|
Беляєва Ольга
студент
Луцький
національний технічний університет
м.
Луцьк
Звітність як джерело інформації про соціально
відповідальну діяльність суб’єктів господарювання
Соціальна
відповідальність є однією з важливих передумов для успішного ведення бізнесу.
Однак, з її поширенням перед представниками бізнесових структур виникає низка
дискусійних питань. Одним із них є відображення соціальної діяльності у
звітності.
Це питання неодноразово розглядалося
у працях вітчизняних вчених. Серед яких варто виділити: Жиглей І.В., Грицишин
Д.О., Дикий А.П. [1], Давидюк Т.В. [2], Костирко Р.О.,
Ліснича Т.В. [3], Черних О.В. [4], Юрченко О.В. та ін. У цих роботах більше
уваги присвячено важливості відображення соціальної відповідальності у
звітності, разом з тим відсутній єдиний підхід щодо вирішення цієї проблеми. З
огляду на таке виникає потреба у дослідженні наявних методик формування
соціальної звітності.
Соціальна
відповідальна діяльність набула більшого поширення серед великих компаній. Так,
за дослідженням журналу «ГVардия», уже протягом декількох років
одним із лідерів за соціальною активністю витупає Систем кепітал менеджмент [5]. Це одна з компаній, яка першою
в Україні опублікувала соціальний звіт. Іншими лідерами з соціально
відповідальної діяльності є компанії «Київстар», «Оболонь», МТС, «Метро Кеш енд
Керрі Україна», ДТЕК, Метінвест та ін. Як бачимо, ці бізнес-структури
відносяться до приватного бізнесу та є великими загальновідомими компаніями, як
на вітчизняному, так і зарубіжному ринках. Серед невеликих підприємств,
особливо тих, які відносяться до галузей промисловості, соціальна
відповідальність практично не здійснюється. До прикладу, швейна промисловість є
однією з галузей, яка потребує значної кількості персоналу, серед якого
переважають жінки. Тому іноземні замовники вимагають підтвердження дотримання
трудового законодавства та результатів соціальної діяльності шляхом складання
соціальної звітності. Однак, у зв’язку з відсутністю державної підтримки,
методичних норм та галузевих рекомендацій керівники підприємств не можуть
пред’явити таких даних, адже фінансова звітність не розкриває такої інформації.
Як зазначає Костирко
Р.О. та Ліснича Т.В., традиційна фінансова звітність надає інформацію про
фінансовий капітал, однак інформація щодо інтелектуального та людського
капіталу в ній відсутня. Більшість інвесторів все більше зацікавлені у
нефінансових показниках, оскільки соціальне інвестування зростає з кожним роком
[3].
Тому виникає потреба
в окремому відображенні соціальної діяльності у звітності.
На сьогодні виділяють
три основні форми нефінансової звітності:
- Звіт про прогрес
реалізації принципів Глобального договору
- Звіт зі сталого
розвитку, підготованого за вимогами системи GRI (Глобальної ініціативи зі звітності)
- Окремий соціальний звіт
за показниками, які самостійно визначаються компанією.
В Україні серед
представників соціально відповідального бізнесу найпоширенішим є складання
звітності за принципами Глобального договору. Така звітність переважно
сформована у довільній формі у вигляді буклетів. Вона є легкою для сприймання,
однак не надає повної інформації, адже відображає лише якісні показники
соціальної відповідальності. Не менш вагомим недоліком є відсутність
стандартизованої форми. На думку Черних О.В., стандартизований звіт дозволяє порівнювати
компанії, допомагає компаніям провести серйозний аналіз її діяльності, витягти
з процесу звітності максимальні результати для себе. У зв'язку з цим, виникає
необхідність розробки єдиної форми соціального звіту для великих українських
підприємств [4]. Оскільки концепція соціальної
відповідальності носить добровільний характер, вважаємо, що вона може
впроваджуватися підприємствами різних форм власності та розмірів, а не лише
великими компаніями.
Останнім часом все
більшого поширення набули дослідження щодо доцільності введення інтегрованої
звітності. Тобто звітності, яка б відображала показники фінансової та
нефінансової діяльності.
Як зазначає Костирко
Р.О. та Ліснича Т.В. головна мета інтегрованої звітності полягає у відображенні
повної інформації про діяльність підприємства та структуруванні відповідно до
стратегічних завдань організації, моделі бізнесу та управління [3]. Такої ж
думки дотримується Давидюк Т.В., Грицишин Д.О., Дикий А.П.
Існують дві основні
причини для впровадження зовнішньої інтегрованої звітності. Перша полягає в тому,
що такий вид звітності є ключовим елементом ухвалення стратегії стійкого розвитку,
завдяки розкриттю можливостей і ризиків, що є необхідним для підтвердження стійкості
розвитку суспільства. Друга причина полягає в тому, що інтегрована звітність
дозволяє донести до зацікавлених сторін інформацію про посилення корпоративного
розкриття і прозорості діяльності підприємства [2].
Однак, незважаючи на
переваги інтегрованої звітності, на сьогодні відсутні конкретні рекомендації
щодо її складання. Також залишається незрозумілим, що передбачатиме собою
інтегрована звітність. Тобто, чи буде це доповнення наявних форм фінансової
звітності, чи перенесення фінансових показників у звітність з відображення соціальної
відповідальності.
Грицишин Д.О., Дикий
А.П. пропонують показники натурального характеру розміщувати в додатках до звітності
про соціальну та екологічну відповідальність [1]. Також науковці розробили пакет звітності про соціальну та екологічну діяльність.
Проаналізувавши наявні
підходи, вважаємо найбільш доцільним розробити стандартизований пакет
нефінасової звітності, який би передбачав всі напрямки реалізації соціальної
відповідальності. Але, разом з тим, дозволяв підприємствам (наприклад, швейної
галузі) складати лише ті форми та статті, які стосуються соціальної діяльності щодо
працівників. При цьому подавати інформацію щодо витрат на оплату праці,
покращення робочого місця та заходів з охорони праці, підвищення кваліфікації,
та ефект від цих витрат. Це сприятиме ефективному управлінню, забезпечить
довіру до компанії, підвищить прозорість та готовність до роботи на інших
ринках.
Список використаних джерел
1. Грицишен
Д.О. Соціальна та
екологічна діяльність підприємств: напрями розкриття бухгалтерської інформації
/ Д.О. Грицишен, А.П. Дикий // Вісник ЖДТУ. – 2011. - №1 (55).
2. Давидюк
Т.В. Конвергенція
бухгалтерської та соціальної звітності в частині людського капіталу: розвиток
існуючих підходів / Т.В. Давидюк // Економіка: реалії часу. – 2012.
3. Костирко Р.О. Інтегрована
звітність – інструмент забезпечення сталого розвитку суспільства / Р.О.
Костирко, Т.В. Ліснича // Економіка Менеджмент Підприємництво. – 2012. - № 24
(І).
4. Черних О.В. Соціальний звіт як
інструмент управління соціальною відповідальністю компанії / О.В. Черних //
Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». – 2011. –
С. 203-205.
| 
