Архів / Archive

Головна » Статті » 2013_04_18-19_KamPodilsk » Секція_3_2013_04_18-19

УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ
Талах Тетяна
к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
м. Луцьк
 
УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ
 
Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях життєвого циклу виробів і у процесі виробництва. Найефективнішим способом визначення розміру резервів на ранніх стадіях життєвого циклу виробів є функціонально-вартісний аналіз. Його застосування в організації аналітичної роботи дозволить визначити невикористані можливості підвищення ефективності діяльності підприємства. Тому питання сутності, завдань та порядку проведення функціонально-вартісного аналізу витрат виробництва є актуальним.
Аналогом вітчизняного функціонально-вартісного підходу до вивчення витрат є розроблений на Заході ABC-метод і застосовується як функціонально-орієнтований підхід до обліку та аналізу витрат шляхом вартісної оцінки окремих функцій і бізнес-процесів.
Метод ABC розглядає діяльність підприємства як безліч послідовно виконуваних процесів (функцій), що вносять свій внесок у формування вартості продукції. Виконання кожної з цих функцій вимагає відповідних затрат ресурсів. В ABC-методі ці витрати спочатку групуються у зв'язку з виконанням певної функції. І тільки на наступних етапах в залежності від цілей обліку, функціональні витрати відносяться на окремі види продукції, з виробництвом і збутом яких вони пов'язані. Крім того, функціональні витрати можуть відноситися на окремих покупців, з урахуванням "споживання” цих функцій окремими покупцями; або ж на окремі структурні підрозділи, які беруть участь у виконанні загальної функції.
Реалізація ABC-методу дозволяє: виділити основні маркетингові функції в організації і коло дій в рамках цих функцій; сформувати комплексну інформацію про маркетингові витрати та структурі цих витрат за функціями; визначати причини виникнення витрат за окремими функціями, що дає можливість для подальшого контролю за цими витратами; більш обґрунтовано розподіляти накладні витрати і точніше оцінювати вигідність окремих видів продукції, клієнтів, географічних сегментів і т.д.   
Функціонально-вартісний аналіз – це дослідження функцій, які виконує об’єкт (продукція, робота,послуга), і методів їх реалізації [4]. Основне призначення функціонально-вартісного аналізу полягає у виявленні непотрібних функцій об’єкта і за рахунок цього уникнути зайвих витрат, які пов’язані з виробництвам зайвих вузлів, деталей. Досягнути цього можна за допомогою спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів більш дешевшими тощо.
В основі функціонально-вартісного аналізу лежить абстрагування від існуючих загальноприйнятих на даний момент технічних, організаційних і економічних принципів виробництва, а також визначення співвідношення між споживчими властивостями об’єкта і витратами на його розробку, виробництво і споживання.
Особливостями функціонально-вартісного аналізу є функціональний підхід до розгляду економічного явища або об’єкта, що передбачає розгляд функцій об’єктів і його елементів з метою найбільш повного задоволення заданих потреб і забезпечення ефективних шляхів їх реалізації. Іншою особливістю функціонально-вартісного аналізу є системний підхід при його застосуванні, що означає розгляд об’єкта як елемента системи більш вищого порядку і як системи, яка складається із взаємопов’язаних елементів. Цей аналіз передбачає поєднання інженерних і економічних знань, використання методів пошуку і формування технічних рішень, методів якісної і кількісної оцінки варіантів рішень, а також визначення співвідношення корисної функції об’єкта з витратами на їх здійснення.
Проведення функціонально-вартісного аналізу забезпечує досягнення найкращого співвідношення між споживчою вартістю об’єкта і затратами на його розробку, зниження собівартості продукції що випускається і підвищення ї якості, зниження матеріаломісткості, трудомісткості і фондомісткості об’єкта.
Результати функціонально-вартісного аналізу використовують всі органи управління при плануванні, фінансуванні, нормуванні і встановленні оптових цін на продукцію.
Використання функціонально-вартісного аналізу для зниження собівартості продукції, яку випускають, має деякі відмінності від його застосування при розробці нових виробів. Головна відмінність полягає у тому, що на стадії науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи функціонально-вартісний аналіз використовують для підвищення якості виробів, у комплексі з яким вирішують завдання зниження витрат на їхнє виробництво й експлуатацію, а для пошуку резервів зниження собівартості обсяг досліджень обмежують окремими виробами, їхніми елементами, технологією й організацією їхнього виробництва.
Результат проведення функціонально-вартісного аналізу - зниження витрат на одиницю корисного ефекту. Цей результат може бути виражений:
• підвищенням споживчих властивостей виробу при одночасному скороченні витрат;
• підвищенням споживчих властивостей при збереженні або економічно виправданому збільшенні витрат;
• скороченням витрат при збереженні або обґрунтованому зниженні функціональних параметрів виробу до необхідного рівня.
Основна особливість функціонально-вартісного аналізу собівартості - обмеження кількості досліджуваних виробів, а за окремими з них - обмеження кількості внутрішньовиробничих резервів зниження витрат (матеріальних, трудових та ін.).
Резерви зниження собівартості, виявлені функціонально-вартісним аналізом, визначають шляхом виявлення й усунення зайвих витрат, закладених у недосконалості конструкції виробу в цілому або його деталей, відсталої технології й організації виробництва.
Виходячи з вищесказаного можна стверджувати, що: організація функціонально-вартісного аналізу та методу АВС забезпечує обґрунтованість взаємозв’язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку підприємства. За допомогою функціонально-вартісного аналізу здійснюється усунення неефективних витрат, уточнюється склад статей калькуляції конкретних виробів і підраховується розмір можливого фінансового результату підприємства, а метод АВС дозволяє виділити основні маркетингові функції в організації і коло дій в рамках цих функцій
 
Список використаних джерел
1. Бєлоусова І. Роль управлінського обліку /І. Бєлоусова // Бухгалтерський облік і аудит. –2011. – № 4. – С. 34.
2. Збагацька Л. О. Фінансові аспекти ринкової адаптації промислових підприємств // Фінанси України. - 2006.- №1. -С.47-54.
3. Мандер В. А. Відображення в обліку витрат на маркетинг / В.Мандер // Головбух. – 2012. – № 66. – С. 27-31.  
4. Осипенкова О.П. Управленческий учет/ О. Осипенкова // М.: Экзамен– 2011.
5. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.
Категорія: Секція_3_2013_04_18-19 | Додав: clubsophus (2013-04-15)
Переглядів: 1195 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2013_04_18-19
Секція_2_2013_04_18-19
Секція_3_2013_04_18-19
Секція_4_2013_04_18-19
Секція_5_2013_04_18-19
Секція_6_2013_04_18-19
Секція_7_2013_04_18-19
Секція_8_2013_04_18-19
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0