|
Підлепнюк Ольга
студентка
Київський національний
торговельно-економічний університет
м. Київ
ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО
КАПІТАЛУ
Вартість робочої сили
як товару визначається робочим часом, необхідним для її виробництва, а значить і
її відтворення. Робочий час, витрачений на виробництво робочої сили дорівнює робочому
часу, необхідному для виробництва людьми коштів для життя та витрат на освіту,
підвищення кваліфікації, розвиток інтелектуальних здібностей [1].
Над питаннями оплати
праці як багатофункціонального об’єкта обліку, що виконує важливі функції
відтворення та розвитку людського капіталу і, водночас, є витратною статтею, що
зменшує фінансові результати працювали такі вітчизняні вчені-економісти як: Богиня
Д., Грішнова В., Давидюк Т, Мазіна О. та інші.
Метою даного
дослідження є висвітлення сутності заробітної плати як бази для забезпечення
основних потреб працівників і умови збереження людського капіталу .
Суттєвим елементом
системи управління господарською діяльністю є управління персоналом
підприємства, основою якого була і залишається система матеріального
стимулювання працівників, що дозволяє значно підвищити кінцеві результати
трудової діяльності та досягти стратегічної мети підприємства - максимізації прибутку.
У зв'язку з цим освіта та спеціалізація робітників стали грати другорядне
значення при визначені розмірів оплати їх праці, оскільки між стабільністю,
фінансовою стійкістю підприємства і життєвим рівнем та добробутом його персоналу
існує нерозривний двосторонній зв'язок [2].
Матеріальне стимулювання праці у вигляді заробітної плати - це засіб забезпечення матеріальних потреб працюючих у залежності від результатів їх колективної та індивідуальної праці через систему законодавчих, нормативних, економічних, соціальних та організаційних чинників і заходів, пов'язаних з виробництвом.
Під людським
капіталом в економічній теорії розуміється міра втіленої у людині здатності
приносити дохід. Цей вид капіталу специфічний. Він включає в себе, з одного
боку, природжені здатності – фізичну силу, здоров’я, талант, а з іншого -
набуті упродовж життя знання, навички, досвід [3]. Отримуючи нові знання,
досвід, розвиваючи природжені здатності, конкретний індивід збільшує свій
людський капітал, підвищує його кількісні і якісні параметри.
Сутність заробітної
плати проявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного
відтворення.
Відтворювальна
функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними
життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь.
Стимулююча функція
заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й
якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи
підприємства.
Регулююча, або
ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації
розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з
урахуванням ринкової кон'юнктури.
Соціальна функція
заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між
найманими працівниками і власниками засобів виробництва [5].
Система матеріального стимулювання праці - сукупність основних та додаткових показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, за якою працюючим здійснюються різні виплати заохочувального характеру понад основну заробітну плату з метою використання їх матеріальної зацікавленості для підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності виробництва [6].
Якщо розглядати
вкладання інвестицій в людський капітал з боку підприємства, то таким чином
фірма забезпечує себе висококваліфікованими працівниками, що дозволяє підвищити
темпи розвитку та розширювати свою присутність на ринку [7]. Вважається, що
ефективність виробництва лише на 1/3 залежить від фізичного капіталу, решта від
рівня кваліфікації робітників і фахівців.
Удосконалення системи управління людським капіталом на підприємствах
включає у себе розробку шляхів підвищення ефективності управління персоналом,
що має являти собою комплекс заходів для розвитку, нагромадження й збереження
людського капіталу, спрямованого на запобігання його втрати, що складається із
системи юридичних, психологічних, фінансових, а у разі, якщо йдеться про
харчові чи переробні підприємства, й екологічних заходів [8].
До комплексу психологічних заходів по збереженню людського капіталу на
підприємствах належить розробка комплексних заходів по одержанню інформації
щодо психологічного комфорту в колективі, бачення кожним працівником свого
місця і інших в колективі, бачення команди, ступеню задоволеності роботою,
колективом, умовами відпочинку, праці, життя, задоволеності рівнем заробітної
плати.
Комплекс екологічних заходів містить розробку та проведення семінарів,
лекцій, нарад у зв'язку з специфічними умовами праці на харчових й переробних
підприємствах (виготовлення або переробка харчових продуктів) й у зв'язку з цим посилення вимог до відбору персоналу
на таку категорію підприємств [9].
Отже, для розвитку людського капіталу необхідні значні витрати та
різноманітні види ресурсів як із сторони особи, так і зі сторони суспільства
або підприємства. І як показує досвід, ці витрати потім будуть багаторазово
компенсовані підвищеним потоком доходів. Для промислових підприємств найбільш
капіталомісткими будуть затрати на підготовку кадрів і на підвищення
кваліфікації персоналу.
Саме тому величезні переваги у створенні стабільних умов для зростання
якості життя, створення та розвитку економіки знань, інформаційного
суспільства, розвитку громадянського суспільства мають країни з накопиченим
якісним людським капіталом. Тобто країни з освіченою, здоровим і оптимістичним
населенням, конкурентоспроможними професіоналами світового рівня у всіх видах
економічної діяльності, в освіті, науці, в управлінні та інших сферах.
Список використаних джерел:
1. А.С.Фролова «Формування концепції
інтелектуального капіталу
підприємства»http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/4019/1/s8_42_frolova.pdf.
9. Мазіна О. Оплата праці як
основний фактор збереження людського капіталу. Збірник наукових праць «Проблеми
раціонального використання економічного та природо-ресурсного потенціалу
регіону: фінансова політика та інвестиції» вип..16, Зб.1, 2010 р. с.330-342.
| 
