|
Ромашко Ольга
доцент
Університет економіки та права "КРОК”
м. Київ
ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ТА ОБЛІКУ ВИТРАТ ЗА МІЖНАРОДНИМИ
СТАНДАРТАМИ ЗВІТНОСТІ
За умови
загострення економічної кризи облік витрат набуває стратегічного значення для
підприємства. Достовірно оцінити результати діяльності підприємства можливо
лише за даними бухгалтерського обліку. Саме від повноти і достовірності
отриманої керівництвом інформації залежить прийняття управлінських рішень. Отже,
правильність їх оцінки на дату операції та дату звітності впливає на
достовірність інформації про фінансові результати роботи підприємства.
У травні 2011 року Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] визнав сферу і
порядок застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. В
Україні 2012 рік став початком переходу на ведення обліку та складання
звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності для окремих
суб’єктів господарювання.
На сьогодні в системі обліку здійснюється постійна орієнтація національних
стандартів обліку на загальноприйняті – міжнародні стандарти фінансової
звітності [4].
Стратегічного значення для підприємства в умовах загострення економічної
кризи набуває облік витрат та доходів, які мають прямий вплив на фінансові
результати діяльності.
На даний момент Міжнародні стандарти фінансової звітності виступають як
ефективний інструмент підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка
розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для
визнання витрат, надає можливість об’єктивно розкривати фінансові ризики
підприємства, а також порівнювати результати діяльності.
Найбільш впливовою статтею, що визначає прибуток підприємства є витрати
його діяльності.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про
витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»[6]. Норми названого стандарту
поширюються на всі підприємства, організації незалежно від форми власності,
крім бюджетних установ та банків.
Основною проблемою при визнанні витрат та їх оцінці є розбіжності, що
існують між П(С)БО та МСФЗ в частині відображення витрат.
Порівнюючи оцінку та визнання витрат за Міжнародними стандартами фінансової
звітності, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку можна зробити
висновок, що основними ознаками порівняння є: визначення терміну витрат,
класифікація та групування витрат, елементи витрат, визнання витрат та оцінка
витрат.
Щодо порівняння витрат за елементами, то слід відзначити, що МСФЗ
передбачає класифікацію за характером витрат та функцією витрат.
При оцінці витрат слід врахувати , що в МСФЗ та П(С)БО відсутні спеціальні
правила оцінки витрат, але така оцінка міститься в окремих стандартах з
врахуванням особливостей оцінки витрат при здійсненні операцій з активами,
зобов’язаннями та капіталом
Існують суттєві розбіжності і при відображенні витрат майбутніх періодів у
складі витрат. При складанні звітності за МСФЗ необхідно провести перекваліфікацію
таких витрат. З цією метою проводиться аналіз кожної статі та застосовуються
критерії визнання, описані в МСФЗ.
При оцінці незавершеного виробництва необхідно врахувати, що це питання не
достатньо врегульоване діючими П(с)БО, але МСФЗ 2 «Запаси»[5] визначає методи
оцінки запасів, створених на підприємстві, у тому числі незавершеного
виробництва. МСФЗ підтримує методи оцінки, які забезпечують ефективне
управління витратами в умовах конкурентної ринкової економіки.
Існують розбіжності при відображенні витрат на оплату праці, непрямих
виробничих витрат та інших.
Суттєві відмінності
існують в обліку собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг. До
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються : прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні
загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати [6].
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а саме М(С)БО 2 «Запаси», визначають,
що собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на
переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього
місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Витрати на придбання
запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків, а також
витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат,
безпосередньо, пов’язаним з придбанням будь-яких товарно-матеріальних
цінностей. Торгівельні ті інші знижки при цьому вираховуються. Витрати на
переробку запасів включають всі витрати , які можна віднести до певного об’єкту
обліку економічно можливим шляхом, а також постійні та змінні виробничі накладні
витрати, що виникають при переробці матеріалів у готову продукцію.
Невирішеним питанням залишається розподіл адміністративних витрат між
об’єктами калькулювання при визначенні повної собівартості в управлінському
обліку.
Крім того основна форма фінансової звітності «Звіт про фінансові
результати»[4], в якій підприємства надають інформацію про витрати» орієнтована
на подання витрат за функціями
Важливою умовою при удосконаленні діючих національних стандартів є
конкретизація певних понять та термінів, зближення діючих стандартів обліку
витрат з податковим законодавством, розробка єдиного підходу до оцінки, обліку,
визнання та відображення витрат суб’єктів господарювання.
Список використаних джерел
1. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні»: Закон України від 12.05.2011 р. № 3332-YI [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua./cgibin/laws/main.cgi?nger=3332-17
2. Голов С.Ф. МСФЗ в Законі /С.Голов//Бухгалтерський облік і аудит.-2011. - №
9. с.3-9.
3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за мфжнародними
стандартами: практичний посібник / С.Ф.Голов, В.М.Костюченко. – К.:Лібра, 2004.
– 880 с.
4. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Пер. з англ. за ред.
С.Ф. Голова. – К. : ФПБАУ, 2000. – 1820 с.
5.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси” [Мінфін]: Положення від 20.10.1999 р. № 246.
6.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати” [Мінфін]: Положення від
31.12.1999 р. № 318.
| 
