|
Жураковська Ірина
к.е.н., доцент
Луцький
національний технічний університет
м. Луцьк
ВІДОБРАЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ЗВІТНОСТІ ЗАРУБІЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Звітність – основне
джерело доступної інформації щодо діяльності підприємства. Від показників, що
відображаються в ній, залежить задоволення інформаційних запитів користувачів. Одним
з її показників є інтелектуальний капітал, який відображає використання «ресурсів
знань», здійснення інноваційної діяльності і т.д., тобто ті дані, які роблять підприємство
більш привабливим для інвесторів. Інтелектуальний капітал є прихованим ресурсом
підприємства, так як традиційна модель бухгалтерського обліку ґрунтується на
принципі історичної вартості, внаслідок чого дуже вузьке коло складових цього
капіталу включається у фінансову звітність. Подання у звітності інформації про
події, що відбулися в минулому на основі відображення минулих (історичних)
витрат містить корисну інформацію для оцінці ефективності бізнесу, однак не
дозволяє розкрити перспективи діяльності, формування інтелектуального капіталу,
тому її можна вважати «неповною».
Відображення
інтелектуального капіталу у вітчизняній звітності не є проблемою тільки
України, де інформація про нього відсутня [1]. Як показують дослідження, в
Європі до цього питання підходять більш суттєво, наслідком чого є розробка
рекомендації Європейської комісії [2] як представляти і оцінювати
інтелектуальний капітал у звітності, як заохочувати компанії повідомляти про
дослідження і розробки.
Якщо аналізувати
вітчизняний досвід обліку нематеріальних активів, то не всі з них можна вважати
інтелектуальним капіталом. Нематеріальні активи, щоб стати частиною
інтелектуального капіталу організації, повинні приносити позитивний економічний
ефект. Теоретичні та емпіричні дослідження показують, що інтелектуальний
капітал це унікальна комбінація різних елементів інтелектуальних вкладень і
матеріальних ресурсів підприємства.
За висновками
спеціально створеної Європейською комісією групи дослідників [2, с.117],
запровадження практики звітування про інтелектуальний капітал дозволить усунути
основні перешкоди у недостатньому фінансуванні досліджень і розробок, які
згруповано на чотири групи:
1) відсутність
фінансових ресурсів,
2) відсутність знань,
3) відсутність
людського капіталу та
4) відсутність
управління інноваціями.
Звіт про
інтелектуальний капітал пропонується подавати у вигляді двох варіантів:
- доповнення
управлінської звітності (внутрішня звітність);
- доповнення
фінансової звітності (зовнішня звітність).
Існуючі правила щодо
відображення інтелектуального капіталу в бухгалтерському обліку як в Україні,
так і за кордоном, призвели до дуже обмеженого його визнання на балансі. МСБО
38 «Нематеріальні активи» обмежує визнання внутрішньо створених нематеріальних
активів, вимагає списання на витрати. Цей стандарт закріплює традиційні
бухгалтерський підхід, щоб виключити «активи», які не можуть бути безпосередньо
пов'язані з доходом. Стандарт не враховувати значення цієї інформації для
зацікавлених сторін. Тим не менш, в деяких країнах є кілька цікавих
нововведень, зокрема в Німеччині, Данії та Австрії. У Німеччині стандарти містять
рекомендації доповнювати звітність компаній інформацією про їх інтелектуальний
капітал, хоча це не є обов’язковим. У Данії існує вимога, що компанії
розкривають у своїх звітах інформацію про їх інтелектуальний капітал, якщо це
відповідає їх господарській діяльності. В Австрії розкриття інформації про
інтелектуальний капітал у звітності є обов'язковим для всіх вузів. Основні
моделі звітності про інтелектуальний капітал у Європі наведено в табл. 1.
Таблиця
1
Основні моделі звітності про інтелектуальний капітал у Європі
Особливий інтерес для
Європи має практика Австралії [3] і Японії. Австралійський уряд вважає, що
заснована на знаннях економіка вимагає нових бізнес-моделей, управлінських
навичок і організаційної практики. Перше завдання суспільства полягає в
розробці керівних принципів розширеного управління продуктивністю, спрямованих
на управління і відображення інтелектуального капіталу. У Японії урядовий
підкомітет з Управління інтелектуальними активами запропонував нову модель для
добровільної звітності щодо інтелектуальних активів. У своїй проміжній
доповіді, комітет конкретно вказує, що метою є досягнення нормативного
розкриття інтелектуального капіталу [2, с.12]. Тобто на державному рівні
акцентовано увагу на звітність з інтелектуального капіталу.
Відображення
інтелектуального капіталу вітчизняних науково-дослідних установ та підприємств,
які здійснюють розробки дозволить:
- забезпечити
інформацією про внутрішні процеси на підприємстві для управління її ресурсами,
як матеріальними, так і нематеріальними.
- підвищити якість
діалогу з інвесторами, пояснивши, чому здійснюються ті чи інші розробки і як
будуть використовуватись ресурси для досягнення успіху в майбутньому.
- прояснити шляхи
досягнення конкурентних переваг і майбутні прибутки від використання розробок і
досліджень.
Список використаних джерел
1. Жураковська І.В.
Відображення інтелектуальної власності в звітності / Жураковська І.В. // Бухгалтерський облік і аудит, 2009. - №11.
– С.46-56.
2. Reporting
intellectual capital to augment Research, Development and Innovation in SMEs –
Report to the Commission of the High Level Expert Group on RICARDIS – Luxembourg: Office for Official
Publications of the European Communities, 2006 — 164 pp.
3. Baruch Lev. An Accounting Perspective on Intellectual Capital / Baruch Lev, Leandro Cañibano,
Bernard Marr [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.uam.es/personal_pdi/economicas/lcanibano/2007/Tema%207%20Contabilidad%20Intangibles/Accounting%20Perspective%20on%20IC%20_Lev%20Canibano%20Marr_.pdf
| 
