|
Купчик Мілана
аспірант
Київський національний торговельно-економічний університет
м. Київ
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЛУМАЧЕННЯ ПОНЯТЬ В УПРАВЛІНСЬКМУ ОБЛІКУ
В теоретичних основах наукових досліджень управлінського
обліку зосереджується увага на обліку витрат та калькулювання собівартості
продукції, досліджується поведінка витрат, що дозволяє виявити основні
тенденції діяльності підприємства з метою досягнення тактичних та стратегічних
цілей. Витрати виникають в процесі будь-якої діяльності, зокрема, в основній
діяльності в процесі виробництва та реалізації продукції, де облік витрат
посідає головне місце, адже вони впливають на фінансовий результат, що є
основним показником для аналізу, контролю та планування діяльності
підприємства. Тому важливим етапом і найбільш суперечливим в управлінському
обліку є дослідження сутності та трактування понять «витрати» та «затрати». Науковці
розділяють свої погляди щодо необхідності виокремлення витрат та затрат як
облікових категорій (табл. 1).
Таблиця 1
Використання термінів «витрати» та «затрати» у працях науковців
Аналізуючи наукові
думки, доцільно виділити дві групи науковців. До першої групи відносяться
вчені, що оперують тільки терміном «витрати». Однак одні автори ототожнюють
терміни «витрати» та «затрати», вважаючи їх синонімічними категоріями, а інші застосовують тільки термін «витрати», надаючи їм різних властивостей за допомогою класифікаційних ознак.
Так, професор О.В.
Карпенко поняття «затрати» вважає русизмом та схиляється до думки, що необхідно
мінімізувати розбіжності у трактуванні одних і тих же понять [3, с. 46].
М.В. Кужельний
визначає витрати як основу для проведення комплексу робіт з калькулювання
собівартості продукції, при цьому не виділяючи термін «затрати» як окрему
облікову категорію [4]. С.Ф. Голов дає наступне визначення витрат: «Вичерпані
(спожиті) витрати – це збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі
поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду. Вичерпані витрати відображаються у звіті про фінансові результати.
Невичерпані (неспожиті) витрати – це збільшення або зменшення активів у процесі
поточної господарської діяльності для отримання доходу в майбутньому» [1, с. 60]. Можна
зробити висновок, що зазначена класифікація витрат підприємства є спробою
вирізнити відмінні риси, які властиві затратам і витратам підприємства.
До другої групи можна віднести вчених, що розмежовують інтерпретацію
термінів «витрати» та «затрати» на рівні економічного змісту та пов’язують зі
значним розширенням завдань системи обліку. Так, Л.В. Нападовська термін
«затрати» безпосередньо пов'язує з формуванням собівартості продукції (робіт,
послуг) у процесі господарської діяльності. В зв’язку з цим затрати вона
розуміє як «сукупність затрат на виробництво продукції та її реалізацію».
Термін «витрати» використовується у фінансовому та податковому видах обліку,
характеризують фактично здійснені протягом звітного періоду витрати
підприємства [5, с. 77].
В.В. Сопко, для
економіко-правового визначення витрат та затрат процес діяльності, розділяє на
операційний та неопераційний. Коли діяльність має операційний характер, то до
початку діяльності капітал має форму грошей, ці гроші мають бути перетворені на
ресурси діяльності, тобто витрачені. Процес перетворення грошей на ресурси має
характер витрачання і назву – «витрати». І, відповідно, процес перетворення
придбаних ресурсів на новий продукт праці як результат діяльності до моменту
його продажу має історичну назву «затрати». Використані у процесі виробництва
різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту праці формують
поняття «затрати». Грошовий вираз суми «затрат» на виробництво конкретного
продукту визначає поняття «собівартість». Зміст термінів «затрати» і
«собівартість» поєднується в понятті затрати виробництва [7, с. 22].
Н. М. Цвєткова визначає
термін «затрати» та пов’язує його з виготовленням продукції та включенням в її
собівартість. Термін «витрати» не застосовують у виробничій діяльності,
оскільки витрати не включають в собівартість продукції, вони є витратами
періоду і їх вираховують із суми доходів при визначенні фінансового результату
виходячи із принципу нарахування і відповідності доходів і витрат [8, с.16].
Підсумовуючи розмаїття тлумачень, зазначимо, що в
дослідженнях відсутнє єдине визначення витрат та затрат. Однак, для подальшого
інтегрованого розвитку управлінського обліку, необхідним є визначення єдиної
думки вищеназваних облікових категорій. Так, доцільно зазначити, що вартість
витрачених матеріалів у фінансовому обліку визнається тільки коли вироблена
продукція реалізована. Повинен пройти повний виробничий цикл перш ніж витрати у
фінансовому обліку будуть віднесені саме до витрат. У момент відпуску
матеріалів не відбувається ні зменшення активів, ні збільшення зобов’язань, а
лише трансформація одного виду ресурсу в інший. Система управлінського обліку
повинна забезпечувати інформацією в будь-який момент, тому є необхідним надання
інформації щодо суми понесених затрат у процесі виробництва. Враховуючи
попередній досвід досліджень, можна дійти висновку, що категорію «витрати» слід
трактувати як зазначається в Національному положенні (стандарті)
бухгалтерського обліку 1
«Загальні вимоги до фінансової звітності»
від 07.02.2013 № 73,
а саме як «зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення
зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком
зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)» [6],
а затрати як «процес перетворення придбаних ресурсів на новий продукт праці» [7, с.22].
Список використаних джерел
1. Голов С.Ф. Управлінський облік: підруч. – 2-ге вид. – К.: лібра, 2004. –
704 с.
2. Гаценко О. П. Управлінський облік: Навч. посіб. для
дистанційного навчання / За наук. ред. Ю. В. Ніколенка.
— К. : Університет «Україна», 2008. — 359 с.
3. Карпенко О.В. Управлінський облік: організація, методологія, методика
викладання: Монографія. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. – 341 с.
4. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: підруч. – К.:
КНЕУ, 2001. –334 с.
5. Нападовська, Л.В. Управлінський облік [Текст]: підручник для вузів / Л.В.
Нападовська. – 2-ге видання К. : КНТЕУ, 2010. – 648 с.
7. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: підручник: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1998.
– 448 c.
8. Цвєткова Н. Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття
управлінських рішень [Текст] // Бухг. облік і аудит. – 2008. - № 3. - С. 14-27.
| 
