Яворська
Ж.Б., к.е.н., доцент кафедри
економіки та менеджменту
Львівська філія Європейського університету
м. Львів, Україна
РИЗИК І МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРУ
Організація економічного підприємництва,
розширення та активізація комерційної діяльності пов’язані з таким ринковим явищем,
як ризик. В умовах ринкової економіки сфера дії ризику та його негативні
наслідки розширюються. Відомо багато факторів, які спричинюють ризик та
можливість втрат.
Ризик присутній у будь – якій сфері
діяльності людей, але найбільш розповсюдженим є економічний ризик. Він виник у
зв’язку з тим, що нові сучасні форми господарювання, фінансової співпраці,
підприємства, корпорації самостійно вступають в економічні та фінансові зв’язки
один з одним. Вони переслідують і реалізують не тільки загальноекономічні,
спільні цілі, а й інколи протилежні цілі, результат і взаємовплив яких часто носить
невизначений характер. В даних умовах досягнення запланованого результату не
може бути передбачено із стовідсотковою точністю. Тому у таких випадках виникає
необхідність враховувати ступінь ризику, який пов’язаний із протидією ринкового
середовища, партнерів та конкурентів у відповідній економічній діяльності.
Однією з причин, яка викликає ризик в
економічній, комерційній діяльності, являється нестабільність
банківсько–фінансової системи, виробництва та економіки в цілому [1].
Як було сказано вище, ризик – це постійний
супутник підприємця. У ринкових умовах він змушений діяти у невизначеності і з
підвищеним ризиком. Виходячи з цього, підприємець не повинен шукати не
ризикових дій, а здійснювати свою діяльність із достатнім ступенем ризику, і
вміти оцінювати сам розмір ризику і можливість втрат. Звідси можна визначити
одне з правил поведінки підприємця : не обминати ризик, а передбачати його,
вміти оцінити ризик і якщо можливо знизити його ступінь до найменшого рівня.
Уміння визначити ступінь ризику значно
впливає на результати ринкової діяльності підприємця, конкретного комерційного
проекту.
Є декілька методів визначення ступеня
ризику. Ступінь ризику можна визначити як добуток очікуваного розміру втрат та
вірогідності того, що втрати відбудуться. За даним методом встановлюється
взаємозв’язок між величиною ризику обраного рішення, можливими втратами та
вірогідністю, з якою ці втрати можуть бути нанесені. У даному випадку
передбачається, що найкращим є рішення з мінімальним ризиком, тобто, дане
рішення є оптимальним.
Вибір оптимального рішення може
визначатися за формулою :
R = Ap` + (А + В ) * р2 , (1)
де R – ризик; А та В – втрати від обраних
рішень;p` і р2 -
ступінь впевненості, що відбудуться помилки при прийнятті цих рішень [2].
Ризик також присутній у міжнародних
розрахунках по зовнішньоторгових операціях. Розрахунки на світовому ринку по
поставках товарів та наданню послуг зв’язані з валютою. Зважаючи на коливання
курсів іноземних валют, а також розрив у часі між датою підписання
зовнішньоторгового контракту, відвантаженням товару та отриманням платежу,
торгові партнери стикаються з проблемою ризику знецінювання валют, не точного
виконання контрактних умов та не своєчасного отримання експортної виручки.
З метою мінімізації ризику у
зовнішньоторгові контракти включають низку захисних елементів – валютні та
фінансові умови. У валютні умови включаються : визначення валюти ціни, валюти
платежу, курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу (при їх розбіжності) та
захисні валютні застереження проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу
валют. Фінансові умови включають в себе умови розрахунків (готівкою або у
кредит), форми розрахунків (акредитивна, авансова, на відкритий рахунок, засоби
платежу (векселі, чеки).
Значний інтерес представляє ризик
інфляції, адже рівень інфляції дуже високий і він постійно збільшується.
Знецінення грошей – це фактор, який коректує усі реальні доходи по інвестиціях,
у значній мірі обезцінюючи їх.
