|
Чумакова Ірина
к.е.н.,
доцент, завідувач відділу
Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»
м.
Київ
реформування
контролю як функції управління державними фінансами
Подальший розвиток України у посткризовий період
вимагає суттєвої модернізації усіх сфер управління економікою, зокрема
державних фінансів. Належне управління державними фінансами потребує адекватної
системи інформаційного забезпечення прийняття ефективних рішень задля
поліпшення підзвітності і результативності управління державними фінансами, покращення адміністративної та управлінської культури.
Цим пояснюється та велика увага, яка приділяється сфері фінансового контролю в
Європейському Союзі (далі – ЄС) й інших розвинутих країнах світу. Удосконалення
в цій царині носять перманентний характер і синхронізуються із змінами в
глобалізованій економіці.
В Україні процеси
реформування фінансового контролю розпочалися 10 років тому. Саме тоді були
започатковані напрями реформування державного фінансового контролю (далі – ДФК),
зокрема: розвиток системи державного внутрішнього фінансового контролю (далі –
ДВФК); напрацювання ефективного інструментарію адаптації міжнародної практики державного
аудиту до української специфіки фінансового контролю суб’єктів державного
сектору економіки; удосконалення методологічних засад ДФК й аудиту ефективності
в контексті запровадження програмного бюджетування.
Характерно, що в
останні роки процеси реформування контролю у сфері управління державними фінансами
в Україні набули певного динамізму та поступу і були ознаменовані ухваленням
кількох рішень Уряду, присвячених питанням розвитку системи управління
державними фінансами, посилення бюджетної дисципліни та контролю за витратами
бюджету, модернізації ДВФК і запровадження зовнішнього незалежного аудиту виконання
бюджету за доходами і витратами згідно з міжнародними стандартами [1-3].
У 2010 році
здійснення таких процесів отримало офіційне підтвердження у Програмі
економічних реформ [4], якою було визначено кроки влади, спрямовані на модернізацію
всіх інструментів національної економіки України з урахуванням передового
досвіду в цій сфері розвинутих країн світу. У результаті проведення реформ
заплановано, зокрема, досягти посилення фінансової дисципліни й фінансового
контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, приведення
внутрішнього аудиту у відповідність до стандартів ЄС, посилення інституційної ролі Міністерства фінансів України (далі – МФУ) щодо контролю за органами, що займаються доходами і
видатками, та прийняти
необхідні законодавчі акти для впровадження зовнішнього аудиту місцевих
бюджетів відповідно до міжнародних стандартів (INTOSAI).
У подальшому, базові
засади для запровадження функції внутрішнього аудиту в секторі управління
державними фінансами були закріплені постановою
Кабінету Міністрів України (далі – КМУ)
[5], а вторинне законодавство [6-8] безпосередньо визначило порядок
організації і проведення внутрішнього аудиту в центральних органах виконавчої
влади (далі – ЦОВВ), принципи діяльності та правила поведінки державного внутрішнього
аудитора, його роль в процесі організації і побудови системи внутрішнього
контролю європейського зразка.
Як бачимо, в умовах
кардинальної зміни концепцій, що визначають ієрархію цілей, завдань і
конкретних заходів соціально-економічних перетворень в Україні, важливішим
інструментом соціально-економічної політики держави поступово стає контроль, що
здійснюються в секторі управління державними фінансами. Тому якість реформ,
проведених у цій сфері, у подальшому буде сприяти формуванню єдиної системи
ДФК, яка віддзеркалюватиме бюджетні відносини на всіх рівнях управління
державними коштами, а і отже – покращенню управління державними фінансами.
Вагому інституційну роль у формуванні єдиної системи ДФК має відігравати МФУ, як регулятор і головний
орган у системі ЦОВВ з формування та забезпечення реалізації державної політики
в сфері ДФК. Адже, у країнах-членах ЄС модернізація контролю у державному
секторі, відображаючи багато реалій щодо історії становлення системи державного
управління, її розвитку, пов’язується здебільшого з посиленням ролі
Міністерства фінансів, а також із рівнем централізації заходів з державного
управління і контролю [9, С. 37].
Певному посиленню інституційної ролі МФУ в управлінні
державними фінансами посприяло прийняття у 2011 році нової редакції
Положення про Міністерство фінансів України [10], згідно з яким повноваження і
функції МФУ було розширено. Крім того, за Концепцією [2] МФУ забезпечує координацію і спрямування діяльності
всієї системи ДВФК та відповідає за успішність проведення реформ у цієї сфері. З
огляду на це, саме МФУ має бути започатковано заходи щодо проведення
моніторингу імплементації нормативно-правових актів у сфері реформування ДВФК і
подолання проблем розвитку системи управління державними фінансами.
Згідно з Концепцією
[11], одним із шляхів розв’язання проблем подальшого посилення прозорості
управління державними фінансами є розширення повноважень Рахункової палати
(далі – РП) та здійснення нею зовнішнього аудиту фінансової та бюджетної
звітності розпорядників бюджетних коштів (далі – РБК).
Наразі робочою групою
під головуванням МФУ, за участі РП та інших заінтересованих ЦОВВ, на виконання
Розпорядження КМУ [12],
розробляється Стратегія розвитку системи управління державними фінансами
України на період до 2020 року. Основними складовими частинами цього документа
передбачаються положення щодо інтегрування системи управління державними
фінансами у цикл виконавчої та наглядової діяльності Уряду, зокрема здійснення
РП зовнішнього аудиту доходної частини бюджету, органів місцевого
самоврядування, позабюджетних фондів і державних підприємств відповідно до
стандартів INTOSAI.
Список використаних джерел
1. Про затвердження
Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється
органами виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.2003
№ 1156.
2. Про схвалення Концепції розвитку
державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від
24.05.2005 № 158-р (із змінами).
3. Про схвалення Стратегії модернізації системи
управління державними фінансами : розпорядження Кабінету Міністрів України від
17.10.2007 № 888-р.
4. Заможне
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава : програмa економічних реформ на 2010-2014 роки від 02.06.2010 р.
5. Деякі питання
утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого
аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх
територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001.
6. Про затвердження Стандартів внутрішнього
аудиту : наказ Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247.
7. Про затвердження Кодексу етики працівника
підрозділу внутрішнього аудиту : наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2011
№ 1217.
8. Про затвердження
Методичних рекомендації з організації внутрішнього контролю розпорядниками
бюджетних коштів у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах: наказ Міністерства
фінансів України від 29.09.2011 № 995.
9. Де Конинг Р. П. Дж. Государственный внутренний финансовый контроль /
Роберт П. Дж. де Конинг ; пер. с англ. Р. Рудницкой. – Словения, 2007. – 336 с.
10. Про Положення про
Міністерство фінансів України : указ Президента
України від 08.04.2011 № 446/2011.
11. Про схвалення
Концепції розвитку системи управління державними фінансами : розпорядження Кабінету
Міністрів України від 03.09.2012 № 633-р.
12. Про затвердження
плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на
2013 рік : розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 73-р.
| 
