|
Здирко
Наталія
асистент кафедри
аудиту та державного контролю
Прохорова
Вікторія
студентка
Вінницький
національний аграрний університет
м. Вінниця
ОСОБЛИВОСТІ
ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТУ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ
В останні роки
банківська система перебуває під впливом постійних змін через прагнення уряду
підвищити економічну ефективність нашої країни і поліпшити механізм розподілу
ресурсів (створюється атмосфера відвертості, конкуренції, ринкової дисципліни).
Банківські установи, які за роки Радянського Союзу знаходилися під жорстким
регулюванням держави, отримали велику самостійність. Для того, щоб вижити в
сучасних умовах кризових явищ, їм необхідно відповідно реагувати на ринкові
зміни, одночасно підсилюючи контроль за банківською діяльністю (станом активів,
доходів, зобов’язань, облікових процедур тощо).
Одним з ефективних засобів зниження
ризику банкрутства чи інших несприятливих фінансових ситуацій для банку є
проведення аудиторських перевірок. При цьому аудит може проводитись в таких
формах: фінансовий аудит (перевірка достовірності фінансової звітності);
операційний аудит (перевірка процедур та методів з метою оцінки їх
ефективності); управлінський аудит (аналіз рівня і стану управління в
комерційних установах); проектний аудит (аналіз своєчасного і якісного
виконання запланованих проектів) тощо. Проведення комплексного аудиту,
застосовуючи усі попередні форми, дозволить оцінити всі сторони діяльності
банків.
Ще одним
аргументом для захисту доцільності проведення аудиту є те, що держава в особі
контролюючих органів приділяє значну увагу забезпеченості реальності та
достовірності обліку та звітності банківських установ.
Основним
предметом аудиту комерційної діяльності банку є оцінка кредитних операцій, адже
вони є головним формоутворюючим елементом структури доходів та видатків банку. Самостійно
оцінюючи кредитоспроможність своїх позичальників, банк не завжди може мати
достатньо інформації про їх фінансовий стан та економічну діяльність загалом,
так само як є імовірність невчасного виявлення помилкової інформації про них.
Тому доцільним є звернення власників банківських установ до
аудиторів-професіоналів.
При цьому аудитором чи аудиторською
групою здійснюються такі операції: перевіряється наявність і правильність
оформлення кредитних договорів; перевіряється достовірність наявної у
банківської установи інформації про характер господарської діяльності та про
фактичний стан позичальників, поручителів та гарантів кредитної операції;
проводиться детальна перевірка документів, що розкривають зміст наданого
позичальником забезпечення кредиту; проводиться дослідження процесу
бухгалтерського обліку кредитних операцій банку; досліджується достовірність
обліку коштів за статтями, що формують капітал банку; проводиться арифметична
перевірка розрахунку економічних показників тощо.
Виконання вище запропонованих завдань в
процесі аудиторської перевірки дозволить аудиторам отримати достатньо
деталізовану інформацію, яка буде необхідна для формування об’єктивного
аудиторського висновку діяльності досліджуваного банку в умовах нестабільної
фінансово-кредитної ситуації в нашій державі [1, с. 335].
Слід зауважити,
що на відміну від країн світу, що функціонують в умовах ринкової економіки вже
тривалий час, в Україні становлення аудиту як системи незалежного контролю на
сьогодні ще перебуває на стадії розвитку та характеризується певними недоліками
та суперечностями [2, с. 147]. Так, до основних недоліків можна віднести
недосконалість наявної нормативно-методичної бази аудиту, відсутність чіткої
регламентації контролю якості аудиторських послуг для проведення аудиторських
перевірок.
В процесі дослідження можна дійти висновку, що
проведення аудиторських перевірок як банківських установ, так і інших
господарюючих суб’єктів потребує адаптації міжнародних стандартів аудиту до
особливостей вітчизняної практики, удосконалення нормативно-методичної бази як
важелю ефективного розвитку аудиту та контролю якості надання аудиторських
послуг. Таким чином, щоб запобігти виникненню недоліків, порушень, зловживань
та фінансових збитків у сфері банківської діяльності, суттєвим є посилення ролі
внутрішнього контролю банку, основною формою якого є аудит.
Список
використаних джерел:
1. Шило Ж.С. Особливості проведення
аудиту кредитних операцій комерційного банку / Ж.С. Шило // Вісник
Національного університету водного господарства та природокористування. – 2009.
– №1(45). – С. 329- 335.
2. Очеретько
Л.М. Проблеми аудиту в банківських установах у період кризи та шляхи їх
подолання / Л.М. Очеретько // Держава та регіони. – 2010. – №4. – С. 146-149.
| 
