|
Данкевич Віталій
к.е.н.,
асистент кафедри
Житомирський
національний агроекологічний університет
М.
Житомир
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА
МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Організація
управління сільським господарством в умовах ринкової економіки потребує залучення
нових технологій та розробки системи моделей оптимізації розвитку галузі. Сучасне
планування виробництва в аграрному секторі економіки України неможливе без
застосування методів економіко-математичного моделювання [2]. На аграрні підприємства впливає значна кількість факторів зовнішнього
середовища в результаті чого формується область невизначеності умов, на базі
яких приймаються управлінські рішення. Результатом використання моделювання
стане можливість збалансування господарської діяльності товаровиробників.
В природничих науках
проблеми можуть бути досліджені з допомогою лабораторних експериментів, що
допускають варіативний вплив факторів. В економічній науці є дуже мало
можливостей для застосування контрольованих експериментів [4]. Тому для дослідження впливу багатьох факторів і виявлення закономірностей
в економіці доцільно використовувати обчислювальний експеримент на основі
математико-статистичних, економіко-математичних та імітаційних моделей. Метод моделювання
забезпечує створення адекватних економіко-математичних моделей з подальшим
перенесенням результатів моделювання на реальні виробничі умови.
У сільському
господарстві при високотоварному виробництві, як правило, доводиться мати
справу зі складними системами, що обумовлює необхідність враховувати органічні
зв’язки між галузями. Так рослинництво і тваринництво є
взаємнопостачальницькими сферами. Перша з них є джерелом кормовиробництва для
тваринницької галузі, а остання є постачальником важливих для землеробства
органічних добрив. Враховуючи важливу умову технологій вирощування
сільськогосподарських культур – сівозміни, виникає необхідність дослідження
зв’язків між окремими підгалузями рослинництва, щодо забезпечення впровадження
і дотримання науково обґрунтованого чергування культур. Важливим при
моделюванні є врахування наявності необхідних площ земельних угідь [4]. Лише
при комплексному аналізі можливо отримати адекватні результати, що всебічно
характеризують досліджувану систему.
Процес оптимізації землекористування
у високотоварних сільськогосподарських підприємствах є складним організаційним
механізмом, що потребує врахування усієї сукупності складових підсистем та
зв’язків між ними. Досліджуваний об’єкт як система, складається з вхідних
елементів, стержневої частини або безпосередньо механізму реалізації завдань і
вихідних елементів чи наслідків (рис. 1). Вхідними елементами системи
оптимізації виробничої структури високотоварних агроформувань є наявність
необхідного ресурсного потенціалу, державна підтримка, урегульованість
відносин, розвиток переробної сфери та організаційно-управлінський потенціал.
Область, в якій відбувається аналіз даних, включає в себе суб’єкт дослідження
– економіста-аналітика, головною метою якого є оптимізація виробничої функції
і, як наслідок, розробка рекомендацій щодо землекористування.
При формуванні моделі
оптимізації землекористування високотоварних сільськогосподарських підприємств
задаються змінні, що виражають економічні категорії їх функціонування та
обмеження: за трудовими ресурсами, агротехнічними вимогами, кормовим балансом,
по визначенню кількості необхідної техніки, за капітальними вкладеннями, а
також обмеження для меж, в яких можна визначати значення окремих змінних [3].
Формування обмежень здійснюється за допомогою інформаційного блоку моделей.
Ядром або ключовою
складовою процесу системного удосконалення землекористування у
сільськогосподарських підприємствах є безпосередньо його організація і
реалізація на практиці. Складність цього процесу полягає у системності його
кінцевої мети та методики здійснення. У результаті виконання усіх передбачених
заходів моделювання очікується забезпечення економічних, соціальних та
екологічних вигод.
Рис. 1. Механізм оптимізації землекористування у
високотоварних агроформуваннях
Джерело: власні
дослідження
Результати
моделювання проведені на базі ПСП "Сокільча”
Попільнянського району Житомирської області дали змогу оцінити перспективи
подальшої діяльності та резерви розширення виробництва, збалансувати структуру
землекористування, спрямувати її до сучасних умов господарювання. Трансформацію
земельних угідь на підприємстві слід здійснювати поетапно, протягом не менше
одного року, дотримуючись агротехнічних вимог при вирощуванні культур, та
створення кормової бази для нарощування поголів’я тварин. Досягти ефективності
господарської діяльності можливо лише за рахунок модернізації виробництва,
застосування сучасних підходів до ведення господарського виробництва.
Розроблена модель спрямована
на оптимізацію землекористування, а саме на зростання ефективності використання
земельних ресурсів та забезпечення їх екологічної стійкості і здатності до
самовідновлення. Як і будь-яка
інша управлінська дія, така трансформація потребує оцінки витрат та
результатів. Використовуючи моделювання, господарства
матимуть змогу в оперативному порядку визначати, яка структура
сільськогосподарських угідь дасть їм змогу отримати максимальний економічний
ефект у поточному періоді. Визначивши це, аграрні підприємства зможуть приймати
рішення про трансформацію однієї категорії угідь в інші, пристосовуючи до даної
трансформації свою виробничу програму. Запропонована економіко-математична модель
оптимізації землекористування для
високотоварних господарств адаптивна не тільки з боку підвищення адекватності
опису існуючих структурно-функціональних особливостей діяльності, економічної
обґрунтованості запропонованих управлінських рішень, але й можливостей
урахування екологічного та соціального чинників.
Список використаних джерел
1. Кундіус В.
А. Математичні методи в економіці та моделювання соціально-економічних процесів
в АПК / В. А. Кундіус, Л. А. Мочалова, В. А. Кегель. – 2-е вид., перероб. і доп. –
М.: Колос, 2001. – 288 с.
2. Монахов А. В. Математические
методы анализа экономики / А. В. Монахов. – Санкт-Петербург:
"Питер”, 2002. – 176с.
3. Личкіна
М.М. Імітаційне моделювання економічних процесів / М. М. Личкіна – М:
Академія АйТі, 2005 – 160 с.
4. Цюпко
С. В. Экономико-математические модели прогнозирования развития сельского
хозяйства Украины : Авт. дис… канд. екон. наук: 08.03.02 / Цюпко Сергей
Викторович. – Национальный аграрный ун-т. – К., 2001.
5. Храмова
И. Г. Вертикальная интеграция в продовольственном секторе России (деятельность
агрохолдингов) / И. Г. Храмова //. – Москва, 2003. – с. 52.
| 
