Попель С.А., аспірант
Хмельницький національний
університет
м. Хмельницький, Україна
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Кожна країна має свою специфічну модель професійно-технічної
освіти персоналу, яка відрізняється одна від одної за принципами й масштабами
підготовки, за джерелами фінансування та змістом. Однак, єдиною для них
характерною рисою є безпосередній вплив ринкових сил, оскільки, саме ринок
визначає, яке навчання потрібне компанії і як адекватно оцінити необхідні
вміння та спроможності персоналу.
Дослідженням питання професійного розвитку персоналу
займалася велика кількість науковців серед яких слід відзначити таких, як:
В. Базилевич, О. Бородіна, Д. Богиня, С. Бузановський,
Н. Бутенко, Г. Воронцова, Й. Завадський, Є. Качан,
В. Куценко, С. Мочерний, Б. Шелегеда, Г. Щокін. Однак, не
часто об’єктом дослідження українських науковців стає аналіз зарубіжного
досвіду підготовки працівників та можливість його використання в Україні, що і
породжує необхідність проведення досліджень в даному напрямі.
У різних країнах світу існують свої системи підготовки
робітничих кадрів, що відрізняються за принципами й масштабами підготовки,
джерелами фінансування та змістом навчання. За принципами організації існуючі системи
підготовки робітничих кадрів можна об'єднати в чотири основні групи: 1)
ліберальна (кон’юнктура попиту та реалізація визначаються фірмами); 2)
неокооперативна (є поєднанням елементів різних систем професійної підготовки); 3)
модель державного втручання (провідну роль відіграє держава); 4) дуальна
система професійного навчання персоналу (зміст теоретичного навчання
визначається державою, а професійна підготовка - підприємством).
Розглянемо ці системи детальніше за допомогою табл. 1.
Таблиця 1
Аналіз особливостей національних систем професійного навчання персоналу у
провідних країнах світу
Проаналізувавши системи професійної освіти різних країн світу можна зробити
висновок, що досвід досліджуваних країн має виняткове значення для України,
оскільки його можна використати, як для вдосконалення власної діяльності в
зазначеній сфері, так і у зв’язку з її входженням в європейський освітній
простір.
Кожна з систем професійного навчання персоналу має свої
особливості фінансування. В ліберальній системі фінансування здійснюється
виключно за кошти підприємства, тоді як у неокооперативній системі воно здійснюється
за рахунок створення фонду сприяння навчанню, який формується за рахунок
відрахувань роботодавців, професійних спілок та урядових субсидій. У країнах,
які використовують модель державного втручання фінансування здійснюється за
спільні кошти держави, регіонів і підприємств. Використання дуальної системи
професійного навчання передбачає, що компанії, які здійснюють навчання несуть
витрати пов’язані із розвитком кваліфікацій осіб, у той час, як держава несе
витрати за супутнім навчанням в професійних училищах із неповною формою
навчання.
Досвід досліджуваних країн дає змогу говорити про те, що у більшості
випадків професійне навчання кадрів відноситься до компетенції роботодавців, а
держава може використовувати лише деякі механізми стимулювання підприємств до
участі у виробничому навчанні власного персоналу, серед яких варто відмітити
такі, як : державні субсидії і дотації роботодавцям; податкові пільги;
створення спеціальних навчальних фондів; надання державних позик для
організації навчання персоналу.
Література
1. Мартякова О. В. Закордонний досвід партнерства на ринку освітніх послуг і
праці / Мартякова О. В., Мудра О.В. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/15461/1/Мудра%20О.В.,%20Мартякова%20О.В.-%20стаття%20ред.pdf
2. Васильченко В. С. Управління
трудовим потенціалом / В. С. Васильченко, А. М. Гриненко, О. А. Грішнова, Л. П. Керб : [навч. посіб.]. - К.: КНЕУ, 2005. - 403 с.
3. Щецин Г.
В. Теорія и практика управления персоналом : [учеб.-метод. пособ.] Г. В. Щецин. – 2-е изд. – К.: МАУП, 2003. – 280с.
4. Анисимов
П. Финансирование профессионального образования за рубежом / Анисимов П., Демин
В., Олейников О. – М.: Майстерство, 2001. – 88 с.
5. Щербак Л.
З досвіду правового регулювання професійної освіти та навчання кадрів на
виробництві в Республіці Болгарія// Л. Щербак // Справочник кадровика. – 2006.
- № 08. – С. 91-93.
6. Щербак Л.
Професійна освіта і навчання кадрів на виробництві в Іспанії/ Л. Щербак //
Справочник кадровика. – 2006. - № 05. – С. 88-90.
7. Коваль Н.
Фінансове стимулювання професійної підготовки кадрів як складова
соціально-економічного зростання держави/ Н. Коваль //Вісник Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2010. - №119. –
С. 35-37.
8. Іванова
Н. З досвіду організації професійної освіти та навчання в європейських країнах
/ Н. Іванова, Н. Синенько, Л. Щербак / Проект Tacis «Розвиток системи
професійного навчання на робочому місці». – К.: Державне підприємство
«Український науково-методичний центр професійного розвитку». - 2007. - 26 с.
9. Дуальна
система освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.advantageaustria.org/international/zentral/business-guide-oesterreich/investieren-in-oesterreich/arbeit-und-beruf/ausbildung.uk.html.
| 
