|
Петришин Людмила
к.е.н., доцент
Сиротюк Ганна
к.е.н., доцент
Львівський національний аграрний
університет
м. Дубляни
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ:
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
В умовах сьогодення важливо не тільки планувати
і контролювати фінансово-господарську діяльність підприємства, а й здійснювати управління
результатами такого контролю. За таких умов виникає необхідність впровадження у
діяльність суб'єкта господарювання високоефективної форми самоконтролю - внутрішнього
аудиту.
Створення на вітчизняних підприємствах
підрозділів внутрішнього аудиту та нормативного регулювання їхньої діяльності на
сьогодні являється актуальним, складним та багатогранним питанням.
Згідно МСВА внутрішній аудит - це діяльність із надання
незалежних і об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення діяльності
підприємства.
Історично внутрішній аудит виник у зв’язку
із тим, що функції власника і керівника розмежовані. Потреба у внутрішньому аудиті
виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю підприємства є не завжди
ефективною. Відомо, що при відсутності контролю персонал працює недобросовісно,
а також можливі навмисні викривлення інформації про фінансов-господарську діяльність
підприємства. А належно організована
робота служби внутрішнього аудиту, особливо в умовах економічної кризи, спонукатиме
працівників підприємства дотримуватися чинного законодавства та нормативних актів,
а також розробленої підприємством політики, планів, внутрішніх правил та процедур,
вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації підприємством.
При впровадженні на підприємстві внутрішнього
аудиту необхідно врахувати критерій доцільності. За критерій можна прийняти масштаб
діяльності підприємства, від якого залежить:чи потрібен додатковий контроль за діяльністю
підприємства; чи не перевищують витрати на внутрішній аудит корисний ефект від його
використання.
Потреба у створенні внутрішнього аудиту в Україні виникає
на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою
і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств.
Робота фахівців внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації
і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої
зовнішньої і, перш за все, внутрішньої звітності. Працівники бухгалтерських служб
територіально відокремлених структурних підрозділів, дочірніх і залежних підприємств
не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського, і особливо його
підсистеми - управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного
підходу одні й ті ж операції відображаються по-різному, що може стати причиною недостовірності
консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дає змоги
керівництву оцінити реальне фінансове становище господарюючого суб'єкта в цілому
і правильно визначити напрями його подальшого розвитку.
Робота внутрішніх аудиторів полягає не лише в контролі
за фінансово-господарською діяльністю підприємства, ведення обліку, а й у виконанні
частини функцій керівництва підприємства. Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена
також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної
діяльності структурних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу
в інформації, що формується на більш низькому рівні. Менеджери не мають достатньо
часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами
такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення
на допомогу приходять внутрішні аудитори, які допомагають їм: забезпечують захист
від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх
недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та «посилити» слабкі сторони
в системах управління. Їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами
управління.
Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю
та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства. Організація і функції
внутрішнього аудиту визначаються власником і керівництвом підприємства залежно від:
складу та специфіки діяльності, масштабів показників діяльності, наявної системи
управління, стану внутрішнього контролю тощо.
До функцій внутрішнього аудиту належать: контрольна; захисна;
аналітична; координаційна; інформаційна; консультаційна.
Можна виокремити
такі принципи та вимоги щодо організації ефективної системи внутрішнього аудиту
на підприємстві: надійність (встановлення надійної системи внутрішнього аудиту);
динамічність (динамічне приведення контрольної діяльності); адаптивність (підтримка
певного балансу внутрішніх можливостей розвитку системи внутрішнього аудиту та зовнішніх);
саморегуляція (корегування системи внутрішнього аудиту); постійність (постійне та
ефективне функціонування системи внутрішнього аудиту); безперервність розвитку та
удосконалення системи внутрішнього аудиту [1, с.101].
Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів,
повинен здійснюватись у певній послідовності:
1. Планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах.
2. Накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів.
3. Вивчення фактичного стану діяльності підрозділів.
4. Оцінка адекватності системи управління та контролю.
5. Підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка
звіту).
Внутрішні аудитории повинні забезпечити: достовірність
та правдивість інформації; виконання правил, планів, процедур, законів, положень
та контрактів; забезпечення захисту активів; ефективне та економне використання
ресурсів; досягнення поставлених цілей діяльності та окремих програм [2; с. 18].
В Україні, на відмінну від зарубіжного досвіду, внутрішній
аудит не набув широкого поширення як самостійний вид контролю. Це пов’язано з неналежним
методичним забезпеченням, відсутністю стандартів, що регулюють внутрішньофірмове
функціонування внутрішнього аудиту, недостатнньою кількістю кваліфікованих аудиторських
кадрів, браком типових форм документів з аудиту та визначення його місця в системі
управління підприємством в цілому.
Увага внутрішньому аудиту приділена лише в МСА 610 «Розгляд
роботи внутрішнього аудиту», де висвітлено різні сторони сприйняття внутрішнього
аудиту зовнішніми аудиторами [3].
Тому завданнями розвитку і ефективного функціонування внутрішнього
аудиту є подальша розробка і впровадження нормативів внутрішнього аудиту, вдосконалення
методології його проведення, здійснення професійної підготовки фахівців. Проте,
найважливішим чинником є формування зацікавленості та необхідності у розвитку внутрішнього
аудиту на рівні держави.
Список використаних
джерел
1. Пишна О.Б.
Концептуальна модель системи внутрішнього аудиту в управлінні фінансово-господарською
діяльністю підприємства / О.Б. Пишна. Бухгалтерський облік та
фінансова звітність як інструменти контролю. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.101-104.
2. Гуцаленко У.О. Внутрішній аудит як складова системи
ефективного управління підприємством / У.О. Гуцаленко, Г.В. Причепа // Інноваційна
економіка. – 2011. - № 3. – С.17-21.
3. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики
/ Пер. з англ. О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик
та ін. – К.: 2007. – 1172 с.
| 
