|
Єлісєєва В.О., студентка
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені М. Туган – Барановського
м. Донецьк, Україна
ОСОБЛИВОСТІ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НАУКОВО - ДОСЛІДНИХ РОБІТ
Найважливішим фактором успішного
функціонування будь-якої галузі є масштабне впровадження досягнень
науково-технічного прогресу на підприємства галузі. Багаторічний досвід підтверджує, що понад 90% приросту продуктивності
праці, більше половини економії витрат і 60% одержуваного додаткового прибутку
досягається за рахунок використання в народному господарстві досягнень
науково-технічного прогресу.
Науково-дослідницька діяльність
бюджетних установ прямо пов'язана з виконанням бюджетних наукових програм або замовлень
за укладеними угодами. Необхідним елементом контролю за використанням коштів на
науково-дослідницькі розробки, дослідження є належна організація обліку витрат
на їх виконання. Саме ця необхідність і зумовлює актуальність обраної теми.
Метою даної роботи є висвітлення
основних особливостей бухгалтерського обліку науково-дослідних робіт.
Вивченням цієї теми займалися
такі видатні вчені як Ф. Бутинець, С. Івахненков, М. Лучко, Л. Терещенко, С.
Свірко, Н. Хорунжак, С. Сисюк та інші..
Основоположним аспектом вивчення
будь-якого виду обліку є визначення його нормативної бази. Бухгалтерський облік
науково-дослідницької діяльності регламентують наступні нормативно-правові
акти: Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»
від 08.09.2001 № 3715-VI; Порядок формування та виконання замовлень на
проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень
та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів
державного бюджету, затверджений Кабінетом Міністрів України від 15.11.2011 №
1084; Типове положення з планування,
обліку і калькулювання собівартості
науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затверджене Кабінетом
Міністрів України від 20.07.1996 № 830 (далі – Положення № 830).
Загальні відмінності наукового
виробництва такі:
1. Невизначеність, імовірнісний
характер майбутнього результату. Зокрема, можна отримати як позитивний, так і
негативний результат, що також є продуктом діяльності.
2. Непередбачуваність досягнень,
що пояснюється творчим характером наукової праці — доцільної діяльності людини
з пізнання та теоретичної схематизації об’єктивних знань щодо дійсності.
3. Нематеріальний характер
наукової продукції, що походить від інших характеристик результату —
невідчужуваності, складності вимірювання.
4. Неповторність наукової продукції,
пов’язана із самими характеристиками наукової праці. Вона полягає в отриманні
внаслідок кожного окремого дослідження результату, який не має аналогів.
5. Цциклічність процесу наукового
дослідження, яка пов’язана з етапами наукових досліджень.
6. Цілісність продукції наукового
виробництва, що полягає в наданні статусу продукції кінцевому, а не проміжним
за циклами результатам.
7. Продуктивність та високий
рівень інтелектуальності продукції, що пояснюється високим рівнем затрат праці
в загальній структурі затрат наукового виробництва, при цьому в складі затрат
праці безумовно переважає висококваліфікована праця наукових працівників.
8. Специфічність предмета праці,
яким виступає сума нагромаджених знань у відповідній галузі. На відміну від
матеріального виробництва зазначені предмети праці не споживаються повністю, а
використовуються, впливаючи на результат дослідження [1].
Усі види науково-дослідницької
діяльності умовно можна поділити на основну та допоміжну. Основною вважається
діяльність по виконанню бюджетних наукових програм по замовленню держави , тобто за рахунок бюджетних коштів.
Допоміжна діяльність пов’язана з виконанням науково-дослідних робіт за угодами
з замовниками за рахунок коштів останніх.
Згідно Положення № 830 визначає
обчислення собівартості науково-дослідних робіт. До собівартості зараховують
витрати, пов’язані з їх виконанням головною організацією, а також витрати на
виконання цих робіт сторонніми організаціями.
Оцінка собівартості науково-дослідних
робіт в структурних підрозділах установи повинна бути зіставною як у частині
планових та звітних даних, так і у частині показників класифікації витрат.
Усі ці витрати відносять до
вартості замовлення за той звітний період, в якому вони були здійснені,
незалежно від часу їх оплати [2].
Щодо відображення операцій по
виконанню замовлень на науково-дослідних робіт а рахунках бухгалтерського
обліку, то для цього використовують рахунки класу 3, 6, 7, 8.
Для обліку витрат на виконання
науково-дослідних робіт за договорами та розрахунками із замовниками та
співвиконавцями планом рахунків передбачено такі субрахунки: 351 «Розрахунки із
замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»; 634 «Розрахунки із
замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»; 723 «Реалізація
науково-дослідних робіт за договорами»; 823 «Витрати на науково-дослідні роботи
за договорами».
Витрати, пов'язані з виконанням
науково-дослідних робіт за договорами, обліковують за дебетом субрахунку 823 в
кореспонденції з кредитом рахунків запасів, грошових коштів та зобов'язань. За
кредитом субрахунку 823 відображають фактичну собівартість виконаних і зданих
замовнику науково-дослідних робіт у кореспонденції з дебетом субрахунку 723.
Витрати з незакінчених тем до повного їх закінчення і здачі замовникам
обчислюють у складі незавершеного виробництва, вартість якого оцінюють за
фактичними витратами згідно з карткою аналітичного обліку витрат на замовлення
(тему науково-дослідних робіт) [3].
Аналітичний облік витрат
науково-дослідних робіт за договорами із замовниками ведеться в картках обліку
фактичних витрат на проведення науково-дослідних робіт у розрізі встановлених
статей калькуляції.
На сьогоднішній день існує ряд
проблем в обліку науково-дослідних установах. Зокрема невирішеним питанням
методології є відображення витрат на науково-дослідні роботи. Для відображення
їх в обліку використовують помітку «Інші» в кореспонденції з субрахунком 826
«Видатки до розподілу». Внаслідок цього в аналітиці обліку відображається
неповна інформація про види непрямих витрат, що заважає оперативному плануванню
та управлінню витратами. Тож можна ввести новий аналітичний рахунок 8261
«Непрямі витрати на науково-дослідні роботи».
Таким чином, облік
науково-дослідницької діяльності досить трудомісткий процес, що має свої
особливості та складності. Помилка у обчисленні витрат на здійснення
науково-дослідних робіт автоматично призводить до цілої серії помилок і
порушень, які є найважчими за своїми наслідками. З метою уникнення помилок в
обліку науково-дослідницької діяльності необхідно знати чинне законодавство,
яке регулює розрахунки, пов’язані з обліком науково-дослідних робіт та
відповідну методику обчислення.
Література
1. Джога Р.Т., Свірко С.В.,
Сінельник Л.М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник,— К.:КНЕУ.
– 2003. с. 212.
2. О. Крылова. Учёт
научно-исследовательских работ./ Всё о бухгалтерском учёте № 104, 2011. – с. 56
– 57.
3. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В.
Славенко Е.І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне
забезпечення: Навч. посібник. - Київ: Лібра, 2009. - 344 с.
| 