Зараз дедалі частіше говорять про таке
явище на ринку, як ризик покупки. Він виникає з кількох причин : або внаслідок
продажу партії бракованої чи зіпсованої продукції або отримання та реалізації
торговим підприємством товарів без сертифікату якості. В умовах нестабільності
економіки дуже поширеним є ситуація банкрутства великої кількості підприємств і
тому важливим є ризик банкрутства. Основні його причини – жорстка конкуренція
на ринку, недостатнє вивчення ринку, зниження якості роботи, поганий сервіс
призводить до збитковості та розорення. Ризик банкрутства створює умови для
розвитку безробіття. Зростання безробіття в певній мірі викликане занепадом
власного виробництва і банкрутством багатьох підприємств.
У зв’язку з розвитком товарно–грошових,
ринкових відносин господарську та виробничу діяльність здійснюють в умовах
невизначеності ситуації, нестійкості економічного середовища. Тому здійснення
господарської діяльності та виробництва продукції у будь – якій формі пов’язане
з ризиком, який у зазначеній сфері називається виробничо–господарським. Кожне
підприємство прагне заздалегідь виявити усі можливі загрози та ризики
несприятливих подій. За вивчення ризиків, формування товарної номенклатури,
цінову політику, товарорух і збут, формування попиту і стимулювання збуту
відповідає маркетингова служба та її підрозділи. Тому саме відділ маркетингу
володіє інформацією про можливість виникнення ризикової ситуації у різних
сферах діяльності підприємства. Відділ маркетингу групує цю інформацію і
передає її аналітичним та фінансовим службам. Для прийняття раціонального
управлінського рішення доводиться проводити велику кількість розрахунків.
Найраціональніші господарські рішення визначаються у процесі їх оптимізації. Ризик
давно став об’єктом статистичних підрахунків, де він встановлюється за
допомогою метода агрегатних індексів, яке обґрунтовується у загальній теорії статистики
: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які фіксуються на рівні базового
періоду, кількісні елементи – на рівні звітного. Різниця між чисельником і
знаменником агрегатного індексу показує : який відокремлений вплив на загальний
результат справив той чи інший фактор [3].
Застосування
індексного методу виявлення впливу факторів на результативний показник
обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два
фактори у мультиплікативних моделях типу y=ab. Застосування цього методу для встановлення впливу
факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому більш універсальне
значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових
підстановок. За допомогою цього методу, якщо є функціональна модель
(мультиплікативна чи адаптивна), що описує взаємозв’язок факторів і
результативного показника, можна визначити відокремлений вплив кожного з
факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і
перевірити одержані результати аналізу шляхом балансування факторів.
Суть методу ланцюгових
підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка
описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в
обчисленні умовних результативних показників та їх порівнянні для визначення
впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри,
далі – структурні, в останню чергу – якісні. Якщо у формулі міститься кілька
кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін
залежить від оцінки того, які з них є основними, а які – похідними, які –
вторинні. За почергової заміни базисних показників на звітні одержані
результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та
попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім
заміненого [3].
Якщо мультиплікативна
модель . що описує взаємозв’язок аналізованого показника, містить у собі лише
два співмножники (типу y=ab ), то для визначення факторів, які впливають на зміну
показника y в динаміці (або у порівнянні з бізнес – планом), застосовують
спрощений варіант методу ланцюгових підстановок – метод різниць. Для визначення
відокремленого впливу кожного з двох факторів на результативний показник
обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і
перемножують їх на абсолютні значення іншого показника.
Література
1. Кочетков В.Н., Шипова Н.А. Экономический
риск и методы его измерения : Учеб. пособие \ В.Н. Кочетков, Н.А.Шипова. − К.:
Европ. ун-т финансов, информ. систем, менеджмента и бизнеса. 2000.
2. Донець Л.І.
Економічні ризики та методи їх вимірювання : Навч. посібник . – К .: Центр
навчальної літератури, 2006.
3. Економічний ризик:
ігрові моделі : Навч. посібник \ В.В. Вітлінський, П.І.Верченко, А.С.Сігал, Я.С.Наконечний.
− К.: КНЕУ, 2002.
| 
