|
Стефанович Наталія
старший
викладач
Херсонський
національний технічний університет
м.
Херсон
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ З ОБЛІКОВИХ
ДИСЦИПЛІН
Сучасний
ринок праці не потребує фахівців, які орієнтовані на репродуктивний характер
виконання професійних функцій. Вища школа повинна готувати спеціаліста, рівень
професійної та особистої культури якого здатен забезпечити дієвість економічних
перетворень. Особливу увагу необхідно приділити проблемі створення умов для
формування в майбутнього фахівця сучасного світогляду, розвитку його творчих
здібностей, навичок самостійного наукового пізнання та самоосвіти.
В
системі економічної професійної освіти недостатньо уваги приділяється
опануванню сучасних педагогічних технологій, що дають змогу змінити методи організації
навчального процесу, характер взаємодії суб’єктів системи, їх мислення і рівень
розвитку.
Провідними
тенденціями вищої освіти спеціалістів в області обліку і аудиту є перенесення
акценту з викладацької діяльності викладача на пізнавальну діяльність студента,
на активізацію його пізнавальної діяльності; впровадження особистісно
орієнтованих технологій навчання[1].
В
умовах особистісно орієнтованого навчання професійна діяльність викладача і
навчальна діяльність студента набуває якісно іншого характеру: центральною
фігурою навчального процесі стає студент, його перестають учити, він сам
навчається.
Ознаками
особистісно орієнтованого навчання є: зосередження на проблемах особистості;
надання пріоритету індивідуальності;співпраця, співдружність, співтворчість між
студентом і викладачем; створення ситуації вибору й відповідальності;
пристосування методики до навчальних можливостей студентів, стимулювання
розвитку й саморозвитку студента.
Навчання
у ВНЗ продовжує залишатись переважно традиційним: інформаційно-словесним,
лекційно-семінарським. Тому спостерігається зростання незадоволення учасників
освітнього процесу. Це змішує викладачів шукати методи і прийоми навчання.
Викладач повинен створити такі умови, такий режим, які б дали змогу розвивати
особистість студента, його творчий потенціал.
Вирішення
цієї проблеми ми бачимо у використання таких інноваційних методах навчання як
проблемна лекція, «лекція з пропусками», використання ігрових методів.
Лекція
у ВНЗ – одна з провідних форм навчального процесу, метод навчання й виховання. Під
час проблемної лекції викладач не дає знання в готовому вигляді, а ставить
перед студентами проблему, пробуджує в них бажання знайти засоби її вирішення,
процес осмислення матеріалу відбувається в співпраці й діалозі викладача зі
студентом, що активізує пізнавальну активність останніх.
У
ході проблемної лекції здебільшого використовується проблемний виклад та
частково-пошуковий метод. Проблемний виклад лекційного матеріалу передбачає
розв’язання викладачем проблем або формулювання ним пошукового пізнавального
завдання, а також демонстрацію різних способів їх розв’язання. Головна мета
такого методу – залучення студентів до наукового пошуку шляхом демонстрації
перед ними зразків пошукової діяльності та підготовка до самостійного розв’язання
нових навчальних проблем.
Частково-пошуковий
метод передбачає виклад навчального матеріалу у формі евристичної бесіди й
допомагає поетапно й поступово вводити студентів в атмосферу самостійного
пошуку й розв’язання окремих питань проблеми.
Підготовка
проблемної лекції вимагає від викладача великої методичної роботи,
переосмислення матеріалу з метою представлення його у вигляді проблемного
питання.
Етапи
підготовки викладача до проблемних занять, які визначені М.Фіцулою:
-
виявлення знань студентів, які повинні бути базовими для проведення такого
заняття;
-
з’ясування проблеми загалом, яку поділяють на 2-3 підпроблеми, кожну з яким
повинні сформулювати студенти самостійно;
-
підбір інформації для кожної підпроблеми і продумування методики їх
розв’язання;
-
підбір завдань для самостійної роботи студентів [2, c.183].
Така
структура навчальної інформації спонукає студентів до внутрішнього прийняття
інформації, її сутнісного розуміння, цілеспрямованого і мотивованого засвоєння,
що веде до розвитку й узагальнення професійних знань.
Відійти від моделі односторонньої
комунікації в лекційних заняття допомагає також
«лекції з пропусками». Такий
вид лекції дозволяє поєднати керівну функцію викладача з високою активністю
студентів, монолог лектора зводиться до мінімуму, перевага надається діалогу
викладача і студента. Цей вид лекцій потребує від студентів
попередньої підготовки до неї на основі опорного конспекту лекцій, який містить
завдання репродуктивного характеру. Наприклад, з теми «Облік основних засобів»
- дати визначення основним засобам, ознайомитися з методами їх амортизації.
Студенти заздалегідь отримують опорний конспект лекції на поштову скриньку
групи або через соціальну
мережу «ВКонтакте».
Під час лекції викладач активно обговорює зі
студентами питання лекції, надає їм можливість виступити з доповненнями.
Студенти роблять необхідні записи і помітки в опорному конспекті, отримують
відповідь від викладача на питання, які виникли у процесі підготовки до лекції.
Перевагами
такої організації лекційного заняття є можливість опрацювання значного масиву
інформації, оперативний зворотній зв'язок з аудиторією, активізація і мотивація
пізнавальної діяльності студентів, можливість отримання балів за лекційне
заняття в умовах кредитно-модульної системи. В той же час «лекція з пропусками»
має суттєву ваду - студенти з низьким рівнем пізнавальної самостійності
потребують додаткового контролю викладача, якому потрібно значно більше часу
для того, щоб підготуватися до такої лекції.
Ігрові
методи навчання дозволяють поєднати процес навчання і виховання, активізувати
пізнавальну діяльність студентів, розкрити їх творчій потенціал. Ігри можна
використовувати не тільки при проведенні лекційних і практичних занять, а і в
поза аудиторній роботі зі студентами. Наприклад, проведення брейн-рингу зі
спеціальності. Серед студентів кожного курсу формуються команди по 3-5
учасників. Група викладачів готує конкурсні завдання для кожної команди
індивідуально, різного рівня складності в залежності від рівня професійної
підготовки студентів та критерії їх оцінювання. Найбільшу популярність набули
такі завдання: презентація команд; пантоміми на тему «Моя професія – бухгалтер»;
творче завдання «Цифра в назві пісень та казок»; завдання з відповіддю у
вигляді числа.
Брейн-ринги
є універсальною формою гри, оскільки їх можна організовувати для студентів
будь-якої спеціальності.
Отже,
використання і поєднання описаних методів навчання дозволять студентам не лише
оволодіти новими знаннями, а й уточнити, доповнити, узагальнити, систематизувати
знання, здобуті самостійно. Студенти не тільки стають впевненішими у своїх
силах, але й спроможні критично і вдумливо сприймати й оцінювати інформацію,
отриману на занятті.
Список
використаних джерел
1.
Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. - 2002. - № 26. -С. 2-14.
2.
Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч.посіб./Михайло Михайлович
Фіцула.-К.:Академвидав, 2005.-542с.
| 
