передачу
показників на сервер бази даних.
У результаті використання GPS-технологій у
систему обліку передається визначений набір показників, що дозволяє здійснювати
усі необхідні функції оперативного управління, такі як планування технологічних
операцій, контроль за роботою техніки, використанням ресурсів, дотриманням
технології, оперативний аналіз виконаних робіт та інше. Сучасне програмне
забезпечення, що обслуговує GPS-навігатори, у режимі реального часу видає
фахівцю з обліку визначену сукупність показників: місцезнаходження техніки,
швидкість та напрямок її руху, пройдену відстань (оброблену площу угідь),
витрати та залишок палива у конкретного об’єкта спостереження, створює умови
для контролю первинних документів з виробництва сільськогосподарської продукції.
Своєчасна інтерпретація даних у графічному вигляді дає змогу дистанційно
контролювати та регулювати роботу окремої одиниці техніки, аналізувати
ефективність здійснення технологічних операцій, ліквідовувати приписки
механізаторів, сприяє економії палива.
Список
використаних джерел
1. Солярчук Д. І. Застосування геоінформаційних систем і
технологій у прогнозуванні використання земель / Д. І. Солярчук, Ю. Д. Солярчук
[Електронний ресурс] // Вісник Львівського національного аграрного
університету. – 2011. – № 18 (2). – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/APK/2011_18_2/files/11sodlu.pdf.
2. Геоінформаційна система моніторингу для
сільськогосподарського підприємства / [Шелестов А.Ю. [та ін.] // Наукові праці
ДонНТУ. Серія «Інформатика, кібернетика та обчислювальна техніка». – 2011. – №
13(185). – С. 121–125.
3. Офіційний сайт Відділу космічних інформаційних
технологій та сиcтем Iнституту космiчних дослiджень НАНУ-НКАУ [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://inform.ikd.kiev.ua/index.php?path=/ua/index.
| 
