|
Мазур Наталія
д.е.н., в.о. професора
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський
Облік
експортних операцій: шляхи вирішення проблем
Основною ознакою ринкової економіки є конкурентна боротьба, суперництво підприємців за одержання максимальних прибутків. В даний час для аграрного сектора
України надзвичайно важливі освоєння зовнішніх ринків, розширення експортної
орієнтації виробництва, що повинно стати одним з основних чинників економічного
зростання галузі. Це особливо актуально ще й тому, що значна частина продукції
не має попиту на внутрішньому ринку внаслідок низької купівельної спроможності
населення, і саме ця обставина є основним стримуючим чинником розвитку
українського сільського господарства. Щоб бути гідним конкурентом у глобальному
середовищі, Україні треба вийти на траєкторію випереджувального розвитку,
мобілізувати й капіталізувати головний ресурс, який у неї поки ще є, –
людський. Проте країна не може приступити до реалізації цього завдання прямо
зараз, оскільки має стартові позиції, які катастрофічно відрізняються в гірший
бік від позицій розвинених країн.
За Митним
кодексом України експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до
якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної
території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення [1]. Митний режим
експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі
митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території
та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до
поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.
Із
набранням чинності р. ІІІ Податкового кодексу України [2] податково-прибутковий
облік експортних та імпортних операцій кардинально змінився. На жаль, автори
ПКУ не виправдали сподівань щодо спрощення валютного обліку. Навпаки, кількість
білих плям збільшилася в рази. Тож розглянемо основні проблеми та нововведення правил
обліку експортних операцій.
Так, правило «першої
події» при обчисленні податку на прибуток з 1 квітня 2011 року скасовано. Для
визнання доходів діє інше правило – принцип нарахування (п. 137.4 ПКУ).
Об'єктом обкладення податком на прибуток, зокрема, є прибуток, який
обчислюється шляхом зменшення доходів звітного періоду на собівартість
реалізованих товарів та суму інших витрат звітного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ) [1].
Доходи від реалізації
експортованого товару належать до доходу від операційної діяльності. Туди ж
відноситиметься й дохід від виконаних робіт, наданих послуг, якщо покупцем буде
нерезидент. Причому датою визнання доходів від реалізації товарів є дата
переходу покупцеві права власності на такий товар або дата складання
відповідного акта, що свідчить про виконані роботи чи надані послуги (п. 137.1
ПКУ) [1].
Витрати у платника
податку виникатимуть із собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих
послуг) та інших витрат, які відносяться до витрат у момент їх понесення і
пов'язані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання. Оскільки у нас
специфічний покупець — нерезидент, то й доходи від реалізації такому
контрагенту треба визначати з урахуванням особливостей, визначених пп. 153.1.1
ПКУ. При реалізації товару за ЗЕД-контрактом доходи визначатимуть, за загальним
правилом ПКУ, датою переходу покупцеві права власності на товар, але оскільки
йдеться про валюту, то з урахуванням моментів, які розглянемо далі.
Якщо першою подією при експорті
товару є сам експорт, тобто відвантаження покупцеві товару, який не був
попередньо оплачений у попередніх звітних податкових періодах, то дохід від
реалізації визначається «за офіційним курсом національної валюти до іноземної
валюти, що діяв на дату визнання таких доходів». Тобто, бухгалтер відображає
дохід від реалізації експортованого товару датою оформлення ВМД на експорт і з
урахуванням курсу Нацбанку на дату оформлення ВМД, яка зазначається на овальній
печатці митниці. Так операція відображається як у бухгалтерському, так і в
податковому обліку. До витрат підприємство відносить собівартість реалізованого
товару за датою визнання доходів від реалізації відповідно до п. 138.4 ПКУ [1].
Оскільки платник має справу з
дебіторською заборгованістю за товар у валюті і такі зобов'язання повинні бути
отримані у фіксованій (визначеній) сумі грошей, то ця стаття балансу належить
до монетарних статей. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній
валюті відображають на дату здійснення розрахунків та на дату балансу
відповідно до п. 8 П(С)БО 21. Курсові різниці від перерахунку коштів в
іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність показують
у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 714 та 945
відповідно. Таким є бухгалтерський облік непогашеної дебіторської
заборгованості у валюті за експортований товар. У податковому обліку починаючи
з 01.04.2011 р. відповідно до пп. 153.1.3 ПКУ курсові різниці від перерахунку
операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованостей та самої іноземної
валюти, яка є на рахунку або/та у касі підприємства, визначають відповідно до
П(С)БО 21. Причому відображені витрати від перерахунку курсових різниць
(від'ємне значення курсових різниць) враховуються у складі витрат, а доходи
відповідно — у складі доходів платника податку. Отже, маємо максимальне
наближення двох видів обліку.
Якщо оплата відбувається
частинами, то перерахунок курсових різниць на субрахунку 362 проводиться щодо
всієї заборгованості. Фактично на дату розрахунку на залишку субрахунку 362 має
залишитися гривневий еквівалент перерахованого залишку заборгованості з
урахуванням курсу НБУ на дату розрахунку.
Для ПДВ-обліку
операції експорту байдуже, як відбувалася оплата за товар – з передоплатою чи
післяплатою. Важливими є дата перетину кордону експортованим товаром та курс
НБУ на дату замитнення товару. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі
експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт
перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного
законодавства (п.187.1 ст.187 ПКУ).
З моменту здійснення післяплатної
експортної операції платник податку підпадає під валютний контроль. Відповідно
до ст. 1 Закону №185 [3] «виручка резидентів у іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати
заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів [4]
з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується...». Тобто, не пізніше 90 днів з дати оформлення
ВМД експортер повинен отримати кошти за експортований товар.
Первинним документом, який фіксує господарську
операцію з взяття підприємством зобов’язання у сумі нарахованих митних платежів, є електронна митна декларація за умови наявності обов’язкових реквізитів.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації,
засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або
їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші
документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом, оформлені
на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову
юридичну силу [1].
Список використаних
джерел
1.
Митний кодекс України : Закон вiд 13.03.2012 № 4495-VI / остання редакцiя вiд 01.01.2013, чинний [Електронний ресурс]. Джерело доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
2.
Податковий кодекс України : Закон вiд 02.12.2010 № 2755-VI / остання
редакцiя вiд 07.05.2011, чинний
[Електронний ресурс].
Джерело доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2755-17.
3.
Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : Закон
України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР / поточна редакцiя вiд 02.12.2012 на пiдставi 5463-17,
чинний [Електронний ресурс]. Джерело доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/185/94-%D0%B2%D1%80.
4.
Про зміну строків розрахунків за операціями з
експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в
іноземній валюті : Постанова НБУ від 16.11.2012 № 475, зареєстр.
в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2012 р. за № 1921/22233, чинна [Електронний ресурс]. Джерело
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1921-12.
| 
