|
Кармазіна Наталія
к.н.держ.упр., доцент кафедри обліку і аудиту
Академії муніципального управління
м. Київ
КЛАСИФІКАЦІЙНІ
ОЗНАКИ реального інвестування у відтворення необоротних активів
Викликає науковий і практичний інтерес класифікація
інвестицій в цілому та реальних інвестицій зокрема, які наводяться у чинному
законодавстві України та сучасній вітчизняній і іноземній літературі Але,
зазначимо, що категорії "реальні інвестиції” в бухгалтерському та податковому
обліку не існує, а замість неї присутнє поняття "капітальні інвестиції”. Слід
зауважити, що загальноекономічний показник "реальні інвестиції” поглинає та
значно ширший ніж показник "капітальні інвестиції”, що використовується у
вітчизняному фінансовому обліку. Основною та єдиною відмінністю між ними є те,
що до реальних інвестицій включаються вкладення у матеріальні оборотні активи
(виробничі запаси), в той час, як інвестування у даний вид активу не
включається до складу капітальних інвестицій у фінансовому обліку.
У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні” та в П(С)БО відсутня чітка класифікація інвестицій, але з
врахуванням наявності таких рахунків бухгалтерського обліку як 15 "Капітальні
інвестиції”, 14 "Довгострокові фінансові інвестиції” та 35 "Поточні фінансові
інвестиції”, можна виділити:
Фінансові інвестиції – активи, які утримуються
підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),
зростання вартості власного капіталу або інших вигод від інвестора. В свою
чергу фінансові інвестиції поділяються на поточні та довгострокові.
Довгострокові фінансові інвестиції у відповідності до П(С)БО 2 "Баланс” та
П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції”[4] можна поділити на:
·
фінансові
інвестиції, які обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств –
інвестиції у спільні, асоційовані та дочірні підприємства;
·
інші фінансові
інвестиції – всі довгострокові фінансові інвестиції, які не обліковуються за
методом участі у капіталі інших підприємств.
Капітальні інвестиції. Конкретне визначення даного
терміну в П(С)БО відсутнє. Якщо ж використовувати характеристику 15 рахунку
"Капітальні інвестиції”, яка міститься у Інструкції "Про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій”, то капітальні інвестиції – це витрати на
придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів [2].
Тобто, виходячи з цього, виникає протиріччя: капітальні інвестиції це активи чи
витрати, яке вимагає введення в П(С)БО чіткого визначення капітальних
інвестицій.
Найбільш вдалим буде введення такого визначення
капітальних інвестицій у П(С)БО – це активи, які утримуються підприємством в
результаті понесення витрат на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, які не використовуються в операційній і
фінансовій діяльності, з метою зростання економічної вигоди у майбутньому.
І знову ж ця класифікація не охоплює інвестиції в
матеріальні оборотні активи (виробничі та товарні запаси тощо).
В Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку
інвестиції поділяються на [3]:
·
поточні
інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються за своїм характером та
призначаються для утримання протягом не більше одного року;
·
довгострокові інвестиції
– це інвестиції, інші ніж поточні інвестиції.
І хоча ця класифікація інвестицій є найбільш
розповсюдженою в економічних науках, включаючи і вітчизняний фінансовий облік в
розрізі поділу всіх активів на оборотні і необоротні, саме у МСБО, виходячи із
визначення інвестиції, яке було наведено в попередньому параграфі, ні до
поточних, ні до довгострокових інвестицій не включається вкладення у виробничі
запаси підприємства.
Таким чином, серед МСБО та всіх видів законодавчих
актів, які регулюють вітчизняний фінансовий й податковий облік, є зв’язок в
класифікації інвестиції та не включення до інвестицій вкладення у матеріальні
оборотні активи (виробничі запаси).
Про макроекономічну та соціальну роль останніх
говорило багато видатних теоретиків. Наприклад, Д.С. Мілль (1806-1873) в теорії
капіталу охарактеризував капітальні вкладення як основу інвестицій, що дозволяє
розширити масштаби зайнятості і попередити безробіття [5]. Дж. М. Кейнс
(1883-1946) та його послідовники, взагалі, вважали зменшення рівня інвестицій
основною причиною Великої Депресії 30-х років ХХ століття в США, при цьому
вважаючи найбільш важливим компонентом інвестицій у будівництво [6].
Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу
в різні фінансові інструменти, головним чином, в цінні папери, з метою
отримання різного виду доходів. Ці цінні папери, в більшій частині, вільно
обертаються на фінансовому ринку (фондовій біржі). Фінансові теоретики
відмічають, що "значення фінансового ринку полягає в першу чергу в тому, що за
його допомогою найбільш важливий ресурс розвитку економіки – збереження
(частина суспільного продукту, що не була використана на поточне споживання) –
спрямовується на розширення виробничих потужностей, і врешті-решт – підвищення
суспільного благоустрою” [1]. Крім цього, вони вважають, що фондовий ринок є
вищою формою розвитку товарно-грошових відносин. При гармонійному розвитку,
розвинутій інфраструктурі, налагодженому правовому забезпеченні механізмів
захисту інтересів всіх учасників ринку – інвесторів, емітентів, посередників, –
фондовий ринок є потужним прискорювачем економічного розвитку будь-якої країни.
Фондовий ринок не може існувати ізольовано від ринку в цілому і є барометром
суспільного виробництва. На жаль, в Україні фондовий ринок ще не достатньо розвинений.
Список
використаних джерел
1. Денисенко М.П. Організаційно-економічний механізм
інвестування: Монографія. – К.: Наук. світ, 2001. – 447 с.
2. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності
інвестиційних проектів: Навч. посіб. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 208 с.
3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 /
Переклад з англ. За ред. С.Ф. Голова. / К.: Федерація професійних бухгалтерів і
аудиторів України, 2000. – 1272 с.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12
"Фінансові інвестиції”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від
26.04.2000 р. №91 (з наступними змінами і доповненнями) // Все про
бухгалтерський облік. – 2005. – № 13. – С. 41-46.
5. Хэгстром Роберт Дж. Инвестирование. Последнее
искусство. – М.: ЗАО "Олимп-Бизнес”, 2005. – 288 с.
6. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:
Экономика, 1996. – 251 с.
| 
