Архів / Archive

Головна » Статті » 2013_04_18-19_KamPodilsk » Секція_7_2013_04_18-19

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ В СИСТЕМІ УБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Живко Зінаїда
к.е.н., доцент, професор
Сліпа Ольга
лаборант
Львівський державний університет внутрішніх справ
м. Львів
 
РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ В СИСТЕМІ УБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
 
Економічна безпека підприємств – це комплексне поняття, яке не лише окреслює стан та забезпечує здатність підприємства протидіяти ризикам і загрозам, але й відображає системний вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на діяльність суб’єкта господарювання. Якщо внутрішні чинники, зазвичай, підконтрольні менеджменту підприємства, а їх вплив – передбачуваний, то зовнішні чинники є більш небезпечними, оскільки вони можуть мати руйнівні наслідки для діяльності підприємства [4].
До зовнішніх чинників, передусім, віднесемо природні та суб’єктивні чинники, які передбачають втручання людини. Одночасно зазначимо, що специфічний вплив на діяльність суб’єктів господарювання в Україні мають контролюючі органи, адже саме від них залежить не лише подальша діяльність підприємства, а й суми його непередбачуваних видатків та можливості ефективно функціонувати. Контроль як функція управління — це система спо­стереження за процесом функціонування певного об'єкта в сфері суспільства з метою визначення відхилень від заданих параметрів [5]. У цьому разі контроль є об'єктивно необхідним, спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи по­ведінку підконтрольного об'єкта. Саме негативні і позитивні аспекти діяльності вітчизняної системи контролю підприємницької діяльності зумовлюють потребу у проведенні детальних досліджень у цій сфері.
Враховуючи, що Україна є державою з великою кількістю контролюючих органів, що здійснюють контрольні заходи щодо діяльності суб’єктів господарювання, то повинна вестися чітка регламентація їх роботи згідно з чинним законодавством. Основні аспекти заходів закріплені в законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V в редакцiї від 05.01.2013 р., підстава 5502-17 [1]. Згідно з цим документом «державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів.., щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища» [1].
Кожен підприємець, дбаючи про безпеку власного бізнесу, повинен знати, що згідно до положень Закону про контроль виокремлено основні аспекти захисту прав підприємців і надано практичні рекомендації. Чітко визначено порядок призначення, направлення, безпосередньо процедура проведення перевірки, а також впровадження ризик-орієнтованої системи планування перевірок. Відповідно до Закону про контроль, залежно від підстав для їх проведення, перевірки бувають лише планові та позапланові. Планові перевірки здійснюють за графіком, що розробляється органами контролю.
Позапланово підприємство може перевірятись на передбачених Законом про контроль підставах, а саме: (1) прохання самого підприємця про проведення перевірки; (2) виявлення та підтвердження недостовірності даних у звітності підприємця; (3) перевірка виконання підприємцем вимог про усунення порушень, виявлених попередніми плановими перевірками; (3) скарга на підприємця про порушення ним вимог законодавства; (4) неподання чи невчасне подання підприємцем звітності без поважних на те причин.
Планові виїзні перевірки – це перевірки, які передбачені у плані контролюючого органу і проводяться за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка [3]. Ці перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік. У ряді законодавчих документів [1-3], обумовлено, що планові виїзні перевірки повинні проводитися одночасно всіма контролюючими органами в день, визначений та письмово повідомлений підприємству за 10 днів до початку перевірки. У разі неможливості з обґрунтованих причин одночасного проведення органами фінансового контролю перевірки така перевірка проводиться за згодою суб'єкта господарювання у погоджені з ним строки за умови, що це не перешкоджає провадженню господарської діяльності.
Позапланові виїзні перевірки є перевірками, які не передбачені у планах роботи контролюючих органів, а рішення про їх проведення приймається за умови настання хоча б однієї з обставин: (1) результати зустрічних перевірок свідчать про випадки порушення підприємством норм чинного законодавства; (2) перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів (перевірки виконання пропозицій) органом державного нагляду (контролю); (3) звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; (4) неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; (5) настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; (6) відсутність поданих у термін підприємством документів обов’язкової звітності; (7) факт занесення до документів обов’язкової звітності неправдивих даних; (8) скарга підприємства про порушення норм законодавства контролюючими органами під час проведення планової перевірки; (9) подання підприємством заяви на проведення перевірки за власним бажанням [1, 3].
Планові перевірки викликають значно менше зауважень, ніж позапланові. Відповідно до українського законодавства [1-3], кожен контролюючий орган повинен розробити критерії розподілу суб’єктів господарювання на групи ризику та окрему періодичність перевірок для кожної з таких груп. За інформацією, наведеною у звіті [6], відсутній у практиці вітчизняних контролюючих органів ризик-орієнтований підхід здійснення перевірок  (рис. 1).

Рис. 1. Кількість перевірок на підприємствах контролюючими органами у 2010 р.
 
З рис. 1 видно, що спостерігалася у 2010 р. тенденція до мінімальної різниці у кількості перевірок представників бізнесу різного масштабу, хоча з використанням підходу на основі оцінювання ризиковості, у секторі малого бізнесу повинно було б різко зменшитися число таких перевірок. Крім того, суперечить умовам даного підходу і значно вище число кількості перевірок приватних підприємців у порівнянні з підприємствами. Викликає занепокоєння і система критеріїв розподілу підприємств на групи ризику. Так, згідно з документа [6], окремі підприємства віднесені лише до трьох груп ризику, при тому, що понад 80% з них належать до групи найвищого ризику і тому потребують досить частих перевірок.
Отже, досліджено ситуацію у системі контролю діяльності суб’єктів господарювання, яка демонструє недосконалість у процесі її розробки та функціонування, що призводить до надмірного впливу контролюючих органів на вітчизняні підприємства і створення додаткових витрат в умовах скорочення виробництва та посткризового стану в економіці.
 
Список використаних джерел
1.    Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V в редакцiї вiд 05.01.2013, підстава 5502-17 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 29, ст.389. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/877-16
2. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: закон України від 26 січня 1993 року N 2939-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 13, ст.110 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.178.15&nobreak=1
3. Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1234 в редакції від 27.12.2010р.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1234-2010-%EF
4. Живко З.Б. Використання ризик-орієнтованого підходу до формування плану перевірок контролюючими органами як фактор впливу на рівень економічної безпеки підприємств / З.Б.Живко, М.І.Копитко // Экономика Крыма. Научно-практический журнал. №3 (40)´ 2012. – Симферополь, 2012. - С. 188-192.
5. Організація перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств: підручник [З.Б.Живко, І.О.Ревак, М.О.Живко, С.І.Мельник, Л.М.Плахотнюк]; за заг.ред.З.Б.Живко. - Львів: ЛьвДУВС, 2011. – 548 с.
6. Звіт Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес (жовтень 2011 р.)» – К. – 2011. – 124 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ifc.org/Ukraine/ic.
Категорія: Секція_7_2013_04_18-19 | Додав: clubsophus (2013-04-15)
Переглядів: 1069 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція_1_2013_04_18-19
Секція_2_2013_04_18-19
Секція_3_2013_04_18-19
Секція_4_2013_04_18-19
Секція_5_2013_04_18-19
Секція_6_2013_04_18-19
Секція_7_2013_04_18-19
Секція_8_2013_04_18-19
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0