|
Ціцька Надія
к.е.н., старший викладач
Львівський національний аграрний університет
м. Дубляни
ВПРОВАДЖЕННЯ
У ПРАКТИКУ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Протягом останніх років в Україні
відбувається реформування системи бухгалтерського обліку, викликане зміною
економічної системи та включенням країни у світові інтеграційні процеси.
Глобалізація економічних процесів зумовила
потребу в зіставленні фінансової інформації та гармонізації публічної
інформації на міжнародному рівні. В Україні процес гармонізації фінансової
звітності здійснюється шляхом впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності ( далі - МСФЗ).
З метою підвищення
прозорості фінансової звітності вітчизняних суб’єктів
господарювання, забезпечення її зіставлення із звітами іноземних компаній,
сприяння залученню іноземних інвестицій зумовлює необхідність застосування
суб’єктами господарювання міжнародних стандартів для складення фінансової
звітності [3]. Тому реформування бухгалтерського обліку відповідно до
міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку
вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні.
Відповідно до Закону України «Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» МСФЗ - прийняті Радою з
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено
порядок складання фінансової звітності [1].
Перехід на ведення обліку за міжнародними
стандартами не припиняє, а навпаки, прискорює розробку національних стандартів
обліку. У них мають бути розкриті особливості методики й техніки обліку
національних об'єктів, але з урахуванням принципів, передбачених міжнародними
стандартами. Отже, за всіх умов зберігається національна система ведення обліку
в кожній країні, її особливості та традиції.
Існує декілька шляхів уніфікації та
стандартизації національних облікових систем, основними з яких є:
•
застосування МСФЗ як національних стандартів
без змін в «чистому вигляді»;
•
розробка
національних стандартів бухгалтерського обліку на основі принципів МСФЗ;
•
розробка
національних стандартів бухгалтерського обліку автономно від МСФЗ.
Як показує досвід, Україна пішла шляхом
розробки національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО),
які ґрунтуються на основних концепціях МСФЗ. Вже сьогодні Мінфін поступово
вносить зміни до Національних стандартів, наближуючи їх до міжнародних та
зменшуючи прогалину між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою
європейською.
Так, Наказом Мінфіну від 07.02.2013 р.
№73 затверджено нове НП(С)БО 1 на заміну
П(С)БО 1, 2, 3, 4 та 5, які окремо визначали порядок подання кожної з основних
форм фінансової звітності. Зміни покликані наблизити облік та подання
фінансової звітності за національними стандартами до міжнародних стандартів
обліку.
До введення в дію НП(С)БО 1, суб’єкти
господарювання, які складали фінансову звітність за міжнародними стандартами,
під час формування її показників (статей), використовували українські типові
форми, які було затверджено національними П(С)БО. Єдиною відмінністю була
відмітка, яка ставилась в шапці форми, про те, що вона заповнюється за
міжнародними стандартами.
Нове Національне положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначає
мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і
розкриття її елементів [2]. Слід
відмітити, що нове НП(С)БО 1 отримало «підвищення у статусі»: стало
«національним». НП(С)БО 1 набрало чинності 19 березня поточного
року. Тобто, вже за I квартал 2013 року
бухгалтера повинні звітувати за новими формами фінансової звітності, основними складовими
яких є:
- Баланс (Звіт про фінансовий стан);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний
дохід);
- Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);
- Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);
- Звіт про власний капітал;
- Примітки до фінансової звітності.
Перелічені форми утворюють додаток 1. У додатку 2
наводиться перелік форм консолідованої фінансової звітності. У додатку 3
відображено перелік статей, які підприємства можуть додавати у звітність за
умови, що інформація у ній буде істотною і оцінка статті може бути достовірно
визначена. Варто зауважити, що форми фінансової звітності частково було змінено
як за змістом, так і за формою.
НП(С)БО 1 ділить фінзвітність на власне
фінансову звітність (тобто річну) та проміжну. Проміжна фінансова звітність може бути місячною та квартальною, вона охоплює певний
період, складається наростаючим
підсумком із початку звітного року. НП(С)БО 1 не визначає переліку форм,
які входять до проміжної фінансової звітності. Зазвичай це Баланс і Звіт про
фінансові результати. Решту форм заповнюють за підсумками фінансового року.
Наступним кроком впровадження МСФЗ в
національну економіку є Проект наказу «Про затвердження Національного положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована
фінансова звітність», який викладено для обговорення на сайті Мінфіну.
Отже, запровадження МСФЗ дасть змогу
залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що,
своєю чергою забезпечить вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року.
2. Національне положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Міністерства
фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=366774&cat_id=363499.
3. Харченко А., Мирошниченко В. МСФЗ :
ключ до нових стандартів. [Електронний ресурс]. Режим доступу до док. –
http://news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2011/09/10/251287.
| 
