|
Талах Тетяна
к.е.н.,
доцент
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО
АНАЛІЗУ
Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях життєвого
циклу виробів і у процесі виробництва. Найефективнішим способом визначення
розміру резервів на ранніх стадіях життєвого циклу виробів є
функціонально-вартісний аналіз. Його застосування в організації аналітичної
роботи дозволить визначити невикористані можливості підвищення ефективності
діяльності підприємства. Тому питання сутності, завдань та порядку проведення
функціонально-вартісного аналізу витрат виробництва є актуальним.
Аналогом вітчизняного функціонально-вартісного підходу до
вивчення витрат є розроблений на Заході ABC-метод і застосовується як
функціонально-орієнтований підхід до обліку та аналізу витрат шляхом вартісної
оцінки окремих функцій і бізнес-процесів.
Метод ABC розглядає діяльність підприємства як безліч
послідовно виконуваних процесів (функцій), що вносять свій внесок у формування
вартості продукції. Виконання кожної з цих функцій вимагає відповідних затрат
ресурсів. В ABC-методі ці витрати спочатку групуються у зв'язку з виконанням
певної функції. І тільки на наступних етапах в залежності від цілей обліку,
функціональні витрати відносяться на окремі види продукції, з виробництвом і
збутом яких вони пов'язані. Крім того, функціональні витрати можуть відноситися
на окремих покупців, з урахуванням "споживання” цих функцій окремими покупцями;
або ж на окремі структурні підрозділи, які беруть участь у виконанні загальної
функції.
Реалізація ABC-методу дозволяє: виділити основні маркетингові функції в організації і
коло дій в рамках цих функцій; сформувати комплексну інформацію про
маркетингові витрати та структурі цих витрат за функціями; визначати причини
виникнення витрат за окремими функціями, що дає можливість для подальшого
контролю за цими витратами; більш обґрунтовано розподіляти накладні витрати і
точніше оцінювати вигідність окремих видів продукції, клієнтів, географічних
сегментів і т.д.
Функціонально-вартісний аналіз – це дослідження функцій,
які виконує об’єкт (продукція, робота,послуга), і методів їх реалізації [4].
Основне призначення функціонально-вартісного аналізу полягає у виявленні
непотрібних функцій об’єкта і за рахунок цього уникнути зайвих витрат, які
пов’язані з виробництвам зайвих вузлів, деталей. Досягнути цього можна за
допомогою спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів більш дешевшими тощо.
В основі функціонально-вартісного аналізу лежить
абстрагування від існуючих загальноприйнятих на даний момент технічних,
організаційних і економічних принципів виробництва, а також визначення
співвідношення між споживчими властивостями об’єкта і витратами на його
розробку, виробництво і споживання.
Особливостями функціонально-вартісного аналізу є
функціональний підхід до розгляду економічного явища або об’єкта, що передбачає
розгляд функцій об’єктів і його елементів з метою найбільш повного задоволення
заданих потреб і забезпечення ефективних шляхів їх реалізації. Іншою
особливістю функціонально-вартісного аналізу є системний підхід при його
застосуванні, що означає розгляд об’єкта як елемента системи більш вищого
порядку і як системи, яка складається із взаємопов’язаних елементів. Цей аналіз
передбачає поєднання інженерних і економічних знань, використання методів
пошуку і формування технічних рішень, методів якісної і кількісної оцінки
варіантів рішень, а також визначення співвідношення корисної функції об’єкта з
витратами на їх здійснення.
Проведення функціонально-вартісного аналізу забезпечує
досягнення найкращого співвідношення між споживчою вартістю об’єкта і затратами
на його розробку, зниження собівартості продукції що випускається і підвищення
ї якості, зниження матеріаломісткості, трудомісткості і фондомісткості об’єкта.
Результати функціонально-вартісного аналізу
використовують всі органи управління при плануванні, фінансуванні, нормуванні і
встановленні оптових цін на продукцію.
Використання функціонально-вартісного аналізу для зниження собівартості
продукції, яку випускають, має деякі відмінності від його застосування при
розробці нових виробів. Головна відмінність полягає у тому, що на стадії
науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи функціонально-вартісний
аналіз використовують для підвищення якості виробів, у комплексі з яким
вирішують завдання зниження витрат на їхнє виробництво й експлуатацію, а для
пошуку резервів зниження собівартості обсяг досліджень обмежують окремими
виробами, їхніми елементами, технологією й організацією їхнього виробництва.
Результат проведення функціонально-вартісного аналізу - зниження витрат на
одиницю корисного ефекту. Цей результат може бути виражений:
• підвищенням споживчих властивостей виробу при одночасному скороченні
витрат;
• підвищенням споживчих властивостей при збереженні або економічно
виправданому збільшенні витрат;
• скороченням витрат при збереженні або обґрунтованому зниженні
функціональних параметрів виробу до необхідного рівня.
Основна особливість функціонально-вартісного аналізу собівартості -
обмеження кількості досліджуваних виробів, а за окремими з них - обмеження
кількості внутрішньовиробничих резервів зниження витрат (матеріальних, трудових
та ін.).
Резерви зниження собівартості, виявлені функціонально-вартісним аналізом,
визначають шляхом виявлення й усунення зайвих витрат, закладених у
недосконалості конструкції виробу в цілому або його деталей, відсталої
технології й організації виробництва.
Виходячи з вищесказаного можна стверджувати, що: організація
функціонально-вартісного аналізу та методу АВС забезпечує обґрунтованість
взаємозв’язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку підприємства. За
допомогою функціонально-вартісного аналізу здійснюється усунення неефективних
витрат, уточнюється склад статей калькуляції конкретних виробів і
підраховується розмір можливого фінансового результату підприємства, а метод
АВС дозволяє виділити основні маркетингові функції в організації і коло дій в
рамках цих функцій
Список використаних джерел
1. Бєлоусова І. Роль управлінського
обліку /І. Бєлоусова // Бухгалтерський облік і аудит. –2011. – № 4. – С. 34.
2. Збагацька Л. О. Фінансові аспекти ринкової
адаптації промислових підприємств // Фінанси України. - 2006.- №1. -С.47-54.
3. Мандер В. А. Відображення в
обліку витрат на маркетинг / В.Мандер // Головбух. – 2012. – № 66. – С. 27-31.
4. Осипенкова О.П.
Управленческий учет/ О. Осипенкова // М.: Экзамен– 2011.
5. Філіна Г.І.
Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навчальний посібник. – К.: Центр
учбової літератури, 2007. – 320 с.
| 
