|
Гринчишин Ярослав
к.е.н., доцент
Львівська державна фінансова академія
м. Львів
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ
ОБЛІК ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Починаючи з 2000 року фінансово-господарська
діяльність не менше третини підприємств України була збитковою. При несвоєчасному
і неефективному застосуванні заходів з антикризового
управління на таких підприємствах наростають борги і настає криза ліквідності,
яка може закінчитися банкрутством. Важливу роль у проведенні антикризового
менеджменту фінансів господарюючих суб’єктів відіграє бухгалтерський облік, вихідна
інформація якого у формі зовнішньої (фінансової) та внутрішньої звітності служить
інформаційною базою управління підприємством.
Частка збиткових підприємств значно зросла у 2009
і 2010 роках, як наслідок поширення світових кризових процесів у
фінансово-економічній сфері. Для підтримання стійкості фінансової системи
країни, забезпечення ліквідності банківської системи, підтримання виробництва і
економічного зростання, а також мінімізації соціальних втрат працівників і
населення уряду України довелося вжити
низку швидких і масштабних рішень. Заходи антикризового спрямування, які
здійснювалися в Україні, можна поділити на три групи: з фінансової стабілізації
(регулювання фінансового сектора, підтримка банківського сектора, валютне
регулювання, покращення структури платіжного балансу); з макроекономічного
регулювання (вплив на реальний сектор економіки, захист та стимулювання
національного виробника, підтримка внутрішнього попиту); з соціальної політики
(соціальний захист населення, стримування безробіття) [1].
Однак серед урядових антикризових заходів не
знайшлося місця таким важливим елементам управління, як бухгалтерський облік,
фінансова звітність, які, як відзначають Гайдуцький П.І. і Жук В.М., здатні знаходити шляхи виходу з економічних
криз [2].
Цілком протилежну ситуацію ми маємо на прикладі
подолання наслідків світової фінансової кризи на глобальному рівні. У 2009 році
група країн «великої двадцятки» G20 опублікувала доповідь «Декларація про зміцнення
фінансової системи», в якій закликала розробників стандартів для роботи з
поліпшення облікових стандартів і досягнення єдиного набору високоякісних
глобальних стандартів бухгалтерського обліку [3].
В кінці 2007 року
спільними зусиллями Ради з МСБО (IASB) та американської Ради зі стандартів
фінансової звітності (FASB) булв утворена антикризова група Financial Crisis
Advisory Group (FCAG). Вона складалася з 18 топ-менеджерів з широким
міжнародним досвідом у сфері фінансових ринків, а також офіційних спостерігачів,
які представляли ключові глобальні організації з банківської справи,
страхування та нагляду за цінними паперами. В обговореннях також брали участь голови
та інші члени правління IASB і FASB. FCAG розглядала, як поліпшення фінансової
звітності може сприяти підвищенню довіри інвесторів до фінансових ринків, і її
діяльність була спрямована на виявлення та надання інформації й консультацій з
фінансових проблем, що потребують негайного вирішення або спільних зусиль в
довгостроковій перспективі.
Певні кроки в сторону
покращення структури вихідної інформації бухгалтерського обліку в Україні
зроблені у зв’язку з затвердженням нових форм фінансової звітності у березні
2013 року. Однак, є небезпека що ці форми, як і попередні, можуть стати лише
статистичною звітністю і майже не використовуватися для управління на
галузевому рівні.
Якщо взяти до уваги контекст бухгалтерського
обліку та звітності, складається враження, що ситуація в Україні зі значною кількістю
збиткових підприємств, обсягом тіньової економіки, яка за різними розрахунками
становить від 35% до 50%, влаштовує і уряд і підприємства. У певній мірі таку
ситуацію можна пояснити невисоким розвитком процесів кредитування та
інвестування, здійснення яких прямо пов’язане з якістю фінансових звітів.
Оскільки збитковість багатьох підприємств значною
мірою обумовлюється низькою якістю управління витратами, то іншим важливим елементом в системі
антикризових заходів є налагодження ефективного управлінського обліку. Даний
вид обліку на вітчизняних підприємствах переважно обмежується обліком витрат на
виробництво, визначенням собівартості і доходів за окремими видами продукції,
робіт і послуг. Ведення управлінського обліку регламентують Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», галузеві методичні рекомендації
з планування обліку та калькулювання продукції (робіт, послуг), які є
застарілими і не відповідають сучасним запитам управління. Тому методичне
забезпечення управлінського обліку на підприємствах необхідно вдосконалити,
запровадивши нові підходи до обліку та класифікації витрат, методів управління
витратами та аналізу собівартості продукції.
Отже, важливими напрямами антикризового управління
повинні стати методологія формування показників внутрішньої і зовнішньої
звітності та забезпечення ними відповідних управлінських суб’єктів різного
рівня.
Список використаних
джерел
1. Економічна криза в Україні:
виміри, ризики, перспективи. / Жаліло Я. А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та
ін. // за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К.:
НІСД, 2009. – 142 с.
2.
П.І. Гайдуцький Роль
бухгалтерського обліку в попередженні економічних криз / П.І. Гайдуцький, В.М.
Жук // Економіка України. – 2012. - № 12.- С. 72-82.
3.
Response to G20 conclusions [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ifrs.org/Alerts/Governance/Documents/Response-to-G20-conclusions-October-2011.pdf.
| 
