|
Яцко Максим
к.е.н., викладач
ДВНЗ «Ужгородський
національний університет»
м. Ужгород
ВДОСКОНАЛЕННЯ понятійного апарату фінансової звітності
Питання
понятійного апарату є важливими. Кожній науці притаманний
понятійно-категоріальний апарат, який становить її фундаментальну основу при
формуванні теорії та методології. Змістове наповнення понять буде визначати
характер та особливості їх взаємодії, а відтак є надзвичайно важливим у процесі
наукового пошуку та пізнання.
Законодавство
України містить достатню кількість норм, що регулюють сферу бухгалтерського
обліку в Україні, але є деякі статті або норми, що потребують додаткового як
теоретичного, так і практичного обґрунтування.
Зокрема,
стаття 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» [1] має назву «Подання та оприлюднення фінансової звітності», хоча в
нормативно-правових документах не зазначено детальне тлумачення цих термінів.
Професор Соколов
Я.В. підкреслює, що «правильне використання термінології дозволить однозначно
визначити ті чи інші поняття» [2, с. 14],
отже, визначення належного сутнісного наповнення понять, що становлять об’єкт
дослідження, є ключовим у подальшому розв’язанні наукових проблем.
Метою
написання даної праці є обґрунтування та виявлення сутнісних характеристик
понять «подання фінансової звітності» та «оприлюднення фінансової звітності»,
що дозволить вдосконалити в цій частині понятійний апарат фінансової звітності.
Барановська
Т.В. вважає, що «бухгалтерський облік є складною інформаційною системою, яка забезпечує
зв’язок між господарською діяльністю та особами, що приймають рішення» [3, с. 204]. Тому процеси подання та оприлюднення
фінансової звітності, на основі якої приймаються рішення, повинні розглядатися
саме в системі бухгалтерського обліку для того, щоб показати який зв’язок
користувачів із системою бухгалтерського обліку і чому рішення користувачів
впливають на діяльність підприємства. Такий зв’язок проявляється через процес
подання та оприлюднення, що є елементом засобу комунікації у площині фінансової
звітності.
Розвиток
сучасної науки та вимоги сьогодення визначають поняття «подання» та
«оприлюднення» як процеси, що є індикаторами «здоров’я» економіки та рівня
демократичності, оскільки певні принципи переносяться із суспільних відносин в
економічні. Саме процес подання як передача звітності її користувачам становить
основу в розкритті інформації, що міститься у фінансовій звітності.
Досягнення
цілі бухгалтерського обліку – це представлення інформації в звітності [4, с. 24]. Вважаємо, що досягнення цілі
представлення інформації в звітності відбувається саме в процесі подання та
оприлюднення фінансової звітності.
Проф. Кіндрацька
Л.М. зазначає, що «на поверхні мета фінансової звітності якраз і полягає у
наданні інформації» [5, с. 125]. Тому під
цими дефініціями, враховуючи їх роль та значення в меті фінансової звітності,
варто розуміти:
Подання фінансової звітності – це процес адресного
представлення фінансової звітності її користувачам в паперовій та електронній
формі з метою прийняття рішень.
Оприлюднення фінансової звітності – це процес публічного
розміщення фінансової звітності для широкого загалу та користувачів, що
приймають рішення на її основі, шляхом її публікації в спеціалізованих виданнях
чи за допомогою мережі Інтернет.
Друга
дефініція включає в себе першу, бо саме «оприлюднення» може стосуватись всіх
користувачів одночасно. Таке поглинання характеризується мірою доступу тих
користувачів фінансової звітності, що проявляють інтерес.
Однією із
сутнісних рис, що дозволяє розмежовувати зазначені поняття, є адресність, тобто
наявність конкретного користувача, що отримує звітність у процесі її подання,
та відсутність орієнтації на нього, як такого, у процесі оприлюднення. В
процесі оприлюднення фінансової звітності користувач не визначений, бо тут
більшою мірою відіграє роль сам процес, а не орієнтація його на користувача.
Характерним
є те, що в процесі подання спостерігається пасивна поведінка користувача. Хоча
існують певні винятки із цього правила, а саме подання відповідних запитів щодо
надання інформації. Процес оприлюднення передбачає активну поведінку
користувача, що полягає в тому, щоб знайти фінансову звітність саме того підприємства
і за ті звітні періоди, які цікавлять.
Поряд із поняттям «розкриття» деякі дослідники
виокремлюють поняття «фінансове звітування», що є близьким за значенням. Так,
Івахів Ю.О. під поняттям «фінансове
звітування» пропонує розуміти систему генерування, розкриття, поширення і
використання фінансової інформації про діяльність підприємства для прийняття
користувачами економічних рішень [6, с. 7].
Але дослідником не аналізується кожна запропонована ним складова, а відтак
неможливо зрозуміти, що мається на увазі під «поширенням фінансової
інформації». На нашу думку, поширення фінансової звітності можливе тільки через
її подання та оприлюднення, що становить собою практичну компоненту в отриманні
фінансової звітності користувачами. Дана складова фінансового звітування
підсилює доречність дослідження процесів подання та оприлюднення. Зазвичай
«поширення» стосується певного продукту, що має споживчі властивості, і
використання терміну стосовно фінансової звітності, на підставі якої
приймаються рішення, на нашу думку, є недоцільним.
Всі аналізовані вище дефініції певним чином стосуються
об’єкта дослідження, дозволяють його показати з різних боків.
Отже, процеси подання та оприлюднення фінансової звітності мають
різне змістове наповнення і характеризуються рядом особливостей, виокремлення
яких дозволило чітко виділити межі кожного з них. Зокрема, характерними
ознаками для них є адресність, активна та пасивна поведінка користувача, а
також наявність потреби у прийнятті рішень на підставі даних фінансової
звітності. Уточнення цих понять дає імпульс розвиткові уявлень про облікову
науку.
Процеси
подання та оприлюднення фінансової звітності є важливими для всіх підприємств,
оскільки служать своєрідним зв’язком із зовнішнім середовищем, контрагентами та
зацікавленими сторонами, який допомагає розвивати економічні відносини та є
вагомою складовою у розвиткові ринкової економіки.
Список використаних
джерел
2. Соколов
Я.В. Бухгалтер –
профессия молодых: научно-популярное издание / Я.В. Соколов, С.А.
Стуков. – М.: Финансы и статистика, 1987. –
126с.
3. Очерки по
бухгалтерскому учету и контролю. Результаты диссертационных исследований
проблем бухгалтерского учета и контроля Житомирской бухгалтерской научной школы: монография.
– Житомир: ЧП «Рута», 2005. – 444с.
4. Шилова
Л.Ф. Методология формирования и инструментарий бухгалтерской отчетности:
автореф. дис... докт. екон. наук: спец. 08.00.12 „Бухгалтерский учет,
статистика” / Л.Ф. Шилова. — Марийский государственный
технический университет. — Йошкар-Ола., 2010. — 40 с.
5. Кіндрацька
Л.М. Фінансова звітність: проблеми розкриття інформації / Л.М. Кіндрацька//
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми розвитку обліку,
контролю та аналізу в умовах глобальних економічних змін», 7-8 жовт. 2010 р. –
Полтава: ТОВ «АСМІ», 2010. – С. 124-126.
6. Івахів
Ю.О. Фінансова звітність підприємств: обліково-аналітичні аспекти: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.09
„Бухгалтерський облік, аналіз і аудит (за видами економічної діяльності)” /
Ю.О. Івахів. — Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана. – Київ, 2012. — 20с.
| 
