|
Брик Галина
к.е.н.,
старший викладач
Львівський
національний аграрний університет
м.
Дубляни
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ
СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
В ринкових умовах господарювання система бухгалтерського
обліку і звітності має трансформуватися таким чином, щоб реально відповідати
потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації. Глобалізація та структурні перетворення
в економіці України змінили погляди на фінансову звітність, надаючи їй зовсім
інші орієнтири. Так, на відміну від методів i принципів формування
бухгалтерської звітності, які застосовувалися до впровадження міжнародних
стандартів, в основу яких було покладено окреме підприємство, сучасний підхід
до фінансової звітності лежить в площині інформаційного поля, пов'язаного із
вкладанням капіталу для отримання економічних вигод у майбутньому.
Таким чином, основна мета МСФЗ полягає в одержанні
максимально достовірної інформації про фінансово-економічний стан підприємства
для прийняття відповідних рішень інвесторами. Міжнародні стандарти мають
рекомендаційний характер і є орієнтиром
гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в
усьому світі [1, с. 272].
Внесені зміни в Закон України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні», ініційовані Верховною Радою 12 травня
2011 року, порушили питання переходу українських підприємств на міжнародні
стандарти фінансової звітності. Вже з 2012 року публічні акціонерні товариства,
банківські установи, страхові компанії, а також компанії, які займаються видами
діяльності, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зобов'язані складати і
опубліковувати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за
міжнародними стандартами. Суб’єктам господарювання, які не входять у вище
перелічений список, надали можливість самостійно приймати рішення про
використання МСФЗ для складання звітності [2].
Побоювання
підприємств щодо змін в законодавстві в більшості випадків невиправдані. Так,
якщо порівняти МСФЗ зі національними стандартами, то відразу стане зрозуміло,
що вимоги до бухгалтерського обліку в них досить схожі, а в окремих випадках – взагалі
ідентичні. Складнощі в переході на МСФЗ можуть виникнути у тих компаній, які
при веденні бухгалтерського обліку не дотримуються вимог П(С)БО, а також ті, у
яких перевага віддається веденню податкового обліку. Такі складнощі, в свою
чергу, можна легко усунути наступним чином: навчанням персоналу; написанням
чітких облікових політик, що підвищить дисциплінованість співробітників в
процесі ведення бухгалтерського обліку; чітким розмежуванням податкового та фінансового
облік в системі управління підприємством.
Проблеми адаптації фінансової звітності до МСФЗ на рівні суб’єкта
господарювання можна вирішити шляхом залучення спеціалізованих аудиторських
чи консалтингових фірм; працевлаштування персоналу з відповідними знаннями,
кваліфікацією чи сертифікатами; проведення додаткового навчання для вже
працюючих спеціалістів підприємства.
При переході на
міжнародні стандарти суттєву увагу слід звернути на можливі фінансові витрати
підприємства та шляхи їх мінімізації. Так, середня вартість переходу на МСФЗ за
допомогою найвідоміших аудиторських чи консалтингових фірм (PWC, Ernst&Young, Deloitte і KPMG) становитиме
орієнтовно 10-15 тис. дол. США, в той час як вартість послуг компаній нижчого
ешелону (Baker Tilly Grant, Thornton, BDO)
складатиме 4-9 тис. дол. США. Утримання сертифікованого працівника з
трьохрічним досвідом роботи обійдеться підприємству 1-2 тис. дол. США на
місяць, а навчання власного бухгалтера складатиме приблизно 1 тис. дол. США [1, с.
178].
Крім кадрової проблеми, пов’язаної з підготовкою і
навчанням спеціалістів, при переході на МСФЗ суттєву увагу варто приділити
також мовному бар’єру. Оскільки офіційна мова МСФЗ – англійська, то це значно
ускладнює роботу з нововведеннями в стандартах і своєчасністю їх застосування. Суттєвих
труднощів при складанні звітності за міжнародними стандартами можуть також
зазнати ті підприємства, які автоматизували процес ведення обліку та складання звітності,
оскільки форми і структура фінансових звітів можуть не співпадати [3, с. 145].
Проблеми, пов’язані із
переходом українських підприємств на МСФЗ не можуть нівелювати тих переваг, які
виникнуть у зв’язку з такими змінами. Позитивними сторонами застосування МСФЗ
як для суб’єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для
її користувачів є:
– можливість отримання необхідної інформації для
прийняття управлінських рішень;
– забезпечення
порівнянності показників звітності з іншими суб’єктами господарювання,
незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території
здійснюють господарську діяльність;
– можливість
залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на міжнародні ринки;
–
забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;
– надійність
та прозорість інформації [3].
Отже, МСФЗ – це нова фінансова мова, якою
спілкуються компанії провідних країн світу. Вивчення цієї мови допоможе Україні
активніше брати участь в процесах інтеграції та глобалізації і дозволить
наблизитися до могутніх світових фінансових інституцій.
Список використаних джерел
1. Картузова
Т.В. Необхідність переходу України на міжнародні стандарти фінансової звітності/
Т.В. Картузова //Науковий вісник НЛТУ України. – 2010.– №20.9. – С.176-179.
2. Перехід українських компаній на МСФЗ без
труднощів // EBS. Ulreasing corporate dunamism. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http: // www. ebskiev.com
3. Трачова Д. М. Перехід на міжнародні стандарти
обліку та звітності: проблеми на перспективи. / Д. М. Трачова, Л. А. Сахно //
Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету
(економічні науки). – Мелітополь: Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс»,
2012. - № 2 (18), том 6. – С. 270-276.
4. Циган Р. М. Перспективи переходу України до
міжнародних стандартів фінансової звітності. / Р. М. Циган, І. В. Кашуба. // Вісник ЖДТУ, 2012 - № 1 (47) – С.
145-147.
| 
